«Бізнесу в Азії належить зробити ще набагато більше. Тамтешні великі компанії витрачають на 50% більше на дослідження й розробки, ніж п’ять років тому. Але їм іще слід навчитися знаходити радикальні інновації. Конгломерати мають зосереджуватися на кількох ділянках, де вони можуть вийти на глобальний масштаб. Свою частку може внести й уряд, звільнивши державні компанії від свого втручання й не дозволяючи всесильним посадовцям гальмувати підприємництво», – повідомляє видання.
«А західним компаніям розслаблятися не можна. У деяких галузях (наприклад, авіабудуванні) все ще існують нездоланні бар’єри, що захищають їхній ринок, але в інших секторах бренди й технології не зможуть зупинити азійських конкурентів. Загроза низькооплачуваній робочій силі на Заході може зменшитися. Китайські робітники компанії Haier отримують 25% від того, що заробляють американці. У 2000 році це було 5%. Натомість боятися, можливо, доведеться копірайтерам, науковцям і дизайнерам, яким у спину дихатимуть конкуренти зі Сходу», – йдеться у матеріалі.
«Історія свідчить, що споживачі швидко пристосовуються. Через 20 років Японія вироблятиме диво-ліки для престарілих, Індія – найкращі інтернет-програми, а Китай – високу моду. А вівсяні пластівці, які колись були радикальною новинкою, поступляться традиційній рисовій каші «конджі» та млинцям «доса», що продаватимуться під відомою на весь світ маркою», – підсумовує The Economist.
Детальніше читайте у матеріалі «Завоювати світ» в черговому номері журналу «Український тиждень».