Видання The New York Times опублікувало статтю про чорний ринок зброї, що набув в Україні небувалих розмахів.
Автори підкреслюють той факт, що внаслідок бойових дії на сході України загинули сотні людей, а тисячі людей були змушені залишити власні домівки — однак то були не єдині наслідки. «Один із менш помітних може з часом виявитися не менш небезпечним: під час конфлікту величезна кількість зброї зникла із державних арсеналів і потрапила в руки нерегулярних підрозділі, які не можуть належним чином контролювати її. Тепер, коли боротьба ослабла, зброя потрапляє до рук злочинців, а також дістається наполегливим покупцям далеко за межами зони конфлікту», — йдеться у статті.
У статті зазначається, що доказів стосовно того, куди саме йде зброя, поки обмаль, однак наявні дані дають підставу вважати, що це переважно Близький Схід. «У травні українські прикордонники затримали 25-річного француза зі зв'язками з ультраправими групами у Франції, який намагався перевезти зброю з України в Польщу, — в тому числі ракетні пускові установки і автомати Калашникова. Але цей випадок є радше винятком. Незаконний оборот зброї в Західній Європі забезпечують переважно поставки з колишньої Югославії, і навряд чи українська зброя зможе пробитися на цей ринок. Замість цього, велика частина зброї з України призначена для інших конфліктних зон в таких країнах, як Ірак, Сирія і Лівія, де є попит на важку зброю в досить великих кількостях», — підсумовують автори.
Читайте також: Українські карти сирійського пасьянсу
У день прощання із Павлом Шереметом у Києві британське видання The Guardian опублікувало статтю, автор якої намагається осмислити його смерть.
«Сотні українців вшанували відомого журналіста, який загинув під час вибуху автомобіля в Києві на цьому тижні. Вони вишикувались в чергу, щоб покласти квіти на відкритій труні. Вбивство сорокачотирьохрічного Павла Шеремета спричинило шок в українській медіа-спільноті. Він буде похований в своєму рідному місті — Мінську», — читаємо у статті.
Також зазначається, що масштаби його смерті виходять за межі України. «Влада пообіцяла провести ретельне і швидке розслідування вбивства, але говорила про можливі мотиви. Шеремет колись роздратовував чиновників у Білорусі і Росії, перш переїхав в Україну, де, як він говорив, було менше перешкод для незалежної журналістики. І хоч відносини між Україною і Росією були розірвані через тривалу сепаратистську війну на Сході, російські журналісти, які працювали з Шереметом, також прийшли вшанувати його пам'ять», — підкреслює автор.
У німецькій газеті TAZ вийшла стаття під назвою «Хресна хода під знаком Москви», у якій йде мова про дві процесії православної церкви Московського патріархату, які йдуть на Київ.
«Марш миру рухається одночасно двома напрямками — із західного Тернополя та східного Харкова —а в напрямку Києва. На його чолі — духовенство з дванадцяти єпархій. Віруючі несуть ікони Діви Марії, що символізують мир і любов. Мета — Печерський монастир в Києві, де обидві ходи зустрінуться 27 липня. Дата також є символічною: 28 липня святкується річниця хрещення Київської Русі», — так у статті описується марш.
Автор підкреслює, що у багатьох українців процесії викликають побоювання та суперечки — і цьому є вдосталь підстав. «З моменту початку збройного конфлікту на сході України багато хто ототожнює найчисельнішу в Україні церкву Московського патріархату з політикою Кремля. Подібні хресні ходи відбувались у 2014-му, до початку конфлікту на Донбасі, так як озброєні бойовики займали східні українські міста. Вони ховалися за жінками з іконами, а московський патріарх Кіріл благословив сепаратистів», — підкреслюється у статті.
«Противники стверджують, що хресна хода насправді є політичною акцією, яка спрямована на посилення впливу Московського патріархату в Україні. Проти процесії виступає друга за величиною Українська православна церква Київського патріархату, яка від свого заснування у 1991-му закликає до незалежності від Москви», — підсумовує автор.
Читайте також: Вибори у США: Дежавю 2008-го
У європейській редакції видання Newsweek написали про вхід американського військового судна у води Чорного моря з метою здійснення військових навчань у Одесі.
«Військовий корабель США USS Ross увійшов до Чорного моря, аби приєднатись до навчань біля берегів України, незважаючи на постійні попередження росіян американським кораблям триматись подалі. Після рішення НАТО посилити свою присутність в країнах Балтії, Росія стала більш критичною щодо військової присутності США в Чорному морі. Сполучені Штати ж беруть участь у щорічних навчаннях Sea Breeze, які вже на стадії реалізації біля узбережжя портового міста Одеси. Навчання організовуються спільно Україною і США щорічно з 1997 року. Цього року в них беруть участь тринадцять країн», — йдеться у статті.
Видання повідомляє, що під час Sea Breeze-2016 зосередяться на протиповітряній обороні, боротьбі проти підводних човнів, ремонтно-відновлювальних та пошуково-рятувальних роботах, а також інших місіях на підтримку морської безпеки і регіональної стабільності в Чорному морі.
«Навчання також проходять паралельно тому, як Росія збирає новий Чорноморський флот біля берегів Криму, готується представити свій оновлений модельний ряд на офіційному військово-морському параді в останній день липня», — зауважує автор.