З паспорта Кім Чен Су дивиться дуже нещасний на вигляд чоловік у костюмі й із краваткою. Фактично пан Кім — майстер теквондо і, можливо, північнокорейський шпигун. У 2015 році його разом із радником посольства Північної Кореї в ПАР затримали в столиці Мозамбіку Мапуту, коли їхній автомобіль зупинила поліція. У машині було майже $100 тис. готівкою і 4,5 кг рогу носорога. Обох відпустили після втручання посла Північної Кореї в ПАР. У 2016-му пан Кім тихенько втік із Південної Африки.
Ця та інші схожі історії увійшли в нову доповідь, опубліковану Глобальною ініціативою проти транснаціональної організованої злочинності — групою впливу зі штаб-квартирою в Женеві. Її автор Юліан Радемаєр виявив, що північні корейці були вплутані у 18 із 29 справ про контрабанду дипломатами рогу носорога й слонової кістки починаючи з 1986 року. Не можна сказати, яка частина прибутків цього тіньового бізнесу спрямовується на особисте збагачення, а яка повинна задовольнити валютний голод північнокорейського режиму. Обидва мотиви накладаються.
Чиатйте також: Міжнародна ізоляція. США відмовилися від спроб вести переговори з КНДР
Північнокорейські дипломати отримують жалюгідні оклади: у середині 1990-х співробітникам посольства в Замбії довелося ловити рибу в річці неподалік, щоб приготувати страви для урочистого прийому на день своєї країни. Тим часом два департаменти в Пхеньяні — Бюро 38 і 39 — функціонують, щоб накопичувати тверду валюту. Дипломати й інші північні корейці за кордоном повинні сплачувати більшу частину своїх законних чи й незаконних заробітків владі на кшталт данини. За оцінками, річний прибуток режиму від незаконної торгівлі широким спектром товарів, від зброї до фальшивих стодоларових банкнот, сягає аж $1 млрд.
У звіті наведено слова перебіжчика, який колись працював у Бюро 38: коли він представляв свою країну в Китаї, то часто влаштовував зустрічі між членами місцевих організованих злочинних угруповань і північнокорейськими дипломатами в Африці. Вони привозили із собою на продаж золото, слонову кістку й ріг носорога. Торговий представник у Зімбабве заробляв так багато, що «у 2013 і 2014 роках він заплатив «данини» на $200 тис.».
Після деколонізації багато африканських лідерів вважали Кім Ір Сена, засновника деспотичного північнокорейського режиму й діда нинішнього лідера Кім Чен Ина (він же Ядерний хлопець), своїм природним союзником. Навіть сьогодні в принаймні семи африканських країнах є групи вивчення його ідеології «чучхе». Посольства Північної Кореї відкриті в 10 країнах Чорної Африки. Щоб здобути собі голоси в ООН (а можливо, купувати уран для своєї ядерної програми), в Африці північнокорейський режим фінансує будівництво електростанцій і підготовку сил спеціального призначення, надає безвідсоткові кредити урядам і продає їм зброю.
Читайте також: Дипломатія або сила. Держдеп США запропонував КНДР варіанти ядерного роззброєння
Радемаєр, експерт із торгівлі слоновою кісткою та рогом носорога, визнає, що дипломатична недоторканність може заважати поліції. Утім, каже він, «небагато африканських країн із давніми зв’язками з Пхеньяном виявили бажання рішуче діяти на випередження. Деякі за звичкою заплющують очі на діяльність дипломатів і посольств на своїх теренах». Його доповідь застерігає, що ситуація може погіршитися, якщо Америка умовить Китай посилити економічні санкції проти Північної Кореї. Коли пересохнуть законні джерела доходів, режим Кіма дедалі більше залежатиме від тіньових грошей, вважає експерт.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com