The Economist: Біткойнова лихоманка

Економіка
27 Травня 2018, 13:33

В одному зі своїх останніх відео на YouTube, знятих у власній вітальні, Джеремі Шіараппа відкидає з червоного ящика кришку й показує сріблястий апарат завбільшки з коробку з-під взуття, який дуже голосно гуде. Ця штуковина — Antminer S9, продукт китайської компанії Bitmain. Її завдання — сприяти валідації транзакцій у найвідомішій у світі криптовалюті — біткойні. Позаяк біткойн не має централізованого управління, транзакції виконують самі користувачі. Учасники процесу, який називається майнінгом, отримують винагороду у формі біткойнів. Antminer S9 дуже популярний серед аматорів майнінгу по всьому світу. Усередині пристрою «сховалося» 189 чипів з інтегральними схемами спеціального призначення (англ. application-specific integrated-circuit, ASIC) — розробка компанії Bitmain для якомога швидшого розв’я­­зан­ня криптографічних задач біткойна. Чипи виготовляє тайванський гігант TSMC, виробник напівпровідників.

І Шіараппа та його колеги-ентузіасти — це сучасні прототипи шукачів золота минулого, які 1849 року ринули до Каліфорнії спробувати щастя й розбагатіти на золотих копальнях. Озолотитися вдалося небагатьом, але фірми, які допомагали їм на шляху до мрії, заробили непогано. Корнеліус Вандербілт, наприклад, продавав шукачам квитки на пароплави; Леві Штраусс постачав «мануфактуру», зокрема гребінці й постільну білизну; а менш відомі фірми продавали звичайні лопати, потрібні для копання руди.

 

Читайте також: Епохальна забавка. Чи є майбутнє у криптовалют

Історія повторюється. Bitmain займається насамперед майнінгом, але попутно продає те, що можна назвати «криптолопати». Прибутки цієї приватної фірми оцінюються приблизно в $3–4 млрд, і вона один із трьох типів постачальників, які наживаються на криптолихоманці.

Колись можна було спробувати майнити, маючи під рукою лише електричну розетку, безплатний софт і комп’ютер. Але коли ціни криптовалют зросли, то збільшився й попит на майнінг. Принцип роботи біткойнів такий: що більше людей задіяно в цьому процесі, то складніші коди. Через це майнити на звичайних комп’ютерах стало невигідно. З 2011 року майнери використовують спеціалізоване обладнання, вершиною розвитку якого стали суперефективні чипи ASIC — такі, що й використовуються в Antminer S9. На відміну від чипів у звичайних настільних персональних комп’ютерах, які виконують універсальні завдання, ASIC розроблено під виконання єдиного завдання, але з найвищою ефективністю.

Ці чипи швидко розв’язують криптографічні задачі, необхідні для отримання біткойнів. Для цього майбутнім майнерам потрібно скомбінувати три фрагменти даних — новий блок біткойн-транзакцій, останній блок на блокчейні (реєстрі транзакцій) і якесь довільно вибране число — у «геш», або 256-бітну послідовність літер і цифр. Що швидше ви вгадуватимете геші, то ймовірніше знайдете правильний і раніше за інших майнерів.

У Bitmain є машини, спеціально розроблені під розшифрування гешів кожної криптовалюти. Ця компанія та розташована в Нідерландах фірма Bitfury створюють щоразу «розумніші» чипи ASIC для своїх продуктів. Машини Bitmain для індивідуального майнінгу продаються на Amazon по $1300 за штуку, а в Bitfury хочуть встановлювати транспортні контейнери, нафаршировані майнінговим обладнанням. Ціну не розголошують, але вважається, що вона становитиме приблизно $1–2 млн.

 

Читайте також: В Інституті електрозварювання ім.Патона викрили незаконну фабрику Bitcoin

Утім, не всі криптовалюти майнять однаково. Для біткойна три фрагменти даних для криптографічного пазла відносно маленькі, але математична задача важка, тож розробка чипів віддає майнерам велику перевагу. Член правління Bitfury Білл Тай каже, що це дуже дратує декого з криптоспільноти. Одна лише компанія Bitmain майнить дві п’ятих блоків біткойнів, що підриває егалітарні ідеали, на яких ґрунтується поняття криптовалюти.

Через це Віталік Бутєрін — творець Етереуму, другої за величиною ринкової капіталізації криптовалюти — спробував улаштувати все по-іншому. Криптографічна головоломка для майнінгу етерів (цифрових монет валюти Етереум) — це досить проста математична задача, але адрес відправників потрібна величезна кількість. За задумом, це повинно розмити переваги від використання чипів ASIC і не допустити «видавлювання» звичайних користувачів. Більшість із них для майнінгу застосовують графічні процесори, розроблені насамперед для створення графіки відеоігор, але вони цілком придатні й для майнінгу криптовалют. Такі прилади можна купити лише за кількасот доларів — набагато дешевше, ніж спеціально розроблені машини на чипах ASIC.

 

До нових вершин

Тому кілька криптовалют, як-от Етереум і Монеро, майнять на графічних процесорах, а не на чипах ASIC. Зростання цін на акції двох американських компаній-розробників більшості графічних процесорів на ринку AMD і NVIDIA частково повторює гешрейт валют, які майнять на графічних процесорах.

Фірми на зразок AMD, Bitmain, Bitfury та NVIDIA розробляють свої чипи на базі ASIC або графічних процесорів, але не виготовляють їх. Вони всі є клієнтами таких підприємств, як TSMC, UMC і Globalfoundries, які й виробляють чипи для інших. Ці компанії — третя категорія фірм-постачальників, які заробляють на бумі криптовалют. Минулого року попит із боку криптовалютних клієнтів, як-от Bitmain, забезпечив $1 млрд із $32 млрд валового доходу компанії TSMC; попит із боку NVIDIA та AMD також неминуче підніме рівень продажів TSMC.

Падіння цін на криптовалюти не відбило ентузіазму майнерів. Шіараппа у своїх відео нарікає, що зараз його Antminer S9 заробляє надто мало біткойнів порівняно з листопадом. Він не наважується вимкнути його, але компанії знають, що попит може спадати. У керівництві TSMC недавно заявили, що фірма не бажає додавати потужності, щоб працювати спеціально на задоволення попиту на криптовалюти. Bitmain, попри те що фірмою керують затяті криптоентузіасти, хоче розробляти чипи на основі технологій штучного інтелекту для інших цілей. Тож компанії, які уможливили цю віртуальну золоту лихоманку, не мають намірів залишатися одноденками.

 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com

 

Автор:
The Economist