Світ про Україну: спроби Януковича зірвати підписання угоди з ЄС, дистанціювання Польщі і Литви від справи Тимошенко та передчуття владою тотального програшу в 2015-му

Політика
20 Травня 2013, 13:52

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю Radio Jedynka заявив, що поки що немає жодних гарантій, що угоду про асоціацію між Україною та ЄС підпишуть цього року.

«Якщо вдасться підписати Угоду про Асоціацію з Україною, матимемо надзвичайний успіх. На жаль, наразі такий перебіг подій не є гарантованим», зазначив Сікорський.

«Деякі політики занадто персоніфікують справу Тимошенко. Безумовно ця справа є доказом недосконалості правової та судової системи. З цим Україна повинна впоратися. Я був в Україні і бачив готовність опозиції та влади співпрацювати, а тому вони мають прискорити зусилля для виконання усіх вимог», – додав дипломат.

На думку високопоставленого дипломата ЄС, рішення Європейської Комісії щодо України, прийняте минулого тижня є необхідною формальністю, щоб відкрити подальший шлях для угоди про асоціацію, але жодним чином не вотумом довіри прогресу Києва.

За його словами, остаточне рішення щодо довіри України буде за столицями держав-членів.

«Це не є сигналом, що Україна виконала всі домашні завдання. Навпаки, це – сигнал, що Україна повинна активізувати свої зусилля», – зазначив дипломат.

Видання EUobserver зазначає, що Віктор Янукович хоче перекласти на ЄС провину за провал угоди про асоціацію

«Польща і Литва дистанціювалися від справи Тимошенко.  Дипломати цих країн кажуть, що майбутнє новини важливіше, ніж доля однієї людини, наголошуючи на заявах про корупцію під час її перебування на посаді. Німеччина, яка раніше була найбільш скептично налаштованою серед усіх країн ЄС щодо посилення зв’язків з Україною, також наблизилась до позиції Польщі. Її дипломати заявляють, що було б корисно дати Києву обіцянку майбутнього розширення ЄС для того, щоб заманити його в бік Заходу», – пише видання.

«Втім залишаються сумніви щодо намірів Януковича. Він використовував перспективу укладення угоди з ЄС, щоб спробувати виторгувати дешевшу ціну на газ у Росії. І він використовував перспективу вступу в очолюваний Росією Митний союз як спосіб добитися поступок щодо вимог реформ з боку ЄС. Але варіанти і ЄС, і Росії становлять загрозу для його влади – якщо він піде шляхом проєвропейської демократизації, він ризикує програти на виборах. Але вступивши до Митного союзу він ризикує захопленням своїх бізнес-інтересів російськими олігархами», – йдеться в статті.

«Ми бачимо ознаки спроби зірвати угоду про асоціацію, але таким чином, щоб звинуватити в цьому ЄС і зберегти обличчя у себе вдома», – сказав європейський дипломат в Києві. 

Читайте також: Звільнення Тимошенко відкладається. До президентських виборів?

Forbes пише, що Янукович намагається добитися підписання угоди про асоціацію «модернізацією законодавства».

«Підписання угоди, яке заплановано здійснити на саміті Східного партнерства у Вільнюсі, Литва, є далеко не певним фактом. Брюссель хоче, щоб Україна вирішила питання ув’язнення Тимошенко на сім років, яке є частиною політичної вендети президента Віктора Януковича. В той час як малоймовірним видається, що Янукович випустить Тимошенко…уряд робить спроби показати прогрес в інших галузях, таких як модернізація законодавства.

Здається навіть, що Янукович навіть сподівається вразити ЄС успіхом в інших галузях свого «домашнього завдання», на які члени Європарламенту посилаються як на умови, які повинна виконати Україна і тому проігнорують той факт, що лідер опозиції перебуває у в’язниці.

Україна має своїх прихильників у Європі. Міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейг після зустрічі з міністром закордонних справ України Леонідом Кожарою у спільній заяві сказав, що «Україна належить до європейської сім'ї держав» і «Велика Британія знову підтвердила свою підтримку зусиль України провести необхідні реформи, які б дозволили взаємовигідне підписання між Україною та ЄС угоди про асоціацію».

Сильна підтримка, але, ймовірно, недостатня…

Чи прийме ЄС від України незавершене домашнє завдання? Чи зробить український уряд останній важливий крок? Ця війна з буксування стала ризикованою. Зрештою, це не просто боротьба за владу, а й майбутнє України і 45,7 млн українців», – пише видання.

Як повідомляє Gazeta Wyborcza з посиланням на останнє дослідження Україна і Польща є лідерами за потенціалом видобутку сланцевого газу.

Згідно зі звітом експертів американської компанії A.T. Kearney Україна і Польща в перспективі до 2035 року можуть очолити європейський ринок сланцевого газу. Повідомляє польське видання Gazeta Wyborcza.  Видобуток газу до того часу має сягнути 58 млрд кубометрів.

На думку експертів A.T. Kearne,y віддача від видобутку газу в цьому регіоні почне надходити лише з 2018 року.

«Інвестиції в сланцевий газ це довготерміновий капіталомісткий та ризиковий процес», -зазначив автор звіту Курт Освальд.

Відповідно до звіту Україна і Польща не будуть єдиними європейськими країнами, де буде видобуватися сланцевий газ. Ця корисна копалина буде займати 45% видобутку газу в Європі (не включаючи Норвегії).

За даними Energy Information Administration, українські поклади сланцевого газу можуть складати 1,2 трильйони кубометрів. Існуюча угода про видобуток сланцевого газу на території України компанією Shell становить 10 млрд доларів та є найдорожчою угодою, підписаною до цих пір в Європі. 

На думку німецького політолога Вінфріда Шнайдер-Детерса, колишнього керівника регіональних проектів Фонду Фрідріха Еберта, дозвіл на продаж землі може стати ще одним потужним джерелом поповнення «Сім`єю» Віктора Януковича своїх статків.

 «Чим більше зникає демократична легітимність його авторитарного правління і зростає ризик переобрання у 2015 році, тим більше Янукович покладається на органи державної безпеки, тобто, конкретно безпеки режиму. Перед парламентськими виборами в жовтні 2012 року режим озброївся проти мирних протестів. Контроль над «силовиками», силами безпеки, збройними органами державної влади після внесення змін до конституції 1996 року не лише фактично, але й також конституційно зосереджений в руках президента Януковича….

Під час Помаранчевої революції, коли в нього забрали сфальсифіковану перемогу, «офіційний» кандидат в президенти Янукович вимагав у президента Кучми кривавого її придушення. «Наступного разу» президент Янукович, можливо, вже скористається останнім засобом, тим самим привівши Україну на «білоруський шлях», – зазначає експерт.

«Майбутня приватизація сільськогосподарських угідь запропонує значні можливості для розширення бізнесу «Сім`ї». Не випадково, що міністерство аграрної політики віддали члену «Сім`ї» Миколі Присяжнюку. До закінчення терміну свого ймовірного другого строку повноважень у 2020 році, Віктор Янукович мабуть, буде не лише президентом України, але і, ймовірно, одним з найбагатших олігархів України», – вважає Шнайдер-Детерс. 

Читайте також: Чорноземи наказано притримати. Кому вигідне продовження мораторію на продаж сільгоспземель?

Польське видання Nowa Europe Wschodnia  вважає мітинги 18 травня підтвердженням  того, що влада які раніше намагається поділити населення країни на дві частини.

«З часів Помаранчевої революції ні Партія регіонів, ні її прихильники не змінили своїх методів – українців знову ділять, а доступ до протестів – паралізують», – пише кореспондент Radio Polska Піотр Погожельскі.

«Цього разу українців ділять на «фашистів» та «антифашистів». Перші, на думку ПР є опозиціонерами. Зокрема прихильниками ВО «Свобода», які в підконтрольних містах оголосили 9 травня Днем Жалоби замість прийнятого за радянських часів Дня Перемоги. Тобто, опозиціонери таким чином замахнулися на символ, який для усіх радянських людей (і тих які думають радянськими шаблонами) є святе святих.

Звичайно ж програш фашизму не є причиною для жалю з боку опозиційних сил. Йдеться про те, що як і для поляків, перемога комунізму над фашизмом і закінчення війни означало лише зміну окупаційного режиму», – йдеться в статті.

«Втім Партія регіонів і її прихильники використали цю ситуацію для того, щоб знову поділити Україну «фашистів» та «антифашистів». Чи буде така пропаганда дієвою? Наразі не до кінця. Працівники бюджетної сфери і студенти, яких примусово залучали до «антифашистської» акції в більшості не вірили, що в Україні існує загроза фашизму, дехто і взагалі не знав, чому прийшов на мітинг, а інші просто не бажали відповідати.

В той же час, влада використала усі засоби, щоб ускладнити своїм політичним опонентам проведення опозиційного маршу «Вставай Україно!»: поїзди зупинялися в полях «через ремонти доріг», білетів не можливо було купити (тоді як потяги курсували порожніми), автошляхи перекривали. Аналогічно, як і в 2004 році.

Останнім прикладом повернення до часів Помаранчевої революції було використання «молодиків у спортивних костюмах». До їх допомоги під час парламентських виборів вдавався і Віктор Пилипишин, і Галина Герега. Цим разом спортсмени побили і демонстрантів від ВО «Свобода», і журналістів.

Перелічені факти свідчать про те, що в передчутті тотального програшу на виборах 2015 року, Партія Регіонів хоче застосувати ті самі методи, що і в 2004 році. Правда цього разу замість проросійського соусу, усе подається під соусом про-європейським. Хоча вже на перший погляд те, що відбувається кардинально відрізняється від засад ЄС», – пише Погожельскі. 

Національна радіостанція Німеччини Deutschlandradio відзначає, що якщо президент Віктор Янукович і справді хоче боротися з фашизмом, він повинен звільнити політв’язнів.

«Якщо президент хоче вжити заходів проти фашизму в країні, він повинен спочатку подивитися на своїх прихильників. Бо це – розчаровані, ображені і бідні, які сподіваються на прості рішення і бажають повернення чітких структур, які існували за радянської диктатури. Все нове, незрозуміле і демократичне здається їм підозрілим», – йдеться в статті.

«Якщо Янукович проти фашизму, тоді демократичні сили запитують себе, чому він так сильно ускладнює їм життя», – пише Deutschlandradio.

Читайте також: Антифашистська прогулянка регіоналів: під сонцем і прикриттям бронетехніки

На думку професора політології Олександра Мотиля, демократично мислячий українець наразі немає жодної альтернативи для підтримки, крім об’єднаної опозиції, незважаючи на усі її недоліки.

«Найкраще – ворог нормального. Якщо ви згодні, тоді українці, які підтримують демократію, не мають іншого вибору, крім як підтримувати демократичну опозиції, якою б «ненайкращою» вона б не була. Навпаки, демократична опозиція повинна зробити себе гідною «фанатичної підтримки». Якщо ви думаєте про альтернативу, то очевидним «нормальним варіантом» є непевне правління бандитів з Партії регіонів та повне перетворення України на Зімбабве», – вважає Мотиль.