НОВИНИ

  ▪  

Світ за тиждень: "Майдани" в Угорщині та Буркіна-Фасо, релігійні сутички в Єрусалимі

В Єрусалимі вперше з 1967 року закрили прохід до Храмової гори, в Буркіна-Фасо захопили парламент, в Угорщині - протести через податок на інтернет. Окрім того, цього тижня президент Бразилії Ділма Русеф переобралася на другий термін.

Міжконфесійні сутички в Єрусалимі

30 жовтня в Єрусалимі серйозно поранили з вогнепальної зброї рабина Єгуду Гліка, коли він виходив з конферанс-зали. У ЗМІ Гліка називають близьким до правих радикальних груп у Ізраїлі. Він є речником рухів, які виступають за ширший доступ євреїв до Храмової гори у Єрусалимі. Храмова гора – священне місце одночасно для іудеїв та мусульман. Прохід до гори забезпечують 11 воріт, а проходити для не-мусульман можна тільки через Марокканські ворота, заборонено молитися під час проходу та проносити предмети культу для не-мусульман.

Особу, яка вчинила замах на Гліка, ізраїльська поліція застрелила у арабському районі Єрусалима.

Того ж дня прихильники Гліка почали збиратися поблизу мечеті Аль-Акса, яка розташована на Храмовій горі, за повідомленням ЗМІ, з метою взяти штурмом храм. Ізраїльська поліція перекрила підхоти до Аль-Акси «до подальшого розпорядження». Це сталося вперше з 1967.

31 жовтня прохід відкрили, але голова Палестини Махмуд Аббас устиг назвати такий крок «декларацією війни».

До міста перекинули додаткові сили правопорядку.

Неспокій у Єрусалимі почався минулого тижня, коли терорист здійснив наїзд автомобілем на зупинку автобусів, унаслідок чого загинула тримісячна дитина.

Захоплення парламенту у Буркіна-Фасо

30 жовтня у Буркіна-Фасо люди вийшли на багатотисячні мітинги і захопили приміщення парламенту та урядові споруди. Протестанти вимагають, щоб президент країни Блез Компаоре пішов у негайну відставку.

Протести почалися, коли Компаоре вніс до парламенту законопроект про надання йому можливості обиратися на наступних виборах президента у 2015 році.

63-річний Компаоре очолює країну з 1987 року. У 1991 у країні прийняли конституцію, яка дозволяла два семирічні президентські терміни для однієї особи. У 1998 Компаоре обрався вдруге, а у 2000 році до конституції внесли поправку, яка скорочує термін влади одного президента з семи до п’яти років. Верховний суд країни визнав, що закон не має зворотної сили, а тому Компаоре обрався ще на два терміни у 2005 та 2010 роках.

Після масових заворушень до столиці країни Уагадугу увійшли підрозділи армії. 31 жовтня генерал армії Оноре Траоре заявив: «Національні збори розпущено, уряд розпущено». Також він анонсував, що в країні сформують тимчасовий перехідний уряд, який існуватиме рік з «метою відновлення конституційного ладу», а очолить цей уряд Компаоре (який також займає пост міністра оборони).

У свою чергу, Компаоре відкликав свій законопроект про можливість обрання на новий президентський термін та пообіцяв, що за рік піде з посади. Однак протестанти вимагають, щоб він зробив це негайно.

Перший у світі податок на інтернет в Угорщині викликав протести

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан планує запровадити перший у світі податок на користування інтернетом. Це викливало багатотисячні акції протесту у столиці країни Будапешті.

Орбан хоче зібрати 150 форінтів ($0,62) за кожен гігабайт інформації. За підрахунками експертів, сім'я з кількома смартфонами та ноутбуками може сплачувати на місяць до $950. Facebook-сторінка «100,000 against the internet tax» (100 тис. проти податку на інтернет) швидко зібрала понад 250 тис. прихильників.

З 27 жовтня активісти вийшли на мітинг, який зібрав (за оцінками журналістів) набагато більше ста тисяч осіб. Демонстранти принесли частини старих комп’ютерів під двері офісу правлячої партії «Фідес», представником якої є Орбан. Мітинги повторилися і у наступні дні.

Єврокомісія також виступила проти нового податку, оскільки він обмежує права та свободи громадян. Також єврокомісари вважають, що його ухвалення може стати «небезпечним прецедентом» для інших країн.

Бразилія продовжує курс

Президент Бразилії Ділма Русеф перемогла у другому турі виборів президента та вдруге обійматиме найвищу посаду в країні.

Другий тур виборів у Бразилії відбувся у неділю 26 жовтня. Русеф здобула 54,5 млн (51%) голосів виборців, а її конкурент Аесіо Невіс – 51 млн (48%).

Розрив між кандидатами лише у 3,5 млн голосів став найменшим у сучасній політичній історії Бразилії, але Русеф, яка має болгарське коріння, ще чотири роки сидітиме у кріслі президента (загалом вона займає високу посаду у президентській вертикалі з 2005 року, адже тоді очолила адміністрацію президента Луіса Інасіо Лупа да Сілва).

Бразилія входить до 20-ки найбільших економік світу, є регіональним лідером країн латинської Америки та входить до впливового об’єднання БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська республіка).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.