Західні Балкани на охопленому в останні роки євроскепсисом континенті чи не єдиний регіон, що досі прагне до Європейського Союзу. Кожна столиця від Сараєва до Скоп’є хоче бачити себе в ЄС. Навіть серби, які обурювалися роллю європейських країн у війнах 1990-х років у колишній Югославії, теж раді приєднатися до їхнього клубу: опитування показують, що більшість населення країни проголосувала б за вступ, хоч останніми роками підтримка такого повороту подій дещо зменшилася.
Але це не означає, що в ЄС їх чекають. Регіон випав «із поля зору, про нього забули», — побоюється Таня Мищевич, очільниця переговорного процесу щодо вступу до ЄС із боку Сербії. Брюссель не має бачення щодо Балкан. І хоч би чим закінчився референдум у Британії, зумовлене ним напруження може заморозити нове розширення спільноти в будь-який бік на невизначений період.
Більшість балканських країн, які бажають увійти до ЄС, справно виконує всі вимоги. У брюссельських урядовців назбирався цілий список успіхів, досягнутих Сербією, Чорногорією, Косовом, Боснією та Албанією (Македонія відстає). За словами одного єврочиновника, склянка «більш ніж наполовину повна». Проте члени Євросоюзу дедалі скептичніше ставляться до думки про прийом нових країн. У квітні балканські держави не на жарт стривожилися, коли нідерландські виборці відмовилися підтримати Угоду про асоціацію з Україною. А якщо і їхні уряди виконають усі суворі вимоги ЄС, а затим вступ перекреслить якийсь референдум в одній-єдиній країні?
Читайте також: Чарльз Інґрао: «Європа не занепадає, просто розвивається і зростає значно повільніше»
Тим часом, як нагадує Мищевич, довіри до Союзу в регіоні меншає. Македонія понад рік перебуває в глибокій політичній кризі; компромісна угода за посередництва місії ЄС, яка мала на меті цю кризу вирішити, нічого не дала, і тепер роздратована Німеччина посилає власного представника, щоб довести все до ладу. Уряд Косова намагається обмежити повноваження поліцейської та правової місій ЄС у країні. У Сербії провладні ЗМІ звинуватили ЄС в організації антиурядових протестів. Прем’єр-міністр Александар Вучич каже, що Белград має мету потрапити до Союзу, але його відносини з Брюсселем дуже прохолодні.
Найближча до вступу в ЄС Чорногорія. За словами громадської активістки Далиборки Уляревич, інтеграційний процес у Євросоюзі — найпотужніший двигун реформ у регіоні. Але вона додає, що, хоч її країна старанно змінювала свої закони відповідно до вимог організації, застосовуються вони лише вряди-годи: «Коли доходить до верховенства права, ми не дотягуємо». Більшою чи меншою мірою так можна охарактеризувати всі балканські країни.
Утім, попри всі свої недоліки, процес євроінтеграції зробив регіонові чимало добра. Якісь зміни мають дипломатичний характер: за час перемовин під керівництвом ЄС іншими стали відносини Сербії та Косова, яке проголосило себе незалежним від неї у 2008 році, хоча багато з досягнутих домовленостей іще не втілено. Якісь трансформації стосуються урядування. У Чорногорії торік було засуджено одного з найвпливовіших діячів держави за корупцію в рідному місті Будва; разом із ним заарештовано ще кілька спільників. Вони могли виявитися просто цапами-відбувайлами, адже треба було показати Брюсселю серйозність намірів щодо боротьби з корупцією. Хоча не виключено, що в регіоні й справді відбуваються зміни.
Читайте також: Конфлікт у Македонії: владу звинувачують у політичних маніпуляціях
Чітко зрозуміло одне: західнобалканцям — анклаву поміж членів Євросоюзу — потрібні друзі. Якщо ЄС надто перейматиметься власними проблемами й не захоче приймати ці країни, на них завжди готова поширити свій вплив Росія. Белград веде перемовини про торгову угоду з Євразійським економічним союзом, у якому першу скрипку грає Москва. У Сербії планують прийняти російського прем’єр-міністра Дмітрія Мєдвєдєва: під час візиту він обговорюватиме розширення фінансованого РФ центру невідкладної гуманітарної допомоги, який заопікується, зокрема, занедбаним аеропортом на півночі країни.
Західні політики бояться, що справжня мета Росії — не так допомога в гасінні лісових пожеж у тому регіоні, як побудова потенційної військово-повітряної бази. Якщо розширення ЄС на Балканах далі відбуватиметься тільки на словах, то політичний та економічний вакуум заповнять інші. Європі від цього буде тільки гірше.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com