«Тариф – це взагалі неправильне слово. Ніяких тарифів на комунальні послуги не існує, натомість є вартість товару, який надають монополісти на кшталт Київенерго. Є вартість, наприклад, кубометра води, який встановлює національний регулятор у цій галузі, вартість кіловата електроенергії, який визначає вже інший регулятор – НКРЕ. Саме вони і тільки вони можуть встановлювати вартість товару», – наголосила Монтян.
За її словами, решта в тій ціні, яку мають у своїх платіжках громадяни, – витрати на утримання для кожного конкретного будинку, що повинні так само рахуватися окремо для кожної споруди.
«Міськради натомість прописують тарифи для всього населеного пункту за принципом «середня температура по лікарні, враховуючи морг», – наголосила юрист.
Детальніше читайте статтю «Житлово-комунальна катастрофа» в журналі «Український тиждень»№46