Великими сподіваннями 13 січня зустріли в Москві презентацію колишнього міністра фінансів і неформального лідера помірковано-ліберального табору в російському істеблішменті Алєксєя Кудріна, який представив основні пункти своєї економічної програми ущерть заповненій публікою залі. Передні ряди окупувало високе чиновництво від російської економіки. Закордонні посли сиділи позаду. Журналісти стояли в проходах. Дійство відбувалося під час Ґайдарівського форуму — симпозіуму, найменованого на честь архітектора російських ринкових реформ 1990-х років. Невдалою виявилася хіба що дата — п’ятниця, 13-те.
Дев’ять місяців тому, коли рецесія в Росії поглибилася, Владімір Путін доручив Кудріну розробити нову стратегію економіки. Колишній міністр, під чиїм керівництвом відбувалося сильне економічне зростання на початку 2000-х, пішов у відставку 2011 року на знак протесту проти величезного нарощення військового бюджету. Відтоді він заробив собі мало не культовий статус у середовищі російських лібералів. Кудрін — завдяки близькій дружбі з Путіним — став противагою «яструбам» із російських спецслужб і залишився в системі, а не приєднався до табору незгодних. Хоча він не обіймає жодних офіційних посад, його вважають за головного ліберального придворного у візантійському світі Кремля.
Читайте також: Перестановка радників: зміни у Раді нацбезпеки США
Кудрін виніс невтішний вердикт. У Росії, за його словами, спостерігається низький темп економічного зростання навіть порівняно з періодом застою 1970–1980-х років, який закінчився розпадом Радянського Союзу. Причини аж ніяк не обмежуються низькими цінами на нафту й санкціями Заходу: «Головні проблеми містяться в Росії і мають структурну та інституційну природу». Росія сильно відстає в технологіях та інновації і стоїть перед загрозою різкого демографічного спаду. Ключовою проблемою є не брак мізків або талантів у бізнесі, а неефективність держави та недієздатні інститути. «У нашій країні держава усім керує, тож потрібно починати з реформування держави», — сказав Кудрін.
Кудрін чітко дав зрозуміти, що улюблений прийом Кремля — косметичний ремонт — не витягне Росію з економічної ями. Реформи повинні включати фундаментальні зміни в системі, особливо в судовій владі. Суди мають забезпечувати правосуддя навіть тоді, коли це вимагає рішень не на користь держави або служб безпеки. Щоб переконати свого шефа, Кудрін помістив свою стратегію в контекст національної безпеки та глобального престижу — однієї з небагатьох тем, які, здається, не байдужі Путіну. «Якщо ми не станемо технологічно передовою країною, зіткнемося з проблемою ослаблення оборонного потенціалу та загрози суверенітету», — сказав він.
Кудрін запропонував Путіну вибір. Коли влада нічого не робитиме, а ціни на нафту не падатимуть, він оцінює темпи зростання Росії від цього моменту до 2035 року приблизно на рівні 2% (див. «Обіцянки-цяцянки»). А якщо уряд утілюватиме кудрінські реформи, то темпи зростання перевищать 4% — цього достатньо, щоб поступово зменшити розрив у доходах із західними державами. Утім, із погляду Кремля, реформи Кудріна ризиковані: вони загрожують дестабілізацією централізованої, кумівської політичної системи Росії.
Російська влада вже намагається урізати видатки бюджету від 37% ВВП до 32%, чим провокує боротьбу за ресурси, що тануть: її було помітно й на форумі. За день до свого виступу Кудрін модерував круглий стіл найуспішніших і найвпливовіших губернаторів Росії. Президент мусульманської Республіки Татарстан поскаржився на надмірну централізацію та брак довіри Москви. «Щоб правити будь-якою територією, потрібні гроші й кадри», — сказав він. Торік Кремль обрубав його бюджет на 8 млрд руб. ($134 млн), тобто майже 5% річних видатків.
Замість того щоб дати економічну свободу й заохочувати ініціативу регіонів, Москва боїться сепаратизму і тримає їх у залежності від подачок із центру. «Не дай Боже вам забезпечити зростання доходів бюджету: вас негайно залишать без субсидій і ще й примусять фінансувати інші федеральні проекти», — сказав Анатолій Артамонов, губернатор Калузької області, центру автомобілебудування. «Давно назріло питання передачі більшості виконавчих повноважень до регіонів», — заявив губернатор Ульяновської області Сєрґєй Морозов.
Проте для Путіна ризики комплексних реформ, як-от децентралізація, можуть бути більшими, ніж користь від них, особливо поки він не відчуває жодного прямого тиску в Росії чи з-за кордону. Близьке до Кремля джерело повідомляє, що президент упевнений: він завоював непохитну підтримку народу і йому більше не потрібно зміцнювати свої позиції за допомогою надвисоких економічних показників. Незважаючи на два роки рецесії, росіяни пристосувалися до зменшення доходів без особливих протестів. Тим часом перемога Дональда Трампа на виборах глави держави у США й наростання хвилі націоналізму в Європі переконали багатьох у Кремлі, що все складається для них якнайкраще.
Читайте також: Один у полі не воїн. В чому хибність риторики Трампа
Державні телеканали проігнорували виступ Кудріна, натомість зосередивши всю увагу на майбутній інавгурації Трампа. На «Первом канале» ведучі смакували принизливу одержимість Америки заявами про втручання Росії в президентські вибори та про те, що Трамп викликáв повій під час візиту до Москви (Путін ці звинувачення відкинув, хоч і зауважив, що російські повії «найкращі у світі»). За словами Валєрія Фадєєва, ведучого щотижневої аналітичної програми на «Первом», причина американської істерії в тому, що наближається кінець епохи ліберального інтервенціонізму Заходу. Ті, хто критикує захоплення Трампа Путіним, помічають подібність між їхніми підходами: «Світовий порядок можна відновити на основі наших принципів».
Популярність цього погляду не обіцяє нічого доброго програмі Кудріна. Може, віддалені економічні перспективи Росії і справді такі похмурі, як він каже. Але навряд чи країна провадитиме ліберальні реформи, якщо її еліта вважає, що лібералізм відступає, а на зміну йому приходить нова російська модель.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com