Світ про Україну: Проблеми Києва зникли з риторики Обами

Політика
17 Серпня 2015, 14:40

Видання The Washington Times пише про можливий розвиток подій на Донбасі, зважаючи на нещодавнє загострення конфлікту. Автор публікації стверджує, що посиленням протистояння Москва намагається тиснути на Київ, щоб пришвидшити надання особливого статусу окупованим територіям тавпровадження відповідних конституційних змін. Крім того, у Кремлі непокояться через те, що уряд посилює армію та веде переговори з кредиторами для розблокування подальшої фіндопомоги від МВФ.

“Час не на боці Москви”, – наголошують у статті, пояснивши, що із західними санкціями та ослабленням економіки Росія матиме дедалі менше важелів впливу на Київ, тож російська влада намагається використати всі можливості вже зараз.

«У будь-якому випадку, ситуація в Східній Україні є нестійкою і, здається, йде до повномасштабної війни. Важко передбачити, чи зможе Європа загнати джина назад у пляшку, якщо мирний процес Мінська не вдасться. Росія не матиме іншого вибору, окрім як відкрито підтримати повстанців, якщо це станеться… Європу і Сполучені Штати може спіткати залучення у військовому плані. Тиск на західних лідерів буде величезний», – пише The Washington Times.

Видання The Wall Street Journal стверджує, що Росія намагається відвернути увагу світової спільноти від України, переключивши її на Сирію. На думку автора статті – Девіда Крамера, старшого директора з прав людини та демократії Інституту Маккейна у Вашингтоні — саме так можна пояснити поступову відмову Москви від підтримки режиму Башара Асада у Сирії.

Як зазначається, під час останніх перемовин між держсекретарем США Джоном Керрі та главою МЗС РФ Сєргєєм Лавровим, на відміну від зустрічі у Сочі, головними темами були Сирія та Іран, а не Україна. Крім того, попри попередні заклики президента США Барака Обами до міжнародної ізоляції Росії через вторгнення в Україну, проблеми Києва наразі випали з риторики американського лідера. Крім того, Обама відкрито подякував Росії за допомогу у підписання ядерної угоди з Іраном.

“Американські санкції проти Росії через агресію щодо України залишилися в дії, але ізоляція адміністрацією Обами путінського режиму закінчилася. З порушенням Росією лютневих угод про припинення вогню і зростанням втрат української сторони, українці бояться, що їх приносять в жертву задля більш широкої американсько-російської співпраці. Вдаючи, що відіграє конструктивну роль на Близькому Сході, Путін відволікає увагу від спустошення, яке він сіє в Україні. Питання в тому, скільки часу потрібно буде американським чиновникам, щоб побачити це”, – резюмує Крамер.

Американське видання Foreign Policy, посилаючись на результати соцопитувань Фонду «Демократичні ініціативи», пише про те, як конфлікт на Донбасі змінив ставлення українців до можливого вступу в НАТО. У статті зазначають, що у березні 2015 року, після підписання Мінських угод, прихильників приєднання до Альянсу було 43%, тоді як 32% опитаних виступали проти. Тепер 64% українців хотіли б вступу в НАТО і лише 28% остерігаються такого кроку.

“Цей результат знаменує собою прогрес і швидкі зміни в сприйнятті українців європейської архітектури безпеки”, – зазначає видання, додавши, що українці, вочевидь, розчарувалися у спробах дипломатичного врегулювання конфлікту з Росією, і розглядають членство в НАТО як засіб посилення безпеки в умовах російської агресії.

“П'ять років тому деякі європейські лідери і українські політики могли авторитетно заявити, що Україні бракує суспільної підтримки навіть для початку дискусій про потенційне членство в НАТО. Але тепер, коли конфлікт набирає обертів, українці швидко перетворюються в переконаних прихильників Альянсу. Оскільки українська армія отримує дедалі більше ресурсів і громадської підтримки, про-натівські голоси в країні зможуть формувати зовнішню політику країни в найближчі роки”, – резюмує Foreign Policy.

Колишній глава МЗС Польщі, а нині маршал польського Сейму Радек Сікорскі у своїй статті для видання The Financial Times зазначає, що Євросоюзу бракує сильної позиції щодо України. Політик зазначає, що під час російсько-грузинського конфлікту у серпні 2008 року, ЄС був офіційною стороною перемовин про перемир'я у Москві, натомість у врегулюванні конфлікту на Донбасі Брюссель безпосередньої участі не бере.

“Щодо України, ЄС не представлений за столом переговорів. Замість цього Німеччина і Франція — країни, що не мають спільних кордонів з Україною – взяли на себе подолання російської агресії з частковим успіхом”, – пише Сікорскі.

У статті зазначається, що європейські країни є переважно невеликими і суттєвий вплив на світову політику можуть чинити лише завдяки своїй єдності в складі Євросоюзу. Крім того, Росія постійно використовує своїх прихильників всередині ЄС, щоб завадити цій єдності.

“З порушеннями Мінських угод про припинення вогню і продовженням боїв у Східній Україні ми повернулися туди, звідки починали десять років тому. Лідери Росії, Китаю і США слухатимуть лідерів найбільших країн ЄС, але зовсім не схильні діяти відповідно до того, що вони чують. І якщо вони захочуть зателефонувати "Європі", досі не ясно, чий номер вони повинні набрати”, – резюмує Сікорскі.

Німецьке видання Bild стверджує, що в Росії планували анексію Криму ще задовго до подій 20014 року. Посилаючись на литовських прикордонників, у статті описують випадок з двома особами, яких затримали під час поїздки з Калінінграда до Росії через Литву. У затриманих 1992 та 1994 років народження вилучили паспорти, де місцем народження були вказані Одеса та Крим, позначені як території РФ. Автори публікації зазначають, що один з конфіскованих був виданий 24 грудня 2013 року, інший – “міг діяти ще з 2011-го”.

“Випадок унікальний для литовської влади. У заяві для преси Міністерства закордонних справ (Литви — Ред.) йдеться: "Цей документ є кричущим доказом офіційної позиції Росії щодо територіальної цілісності України та незаконної анексії Кримського півострова", – пише Bild, уточнивши, що громадянам Росії з такими паспортами заборонили проїзд через Литву. Крім того, у статті публікують зразки вже згаданих документів.

Автори публікації сумніваються щодо того, як сприймати вилучені документи: як помилку, “поганий жарт влади” чи свідчення заздалегідь спланованої анексії.

“Російські політики до сьогодні стверджували, що діяли спонтанно в умовах позбавлення прав проросійськи налаштованого президента Януковича у лютому 2014 року. Тепер з'явилися документи, які викликають підозри щодо того, що план щодо України був розроблений заздалегідь”, – резюмує Bild.