Коли наприкінці минулого року Реджеп Таїп Ердоган відвідав Грецію (а це був перший такий візит президента Туреччини за понад шість десятків років), з’явилися надії на те, що гість і господарі зможуть знайти якусь формулу для зменшення градуса напруження. Але останні кілька місяців розчарували оптимістів. Замість того щоб розібратися з давніми претензіями, Туреччина й Греція натомість створюють нові — і в небі, і на морі.
Читайте також: Кіпр поставив ультиматум Туреччині через "газову блокаду"
27 березня турецький суд відмовив у звільненні під заставу двох грецьких військовослужбовців, яких заарештували, коли вони перетнули грецько-турецький кордон кілька тижнів тому. Солдати кажуть, що заблукали й потрапили на територію Туреччини через густий сніг і туман. Прокуратура останньої обвинуватила їх у шпигунстві. Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас порівняв Ердогана із султаном і звинуватив його в тому, що той перетворив затриманих греків на заручників. Туреччина не раз тиснула на Грецію, вимагаючи видати вісьмох турецьких військовослужбовців, які втекли на інший бік Егейського моря після невдалого перевороту 2016-го.
Демагоги з обох боків доклалися до того, що суперечки про повітряний простір і морські кордони, які десятки років псували грецько-турецькі відносини, отруюють їх знову. Спір довкола кількох ненаселених острівців в Егейському морі, який мало не довів цих двох союзників по НАТО до війни в 1990-х, знову спалахнув у лютому, коли турецький корабель зіткнувся в цьому районі з грецьким судном. Пізніше грецькі винищувачі перехопили над Родосом турецький дрон. Не сприяє налагодженню відносин і супутня полеміка. Прем’єр-міністр Туреччини застеріг греків «не уподібнюватися піратам». Ердоган, прагнучи підтримати націоналістичний чад перед виборами, призначеними на наступний рік, згадав про перемогу турків під час вторгнення грецьких військ у 1922-му. 4 квітня міністр оборони Греції заявив, що його країна «придушить» будь-яке вторгнення Туреччини, й оголосив про розгортання додаткового семитисячного контингенту вздовж кордону.
Відкриті в східній частині Середземного моря поклади природного газу, які мали б стати запорукою миру в регіоні, лише підняли ставки, і Туреччина тепер окрім Греції «буцається» ще з кількома країнами. Турки вже зірвали плани Кіпру з розробки деяких із його прибережних родовищ. На початку цього року військові кораблі Туреччини не дали можливості платформі італійської енергетичної компанії розпочати бурові роботи на газовому родовищі на схід від Кіпру, розділеного між визнаною міжнародною спільнотою грецькою частиною на півдні й самопроголошеною державою на півночі, що фактично окупована Туреччиною (Туреччина єдина з членів ООН не визнає Республіку Кіпр та її морські кордони). Також в останньої вже були сутички з Єгиптом, що недавно погодився розробляти деякі газові родовища спільно з Кіпром.
Читайте також: Ердоган застеріг Афіни від пошуків газових родовищ у Середземному морі
Плани з побудови газогону для постачання ізраїльського та кіпрського газу до Греції, комерційна доцільність яких уже вивчається, зараз зіткнулися з перешкодою у вигляді зростання геополітичної напруженості, вважає колишній працівник Білого дому Метт Брайза. Проект трубопроводу з Ізраїлю до Туреччини також заморозили, бо обидві держави не можуть дійти згоди щодо ситуації в Газі й статусу Єрусалима (зараз схоже на те, що Ізраїль експортуватиме добутий біля свого узбережжя газ до Йорданії й через Єгипет). Дипломатія канонерок Туреччини лише поглиблює її ізоляцію. «Формується нова вісь у складі Єгипту, Ізраїлю, Кіпру та Греції проти Туреччини, яка, на думку цих країн, порушує міжнародні закони, — вважає експерт з енергетики Мехмет Оґутджу. — На думку Туреччини, це змова з метою відрізати її від Середземного моря». Силове протистояння на морі, випадкове чи сплановане, може бути лише питанням часу.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com