Старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона (США) шведський економіст Андерс Аслунд у своїй статті для Project Syndicate пише, що справа Тимошенко разом із спробою через зміни до правил оподаткування відсторонити від виборів імовірного кандидата у президенти Віталія Кличка повинні стимулювати ЄС дотримуватися своїх суворих вимог до української влади
Експерт зазначає, що коли представники моніторингової місії Європарламенту в Україні Патрік Кокс та Александр Кваснєвський запропонували рішення у справі Тимошенко, то екс-прем’єр прийняла його, а Янукович – ні. Замість запропонованого помилування він хоче, щоб парламент прийняв закон, який би дозволив їй поїхати на лікування до Німеччини, але згідно з яким вона мала б повернутися і відбувати свій термін у в’язниці.
«ЄС вважає такі умови неприйнятними. Мовчазне погодження з політичним ув’язненням Тимошенко зведе нанівець основу правових і демократичних стандартів, на презентацію яких претендує ЄС», – наголошує Аслунд. У такому разі, вважає він, будь-які подальші правові реформи в Україні видаються несерйозними.
«Дехто стверджує, що ЄС має спростити свої вимоги: справа однієї, хоча й важливої, людини не повинна стояти на шляху майбутнього України. Однак, попри свою унікальність, справа Тимошенко показує назовні глибше нездужання влади. Навіть зараз Янукович намагається змінити правила оподаткування для того, щоб дискваліфікувати популярного боксера-чемпіона Віталія Кличка від можливості балотуватися на пост президента. Корупція та беззаконня, що характеризують Україну часів Януковича, має стимулювати ЄС триматися в суворій відповідності до букви й духу його умов», – вважає експерт.
«Час не на боці Януковича», – вважає Аслунд. Янукович має звільнити Тимошенко, бо інакше «він буде єдиним, хто блокує шлях України у майбутнє», – наголосив він.
Читайте також: Як убити двох зайців, один з яких – Кличко
The New York Times пише, що проблеми української шоколадної фабрики Roshen, як і більшості компаній, що працюють у регіоні між ЄС і Митним союзом, – у тому, що вони розташовані в надзвичайно нестабільному для торгівлі місці
Продукція фабрики Roshen ще ніколи не продавалася так важко до Росії. «Починаючи з липня, коли російські інспектори заборонили імпортувати всі шоколадні вироби, торти, печиво і цукерки української компанії Roshen нібито через шкоду для здоров’я, виробництво на цьому заводі різко впало до 14%», – зауважує The New York Times.
«Від Балтійського до Чорного морів постала шоколадна стіна вздовж європейського континенту», – іронічно зауважує видання.
Roshen – один з найбільших виробників цукерок у Східній Європі, чий обсяг продажу 2012 року становив $1,2 млрд проти $1 млрд роком раніше. Компанія експортує 320 різних видів цукерок до 30 країн світу, але спеціалізується на ласощах, до яких мають більшу прихильність жителі країн колишнього Радянського Союзу. До заборони Roshen експортував 8 000 тонн солодощів до Росії щомісячно, навіть під час світової рецесії.
«Українська шоколадна фабрика має ті самі проблеми, що й багато підприємств у країнах, розташованих між Європейським Союзом і Росією. Вона застрягла у нейтральній для торгівлі зоні, надзвичайно нестабільному місці, оскільки кожна сторона намагається заохотити країни до ексклюзивних торгових угод. Так, ЄС прагне, щоб Україна і Молдова підписали угоди про асоціацію, а Росія – щоб вони увійшли до Митного союзу», – пише видання.
Зважаючи на ці прагнення Росії та всі попередні заборони імпорту певного виду товарів із колишніх країн СРСР, The New York Times вважає, що «Росія грає жорстоко, щоб запевнити: цього не відбудеться». Це й стає причиною торгових воєн.
Зона, що відокремлює ЄС від Митного союзу, стала небезпечною для бізнесу, як показує випадок із Roshen.
Читайте також: Олігархічний бізнес стає тягарем для економіки
Видання The Los Angeles Times із посиланням на звіт Американської асоціації кінокомпаній повідомило, що перше місце у рейтингу найбільш піратських сайтів, за даними цієї асоціації, зайняв український сайт Extratorrent.com
За даними дослідження Американської асоціації кінокомпаній (MPAA), веб-сайти, зареєстровані у Канаді, Китаї, Росії та Україні, продовжують домінувати у списку сумнозвісних ринків для поширення піратських фільмів і телевізійних шоу, – пише The Los Angeles Times.
Завдяки дослідженню, проведеному Американською асоціацією кінокомпаній на прохання Управління торгового представника США, створено рейтинг сайтів і технологій, які використовують для поширення нелегальних копій фільмів і телевізійних шоу, базуючись серед інших показників на тому, скільки трафіку вони генерують.
«Шахрайські закордонні ринки, названі у дослідженні, підривають важку роботу людей, які створюють фільми і телевізійні шоу, що подобаються глядачам, і ставлять під загрозу мільярди доларів, які вони приносять в економіку США», – зауважив голова MPAA Кріс Додд у своїй заяві, яку цитує The Los Angeles Times.
Список MPAA містить peer-to-peer networks мережі, торрент-портали, сайти зв’язку та групи новин, а також фізичні ринки, розташовані в, Австралії, Бразилії, Індії, Індонезії, Ірландії, Канаді, Китаї, Мексиці, Росії, Таїланді та Україні.
Перше місце у списку найбільш піратських сайтів посів український сайт Extratorrent.com, який мав 16,1 млн унікальних відвідувачів у серпні і де розташовано найбільш піратські фільми, відеокопії фільмів, зняті камерою у кінотеатрах під час показу. Сюди також потрапив російський торрент-портал Rutracker.org – один із найбільш відвідуваних сайтів у світі (240 у рейтингу Alexa), який у серпні відвідало 11,7 млн унікальних відвідувачів.
До списку також увійшли сайти з Канади, Китаю, Швеції. Деякі сайти зі списку порушників мають і заборонений, і дозволений контент, проте через переваги забороненого контенту також потрапили до списку порушників. Серед таких популярна в, Білорусі, Росії та Україні соціальна мережа Vkontakte.ru.
До списку місць розповсюдження піратського контенту увійшли також три українські ринки – «Маяк» у Донецьку, «Петрівка» в Києві та «Сьомий кілометр» в Одесі.
Читайте також: Жовті стрічки. Чому український інтернет перетворюється на канал суцільної розважальної інформації
Сайт інформаційної мережі «Голос Америки» з посиланням на звіт Управління генерального інспектора Державного департаменту США повідомив, що організоване угруповання шахраїв, яке маскується під виглядом туристичних агентств, взяло під свій контроль програму диверсифікаційних віз для громадян України (більш відомих як Green Card).
Опублікований 25 жовтня звіт розкриває водночас поширену та складну схему шахрайства, що не лише впливає на програму візової лотереї США, а й безпосередньо на громадян України, кого організатори цієї схеми залякують.
США щорічно присуджує 55 тис. диверсифікаційних віз громадянам країн з історично низьким рівнем імміграції до США. Надають їх за допомогою випадкової лотерейної системи, яка не бере до уваги сімейні відносини заявників, професійні та особисті дані.
Шахрайські угруповання «купують, крадуть, або отримують з відкритих джерел персональну інформацію про українських громадян», – зазначено у звіті Державного департаменту США.
«Представники Управління генерального інспектора Держдепу не визначилися, які групи здійснюють шахрайство, але стверджують, що вони мають величезний вплив. За оцінками Посольства США в Києві, угруповання вносять до візової он-лайн програми імена щонайменше 80% населення Західної України, і роблять це рік за роком. Це відбувається часто без відома чи дозволу громадян, запобігаючи їхній участі у візовій лотереї самостійно, тому що комп’ютерна система видаляє подвійні заявки», – пише видання.
Шахрайські угруповання після цього отримують доступ до номера підтвердження, який надають візовим заявникам он-лайн. Отже, якщо Державний департамент США надає візу одному із заявників, тільки злочинці можуть спростити цей процес.
Звіт Держдепу стверджує, що злочинці пізніше зв’язуються із сотнями обраних українців і вимагають, щоб вони підписали договір. Для отримання номера підтвердження обраний заявник має заплатити шахраям $15 тис., щоб продовжити процедуру отримання візи.
«Якщо українець хоче продовжити процедуру отримання візи, але не може дозволити собі сплатити візовий збір, злочинці можуть наполягти, щоб він чи вона взяли фіктивний шлюб з тим, хто хоче іммігрувати в США і має достатньо грошей, щоб заплатити шахраям. Злочинці можуть навіть вимагати, щоб особа, яка виграла візу, розлучилася зі своїм фактичним чоловіком і одружилася з кимось іншим, хто готовий заплатити», – йдеться у звіті.
Після того, як громадянин України отримав візу та переїхав до США, вимагання не закінчуються. За даними Держдепу, злочинці беруть під контроль картку та номер соціального забезпечення іммігранта для подальшої експлуатації. Вони також вимагають від нових іммігрантів повернути кошти, витрачені шахраями для того, щоб транспортувати їх до США. Неспроможність сплатити цей рахунок призводить до погроз родичам іммігранта в Україні.
Читайте також: Кафкіанські замки Шенгену. Європейська візова бюрократія на межі абсурду
Анджей Талаґа, в.о. головного редактора польської газети Rzeczpospolita, вважає, що налагодження реверсних поставок газу з Європи та розробка в Україні сланцевого газу можуть допомогти Україні стати незалежною від російського газу впродовж десяти років.
«Партія регіонів, опозиція та олігархи зараз в один голос кажуть «так» Європі. Складається враження, що для перемоги європейського напряму залишилося лише вирішити проблему Тимошенко й ухвалити низку законів», – пише Талаґа і зауважує, що цього мало, бо доти, доки Москва триматиме Київ на «енергетичному повідку», він не стане «європейським».
«У Польщі Партія регіонів і президент Віктор Янукович не мають хорошого іміджу», – зауважує оглядач. Він стверджує, що монополізація влади, використання судів для політичних воєн та інші гріхи правлячого уряду переважають будь-які його заслуги.
У результаті угод про розробку сланцевого газу з компаніями Chevron, Exxon Mobil і Shell налагодження реверсних поставок газу з Європи та підвищення енергоефективності можуть допомогти Україні зменшити свою газову залежність від Росії. Проте не одразу.
«У результаті цих змін, згідно з державними нормами, Україна повинна стати незалежною від постачань газу з Росії впродовж десяти років. Проте для цього вона потребує не лише власної самовизначеності, а й підтримки ЄС у реалізації європейського правового регулювання та фінансової допомоги у проектах диверсифікації. Польща може лобіювати таку підтримку. Лише Угоди про асоціацію, якщо її буде підписано, а потім ратифіковано, не достатньо, щоб назавжди звільнити Україну від російського впливу», – вважає Талаґа.
Читайте також: Поєдинок Росія-ЄС. Чим відповість Брюссель на тиск Росії на західних сусідів