Півтора десятка років тому британці шукали в інтернеті, як вимовляється ім’я екзотичного росіянина, який щойно купив футбольний клуб «Челсі». «Це Роман Абрамовіч, головний акціонер однієї з найбільших нафтових компаній Росії «Сибнефть»… Один із його найближчих друзів — Владімір Путін, президент Росії», — повідомила своїм читачам газета Daily Mail. За кілька наступних років преса полюбила Червоного Ромчика (як його охрестив таблоїд Sun), який вливав гроші в «Челсі». Його шлюби, розлучення, яхти й вечірки були чудовим чтивом для публіки. Абрамовіч став зіркою, найзнаменитішим російським олігархом у Лондоні.
Цього тижня він знову потрапив на шпальти газет через відсутність на фіналі Кубка Англії, де «Челсі» грав із «Манчестер Юнайтед». Перша команда цей матч виграла. Але Абрамовіч може програти в іншій грі. Термін дії його британської візи закінчився минулого місяця, і її не продовжили, через що він утратив доступ до свого лондонського особняка й футбольного клубу. Навряд чи це було простою бюрократичною помилкою. Позаяк Абрамовіч — один із найбагатших іноземних громадян із правом проживання в Британії, його випадок, імовірно, розглядав міністр внутрішніх справ. Запроваджені 2015 року правила вимагають нових перевірок. Червоного Ромчика попросили надати інформацію про джерело статків і його характер. Якщо Міністерству внутрішніх справ відповіді видадуться незадовільними, мільярдерові може бути відмовлено у в’їзді.
Читайте також: Королева Великої Британії затвердила закон про санкції проти російських чиновників
Ні джерело статків Абрамовіча, ні його характер не змінилися з часу переїзду до Великої Британії. Він був одним із найвпливовіших росіян наприкінці 1990-х, одним із тих, хто допоміг піднятися Путіну на вершину влади й мав від того користь. Змінилися відносини між Росією та Британією. Явна причетність РФ до застосування в березні бойового нервово-паралітичного газу проти колишнього подвійного агента Сєрґєя Скріпаля, який мешкає в Британії, перевела ці відносини в режим відкритої конфронтації. З метою контрнаступу Тереза Мей зібрала міжнародну коаліцію проти РФ і пообіцяла жорсткі репресії стосовно російських фінансів, які використовуються проти Британії та її союзників.
Абрамовіч не створює загрози державній безпеці. Але, як найзнаменитіший олігарх у Британії, він потужний символ. Навіть якщо багатієві й дадуть візу, цей виступ проти нього відіграє для Мей політичну роль і стане знаком зміни ставлення її уряду до російських грошей.
Довгі роки країна радо приймала російську готівку, не переймаючись її походженням. Британські юристи, приватні школи й агенції нерухомості радо обслуговували громадян РФ, які використовували фінансову та юридичну інфраструктуру країни, щоб заробити капітал, приховати його або захистити від ризиків конфіскації в себе на батьківщині. У звіті Комітету в закордонних справах Палати громад (публікація якого 21 травня збіглася в часі з повідомленням про візові проблеми Абрамовіча) вказано на прямий зв’язок між статками олігархів і спроможністю Путіна провадити агресивну зовнішню політику.
Але звіт застерігає уряд не ситуаційно реагувати, а закривати лазівки, які зробили Лондон улюбленим місцем перебування російських грошових мішків. А ще — координувати свої дії з Америкою, де правила жорсткіші. Минулого місяця Міністерство фінансів США запровадило санкції проти кількох олігархів із РФ, зокрема Олєґа Дєріпаски, який за кілька місяців до того заробив на Лондонській фондовій біржі $1 млрд. Ухвалення парламентом невдовзі закону про санкції і боротьбу з відмиванням грошей може звузити цю шпарину й закрити сірі зони, зайняті підконтрольними Кремлю олігархами, які користуються майновими правами на Заході.
Читайте також: Джонсон заявив, що Британія планує ввести жорсткіші санкції проти РФ після Brexit
Режимові Путіна було надзвичайно вигідно розмивати межу між приватними й державними інтересами й ставитися до бізнесменів як до розпорядників активів, а не власників. Західні держави зараз також дедалі частіше не роблять різниці між російськими олігархами й російською державою. Як казав колишній власник найбільшої нафтової фірми РФ «ЮКОС» Міхаіл Ходорковскій, «після 2014 року жоден великий бізнес у Росії не може бути незалежним від Кремля; жоден бізнесмен не може відмовити йому в послузі, щоб не накликати на себе проблем». Кому ж це краще знати за Ходорковского. Він був одним із перших олігархів, який діяв так, наче є безумовним власником своєї фірми. У результаті провів 10 років у в’язниці й міг лише спостерігати, як Кремль ділить його бізнес. Ця справа допомогла Путіну зміцнити свою владу.
Тоді Кремлю також удалося приховати злиття «ЮКОСа» з компанією Абрамовіча «Сибнефть». На відміну від Ходорковского Абрамовіч грав за правилами, тож йому було дозволено насолоджуватися розкішним життям у Лондоні. Тепер, коли перший у Лондоні, а другого туди не впускають, Кремль несподівано почав перейматися правилами чесної гри. Представник Путіна не забарився назвати візові проблеми Абрамовіча «проявом недружньої й недобросовісної конкуренції». Але Червоному Ромчику його висловлювання навряд чи допоможуть.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com