The Economist: Хор за відставку Мюллера

Світ
21 Грудня 2017, 15:08

У щасливіші, наївніші дні навесні 2017 року республіканці й демократи погодилися з тим, що матимуть різні думки про спеціального прокурора Роберта Мюллера та його розслідування стосовно втручання росіян у президентські вибори США.

Великі боси з обох партій один поперед одного вихваляли Мюллера — суворого колишнього очільника ФБР, якого призначив Джордж Буш, а Барак Обама лишив на посаді. Республіканець і колишній спікер Палати представників Ньют Ґінґріч, котрий невтомно захищає Дональда Трампа на телебаченні, сказав, що Мюллер — «ідеальний вибір», адже знаний як «чесна й порядна людина». Лідер демократів у Сенаті, представник штату Нью-Йорк Чарльз Шумер заявив, що Мюллер — «саме та людина, яка потрібна для цієї справи».

Читайте також: Втручання у вибори США. Трамп прокоментував свідчення Флінна

Нагорі обох партій також одностайно обурювалися та не шкодували різких слів, обговорюючи, як російські шпигуни вплинули на перебіг виборів 2016-го, викравши й оприлюднивши електрон­ні листи керівника передвиборчої кампанії Гілларі Клінтон і Національного комітету Демократичної партії США. Чинний спікер Пол Раян висловив те, що було на думці в багатьох конгресменів, коли наголосив, що втручання РФ для всіх очевидна річ. «Нам треба не підтверджувати той факт, адже ми це й так знаємо, — сказав республіканець Раян, — а з’ясувати, що саме та як зробила Росія, і визначитися, як уникнути цього лиха в майбутньому».

Трамп виступав білою вороною, не раз висловлюючи сумніви в причетності росіян до перебігу виборів. Річ у тім, що звинувачення на адресу росіян американський президент сприймає як випад проти себе, адже це оскарження легітимності його перемоги. І якщо більшість республіканців та демократів погоджується, що РФ нашкодила та розібратися в цьому зможе саме Мюллер, то між ними немає згоди щодо іншого питання: чи допомагала росіянам команда Трампа. «Аякже!» — запевняють демократи. «Стривайте, — кажуть республіканці, — жодних доказів причетності його людей немає. Закладаємося, президента виправдають».

Минуло кілька місяців і партійні пристрасті дійшли до такої точки кипіння, що республіканці й демократи вже не так охоче погоджуються в тому, чи є розслідування Мюллера чесною спробою відшукати правду. Ще гірше те, що більше немає міжпартійного консенсусу в ставленні до хакерської атаки на електронну пошту демократів. Також партії сперечаються про те, чи був цей удар РФ найсерйознішим по демократії США.

Партійні пристрасті дійшли до такої точки кипіння, що республіканці й демократи вже не дуже охоче погоджуються в тому, чи є розслідування Мюллера чесною спробою відшукати правду

 

кщо почитати критичну до Трампа пресу чи подивитися передачі MSNBC і CNN, то свідчень того, що президент був у змові з росіянами, не бракуватиме. Ця історія змальовує зловмисників та основних ­під­о­з­рюваних. 1 грудня колишній радник Трампа з національної безпеки Майкл Флінн зізнався, що надав неправдиві свідчення агентам ФБР, які розслідують втручання росіян у вибори. Він пішов на угоду з Мюллером і вирішив розповісти, що знає. Колишнього керівника передвиборчої кампанії Трампа Пола Манафорта звинувачують у відмиванні грошей, то, напевно, слідчі націлилися й на нього. 

Натомість якщо подивитися Fox News чи почитати консервативні видання, лиходії та сюжети інші. Експерти й журналісти, що підтримують Трампа, останнім часом тільки й говорять про Пітера Стржока, високопоставленого агента ФБР, якого, як виявилося, усунули від розслідування Мюллера. Це сталося після того, як Департамент юстиції виявив тисячі смс — ними він переписувався з юристкою ФБР, із якою крутив роман. У них, зокрема, Трампа під час виборчої кампанії називали «ідіотом» і «гидким», а ще висловлювалися відчайдушні сподівання на те, що переможе Клінтон. Для правих ці новини перегукуються з інформацією про те, що 2016 року аналітик із питань Росії Неллі Ор, дружина високопоставленого юриста з Департаменту юстиції Браяна Ора, працювала на Fusion GPS — компанію з приватних розслідувань, що підготувала досьє з непідтвердженим компроматом на Трампа, який нібито є в російської влади. Нині консерватори, зокрема згадуваний Ґінґрич, обурюються, що «Мюллер — корупціонер» і «у верхівці ФБР панує корупція». Ведучий Fox News Шон Генніті назвав Мюллера «головою змії».

Читайте також: У Facеbook представили докази активності РФ під час виборів у США

На радіо коментатори на кшталт Раша Лімбо зосередилися на іншому скандалі. Мовляв, підготовку досьє Fusion GPS оплачували налаштовані проти Трампа республіканці, а згодом команда Клінтон; досьє ґрунтується на інформації російських шпигунів, завербованих Крістофером Стілом, колишнім офіцером британської Таємної служби розвідки. Тому Лімбо запевняє, що йдеться про змову демократів із Росією та каже своїм слухачам: «Гілларі Клінтон працювала з росіянами й замовила та оплатила це досьє».

Дедалі більший хор голосів нині закликає Трампа взяти ситуацію під контроль або звільнити Мюллера. Конгресмен від штату Флорида сказав, що спеціальна рада, котра веде розслідування, планує державний переворот. 12 грудня особистий адвокат президента Джей Секулов заявив, що необхідно призначити спеціальну раду, яка розслідувала б потенційний конфлікт інтересів у Департаменті юстиції. Особливо це стосується Браяна Ора, якого нібито перевели на іншу посаду після того, як він приховав інформацію, що зустрічався до виборів із Крістофером Стілом з Fusion GPS.

Читайте також: Російські хакери атакували штаб Обами під час його першої президентської кампанії — ЗМІ

Наступного дня члени Комітету юстиції Палати представників посварилися через смс-повідомлення Стржока. Республіканці кажуть, що то «відразлива й безвідповідальна політична упередженість», яка дискредитує команду Мюллера. Голова комітету Боб Ґудлатт, член Палати представників від штату Вірджинія, закликав спеціальну раду розслідувати долучені до справи матеріали ФБР про те, що Клінтон використовувала приватну електронну пошту на посаді держсекретаря. Натомість демократи запитали в заступника генерального прокурора Рода Розенстайна, чи боїться він, що Трамп звільнить його або Мюллера. «Не боюся», — відповів Розенстайн. Тим часом Мюллер продовжує розслідування, попри те, що американське суспільство роздирають недовіра й ­супере­ч­ливі тлумачення реалій. Вороги Америки, певно, не тямляться від щастя. 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com

 

Автор:
The Economist