В американському спеціалізованому журналі Foreign Affairs вийшла стаття професора Ратгерського університету, американського історика українського походження Олександра Мотиля присвячена 25-річчю української незалежності.
Мотиль перераховує всі можливі геополітичні виклики, з якими може зіткнутися Україна в наступні роки (зосереджені на внутрішніх проблемах США, слабка Європа, сильна або дезінтегрована Росія). Він пише, що Україні таки доведеться зіткнутися з якимись з цих викликів або їхніми комбінаціями, тож українські політики повинні виробити серйозний набір принципів, аби їм протистояти.
"По-перше, Київ повинен зробити своїм першочерговим, стратегічним пріоритетом власне виживання як незалежної, демократичної держави. Всі інші проблеми повинні бути підпорядковані цьому. Це означає, перш за все, зміщення політичної уваги з Криму і окупованого Донбасу до держави і державного будівництва у вільній Україні. Це не має означати визнання російської анексії, але Київ повинен жити з тимчасовою втратою цих регіонів або їх квазі-реінтеграцією на конфедеративних умовах, для того щоб зосередитися на важкому, але давно назрілому процесі реструктуризації, яка необхідна, щоб зробити вестернізацію України незворотним процесом і мінімалізувати її уразливість до російської агресії", – вважає Мотиль.
Читайте також: Французький політолог Матьє Булег: "Мінські угоди безперспективні, але неминучі"
По-друге, на його думку, Україна повинна розуміти, що вона сама відповідає за своє виживання. Хоча Європа і США повинні визнати, що путінська Росія стала екзистенційною загрозою, жодна західна країна в даний час не готова відмовитися від своїх надій на зближення і воювати з Росією від імені України”, – додає він.
По-третє, зазначає американський професор, виживання України ґрунтується на чотирьох взаємопов'язаних принципах: сильному війську, сильній економіці, сильній демократії, і патріотичному населенні. “Жоден пункт не може існувати без іншого”, – наголошує він.
Крім того, нагадує Мотиль, Україні потрібно зробити економічне зростання своїм негайним пріоритетом і зробити все можливе, щоб знищити корупцію.
“Протягом перших 25-ти років незалежності Україна виживала в основному тому, що ніхто не загрожував її існуванню. Це змінилося назавжди, і Україна повинна навчитися жити з постійною російською загрозою, а також імовірністю дедалі більшої індиферентності Заходу. Перш за все, Україна повинна стати східноєвропейським економічним тигром. Якщо цього не станеться, то країна може не дожити до власного 50-річчя як суверенна держава”, – вважає професор.
"Всупереч поширеним переконанням українці змінюють хід своєї боротьби за демократію”, – пише Ілля Лозовський у своєму блозі на Foreignn Policy.
“Якщо ви, як і я, переконані, що демократія — це найбільша надія людства — то нинішні часи у цьому демотивують”, – каже автор. Утім, на його думку, Україна тут виняток. Лозовський цілком усвідомлює, що його думка може здаватися дещо перебільшеною, адже таке складно сказати про країну, що отримавши незалежність 25 років тому, весь цей час “тонула в стагнації та олігархії”.
“Незважаючи на багато політичних недоліків, країна змінилася. Точніше, змінився український народ. І зрозуміти природу цієї зміни (з чого вона постала і що може зробити) допомагає спрямувати нашу увагу на один фактор, який робить можливою справжню демократію: повільне, кропітке зростання демократичного людського капіталу. Саме цей фактор понад усі інші зумовив зміну в Україні та може зробити те ж саме деінде у наступні роки”, – вважає автор. Він також додає, що виховання (людського — Ред.) капіталу є настільки важливим, оскільки революції на кшталт Євромайдану мають свої межі, і вони очевидні.
Читайте також: Едвард Лукас про те, що вбиває західну демократію
Роздумуючи про необхідність виховання такого людського капіталу, автор розповідає про молодих українських реформаторів, згадуючи Світлану Заліщук, Сергія Лещенка та Мустафу Найєма, Реанімаційний пакет реформ, адвокатку Олену Сотник. Усі вони мали досвід бодай короткого навчання закордоном на спеціалізованих програмах. Це, на думку автора, було важливим вкладом.
Польське видання Rzeczpospolita опублікувало інтерв'ю із голландським політиком-популістом Тьєррі Боде, з чиєї ініціативи у Нідерландах відбувся референдум щодо асоціації України з ЄС.
Матеріал вийшов під заголовком “Голландія добиває Майдан”. Одним із запитань польського журналіста було таке: українці заплатили таку високу ціну, то чи не мали б вони щонайменше отримати нагороду у вигляді угоди? На це голландський популіст відповів, що народи мають право вказувати своїм лідерам на відповідальність за те, що вони зробили.
Риторика Боде звична для євроскептиків та популістів. На його думку, Брюссель призвів до дестабілізації усього регіону, а українці живуть набагато гірше ніж могли б, якби "Брюссель діяв мудро". Ну, і звісно ж голландським популіст знає краще ніж українці, з ким Україні треба мати договір про вільну торгівлю.
Читайте також: Бачу те, що зручно. У чому помиляються реалісти нашого часу
Американська Washington Post пише про занепокоєння щодо передачі проведення фіналу Ліги Чемпіонів до України
“Політичне суперництво Росії та України розшириться і на світ футболу наступного року, оскільки країни намагатимуться перевершити одна одну, приймаючи дві найбільші події цього виду спорту”, – пише видання.
Видання, зокрема, зазначає, що так само як і в сусідній Росії в Україні є побоювання щодо проявів расизму та насилля, пов'язаних із футболом.