Вчора у Санкт-Петербурзі підірвали «Z-воєнкора» Владлєна Татарського, поранені ще зо три десятки гостей його «творчого вечора». Але хто такий цей Татарський і де насправді треба шукати його вбивць?
Під цим пєлєвінським псевдонімом ховався 40-річний уродженець Макіївки Максим Юрійович Фомін. Біографія «героя Новоросії» типова до неправдоподібності. Народився у шахтарській родині, пішов на шахту, але махати кайлом не сподобалось. Спробував себе у дрібному бізнесі – не пішло. Врешті пограбував банк і у 2011-му сів за грати. З дванадцяти років відсидів близько трьох – у 2014 році наш «герой» скористався моментом і втік з горлівської колонії в «ополчєніє». Але цінним кадровим надбанням бойовики тішились недовго. Максим Юрійович виявився настільки відмороженим, що його повернули до в’язниці. Втім, ватажок «ДНР» Олександр Захарченко помилував «класово близького» негідника і Фомін знов опинився в лавах бойовиків.
Читайте також: Путін нарешті сказав щось важливе. Про «московитів», «уральців» і полювання на внутрішнього ворога
У 2019-му Фомін вирішив, що «захищати Новоросію» краще з Москви, і не з автоматом, а з клавіатурою. Так розпочалась кар’єра блогера-пропагандиста, піком котрої можна вважати 30 вересня 2022 року. За «видатні» медійні заслуги Владлєна удостоїли честі бути присутнім у Кремлі, коли Путін оголошував анексію українських регіонів. За блогерською звичкою Владлєн прямо на місці, у Геогріївському залі Великого Кремлівського палацу, записав «відосик», який уславив його в віках:
«Всех победим. Всех убьём. Всех, кого надо, ограбим. Всё будет, как мы любим. Давайте, с Богом!»
Погодьтесь, такої відвертості не можуть собі дозволити навіть топові кремлівські чиновники. Та що чиновники – навіть самому Путіну доводиться читати химерні лекції про історію і геополітику. Після такого «тріумфу» можна й помирати. Тим більше, що у пеклі Максима вже чекає Олександр Захарченко, Кирило Стрємоусов, Олександр Бєднов, Олексій Мозговий, Валерій Болотов і ще цілий натовп «будівничих Новоросії».
Хто ж вбив Владлєна Татарського? У Кремлі, звісно ж, миттєво вгледіли «український слід» і, скоріш за все, саме такою стане їхня головна версія. Але поки скидається на те, що в такий гучний спосіб хтось вирішив передати привіт Євгєнію Прігожину. Справа в тому, що «теракт» стався під час творчого вечора Татарського, організованого рухом «Кібер фронт Z». Йдеться про ботоферму, створену у березні 2022 року. Вже тоді у медіа писали про участь Прігожина у проєкті, чого він особливо й не приховував. У листопаді «Кібер фронт Z» переїхав з приміщень, орендованих на петербурзькому заводі «Арсенал», до «Вагнер-центру». Для тих, хто стежив за цією темою, не стало сенсацією, що кафе, в якому 2 квітня засідали «кіберфронтовики», також належало Прігожину.
Читайте також: Епоха кувалди. Що страта зека-вагнерівця розповідає про найближче майбутнє Росії
Варто нагадати, що ботофермами Прігожин займався ще з 2013 року. Саме його ботоферми намагалися вплинути на результат президентських виборів у США у 2016-му, про що він сам пізніше із гордістю заявляв. У 2018 році Прігожин опинився у списку громадян РФ, яким Міністерство юстиції США пред’явило відповідні звинувачення.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Прігожин почав нарощувати власну медійну активність, формуючи навколо себе пул лояльних телеграм-каналів та «воєнкорів». Владлєн Татарський вже давно належав до медіаобслуги Прігожина, рекламуючи у своєму телеграм-каналі і свого шефа, і його «музикантів». Один з останніх дописів в його телеграм-каналі – фото з рекламним банером ПВК Вагнер у Москві з характерним підписом:
Москва. Приятно видеть такую наружную рекламу. Видел ещё билборды с “вагнерами” в Ростове. Но во многих городах ещё такого нет. Надеюсь, причина только в том, что её просто не успели заказать.
Схоже, що вибух у петербузькому кафе став сигналом, що ця активність «кухаря Путіна» декого непокоїть. Те, що жертвою став саме Владлєн Татарський, а не якийсь інший прігожинський холуй – просто збіг кармічних обставин. Чим ближчий український контрнаступ, тим активніше працюють щелепами павуки в банці.
Для Кремля Прігожин зараз набагато більш небезпечний, ніж якийсь там Навальний. Поки тусівка Навального фліртує із західним істеблішментом, Прігожин перетворюється на зірку «розлючених Z-патріотів», котрі заздалегідь роздмухують реваншистські настрої в Росії і запевняють, що у Кремлі просто не хочуть воювати «по-справжньому». Враховуючи настрої у російському соціумі, саме це – а не «Оскар» для Навального – становить реальну загрозу для режиму. Отака от проста арифметика.
Шкода лише, що не всі покидьки доживуть до Гааги.