Коментуючи інформацію про те, що на 18 травня заплановані чергові мітинги працівників освіти щодо підвищення їм заробітної плати, Табачник сказав: «Я хотів би звернутися до всіх керівників в першу чергу. Ви знаєте, я не розумію всі ці рознарядки, які йдуть на 18 травня, на те, щоб знов їхати в Київ, пікетувати і таке інше. Можу сказати, що якщо місцеві бюджети можуть щось вирішити, ми будемо за це дякувати… Ви ж розумієте, що травневими мітингами ми бюджет не змінимо».
Табачник запевнив, що розуміє боротьбу представників освітянських профспілок, але зазначив, що цього року результат цієї боротьби буде відповідати закону про державний бюджет.
Також міністр висловив свої думки щодо причини низької заробітної плати в українських загальноосвітніх школах.
«Ви добре пам’ятаєте, мабуть, яке було навантаження на вчителя в середній школі в радянський час – 18 годин (на тиждень – ред.). Але всі вчителі – принаймні, в моїй, 4-й середній школі – боролися за півтори ставки, за 27 годин, і більшість мала навантаження 21-22 години. На сьогодні скільки в нас навантаження в середньому по країні на вчителя в загальноосвітній середній школі? Відповім – 14 годин, а в деяких областях вже дійшло до 12», – наголосив Табачник.
При цьому міністр нагадав, що на початку 90-х років минулого сторіччя навантаження на вчителя київської середньої школи становило навіть 30 годин. «Хіба не в цьому криється в півтора-два рази менша заробітна плата?», – зазначив Табачник, додаючи, що профспілки не хочуть бачити цього нюансу.
Окрім того, Табачник наголосив, що цього року вчителі вже отримали до заробітної плати надбавку 20%, і зазначив, що цього року ще планується підвищення зарплати працівників бюджетної сфери загалом.
22 березня під стінами Кабінету міністрів у Києві відбувся мітинг працівників освіти, які протестували проти низького рівня свого життя.
21 березня відбулися акції протесту, організовані Профспілкою працівників освіти і науки України і Федерацією профспілок України в обласних центрах України і в Сімферополі (АР Крим). Акції проводилися через порушення трудових прав працівників у сфері оплати праці й обмеженням законодавчо встановлених гарантій для працівників галузі.