Світ за тиждень: розпад коаліції в Ізраїлі, вибори в Молдові, бій у Грозному

5 Грудня 2014, 17:17

Розпад коаліції та дострокові вибори в Ізраїлі

У Ізраїлі розвалилася парламентська проурядова коаліція. Нові вибори призначено на 17 березня.

2 грудня прем’єр-міністр Ізраїля Бен’ямін Нетаньяху звільнив двох міністрів уряду: міністра юстиції Ціпі Лівні та міністра фінансів Яір Лапід. Нетаньяху звинуватив екс-міністрів у змові проти нього.

Партії міністрів "Еш Атид" и "Ха-Тнуа" вийшли з коаліції і таким і вже 3 грудня парламент Ізраїля Кнессет ухвалив рішення про саморозпуск. Вибори призначили на 17 березня 2015 року.

Причинами такого кроку називають останні дії Нетаньяху, зокрема підтримка радикалів, які вимагали зміни правил відвідування Храмової гори у Єрусалимі та агітував за ухвалення спірного законопроекту про визнання держави Ізраїль «національною державою єврейського народу» та скасування державного статусу арабської мови. Представники центристських партій, зокрема Лівні та лапід, за повідомленнями, виступали проти таких кроків.

Читайте також: Світ за тиждень: "Майдани" в Угорщині та Буркіна-Фасо, релігійні сутички в Єрусалимі

Дострокові вибори призначили також у Швеції. Прем’єр-міністр соціал-демократ Стефан Левен пішов на вибори після того як парламент відхилив його проект бюджету. Левен зайняв крісло прем’єра Швеції тільки 3 жовтня 2014 року. Це найкоротший термін перебування на посаді в історії Королівства.

Хитка перемога проєвропейських сил на виборах у Молдові

30 листопада на парламентських вибрах у Молдові три проєвропейські партії отримали більшість голосів. Однак їм ще варто створити коаліцію.

За результатами голосування, які ЦВК Молдови затвердила 4 грудня, перемогу на виборах здобула «Партія соціалістів республіки Молдова» (20,51%), яка виступала за приєднання до Митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану та Вірменії. «Партія комуністів республіки Молдова», яка також виступала за східний вектор інтеграції здобула третє місце (17,48%).

Водночас, проєвропейські «Партія ліберал-демократів Молдови» (20,16%), «Партія Демократів Молдови» (15,8%) та «Партія Лібералів» (9,67%) здобули разом понад 45% голосів та мають можливість отримати 55 зі 101 мандату у парламенті.

Перемогу про європейських партій можна вважати хиткою ще й тому, що «Партія Комуністів реформаторів Молдови набрала», яка набрала 4,92% не дотягнула лише трохи більше 1% для подолання 6%-бар’єра, а ще 3,45% набрав виборчий блок «Вибір Молдови – Митний союз» (щоправда для блоків прохідний бар’єр складав 9%).

В інтерв’ю російським ЗМІ, представник партії-лідера перегонів, соціаліст Богдан Цидря заявив, що опозиція буде тиснути на трійцю проєвропейських сил «поки від альянсу не залишаться ріжки та ніжки», а також, що «ніякої євроінтеграції немає, а можливість змінити курс на Митний союз є завжди».

Суддівські рішення в Єгипті

30 листопада студенти університетів Каїру вийшли оголосили акції протесту після того як Вищий суд скасував довічне ув'язнення екс-президенту країни Хосні Мубараку, який керував Єгиптом 30 років.

Мубарака раніше засудили до довічного ув'язнення у 2012 році за звинуваченням у загибелі 239 антиурядових демонстрантів роком раніше.

Активісти сприйняли рішення Вищого суду як ознаку наступу на права, здобуті внаслідок «Арабської весни». Сотні демонстрантів зібралися біля Каїрського університету, розмахуючи портретами Мубарака за ґратами і вимагаючи «повалення режиму».

Однак це не вплинуло на рішення нинішньої влади Єгипту. 3 грудня 188 прихильників забороненого у Єгипті руху «Брати-мусульмани» засудили до смерті за вбивство 13 серпня 2013 року щонайменше 11 поліцейських в селі Кердаса неподалік Каїру.

13 серпня 2013 року єгипетська армія приступила до розгону таборів демонстрантів, які вийшли на вулиці підтримати поваленого президента-ісламіста Мохамеда Мурсі.

В результаті зіткнень загинули сотні учасників протестів. Це викликало шквал критики на адресу нинішньої влади Єгипту з боку правозахисників.

Зазначимо, що згідно повідомлень тільки 140 зі 188 засуджених нині перебувають під вартою.

Бойові дії у Грозному

У ніч на 4 грудня з’явилися повідомлення про потужний вибух та стрілянину у столиці Чечні Грозному.

Згодом стало відомо, що невідомі атакували машину патруля ДПС.

За деякими повідомленнями, нападники отримали підкріплення та зайняли споруду «Будинку друку» в центрі міста.

Розпочалися бойові дії.

Голова Чеченської республіки Рамазан Кадиров оголосив «режим контртерористичної операції в центрі Грозного».

Згодом російські ЗМІ повідомили, що озброєні люди, які називають себе муджахідами Імарату Кавказ захопили приміщення школи №20, яка розташована неподалік Будинку друку.

За офіційною інформацією, до ранку 5 грудня «контр терористична операція» була завершена. Загинуло 14 силовиків, 28 – поранені. З боку повстанців загинули 10 осіб.

СК РФ порушив кримінальну справу за ст. 317, 208, 222 Кримінального кодексу РФ («посягання на життя співробітників правоохоронних органів, організація незаконного збройного формування або участь у ньому і незаконний обіг зброї»).

Внаслідок операції Будинок друку та низка інших споруд у центрі Грозного вигоріли.