«Що ж тепер мають робити європейські лідери? Найгіршим сценарієм стало б допустити Кіпру скотитися до виходу (з єврозони – Ред.). Це може стати катастрофічним для острова. А єврозона неправа вважаючи, що Кіпр достатньо малий, і його вихід – безпечний. Довіра до валюти спирається на ідею, що це (інтеграція до зони євро – Ред.) є незворотнім.
Полишити Кіпр на порятунок росіян, дозволивши їм здійснити рекапіталізацію банків і захопити собі частку газу – відповідь, але далеко не найкраща. Наскільки неоднозначною не була б ситуація за якої німецькі платники податків мають рятувати російських вкладників, операція, яка закінчиться закріпленням статусу Кіпру в якості офшорної російської сатрапії (військово-адміністративна одиниця в Стародавній Персії – Ред.), була б помилковим результатом. Кращим виходом став би перегляд угоди про єврозону», – йдеться в статті.
Читайте також: Час випасати овець. Посилення залежності від Росії не віщує нічого доброго Кіпрові
На думку видання, найбільш ефективним способом допомоги Кіпру з боку ЄС наразі було б рекапіталізувати банки безпосередньо через Європейський стабілізаційний механізм. Але цей варіант зараз взагалі не розглядається. The Economist вважає, що Кіпр має знайти нові джерела розвитку, в тому числі через розробку середземноморських родовищ газу. Найкращим довготерміновим планом було була б угода з турецькими кіпріотами про об’єднання острова, що пожвавила б туризм і збільшила ВВП.
«У більш широкому сенсі, трагікомедія Кіпру повинна спонукати європейських лідерів рухатися далі. Навіть якщо постраждали лише незастраховані депозити, лінію було перетнуто…Політичні наслідки є токсичними. Кіпр – остання країна периферії, яка відчула на собі жорстке поводження з боку країн-кредиторів. Зі свого боку кредиторів обурює той факт, що їх фінансову підтримку врешті скидають з рахунків. Економіка єврозони залишається в застої. Протестні партії набирають популярність. Євро повинен був стати проявом великого політичного проекту. Але це більше схоже на шлюб без кохання, у якому вартість розлучення – єдине, що утримує партнерів разом», – зазначає The Economist.
Нагадаємо, рішення про стягнення податку з депозитів резидентів та нерезидентів банків Кіпру прийняли на позачерговій нараді Єврогрупи уранці 16 березня. Податок був одним з обов'язкових умов отримання країною фінансової допомоги від міжнародних кредиторів на суму в €10 млрд.
З банківських вкладів менших за €100 тис. спишуть податок 6,75%, з депозитів понад €100 тис.- 9,9%. Очікується, що ці заходи дозволять Кіпру виручити до €5,8 млрд.
Вкладники отримають відповідні списаним сумам частки в банківському капіталі. 19 березня парламент, а 21 березня уряд Кіпру відмовились вводити податок.