Моллі Макк’ю у The Washington Post у колонці із назвою “Вбивство у Києві показує, як Захід й далі провалює свою роботу в Україні” пише про терористичний акт, внаслідок якого загинув у Києві український військовий розвідник Максим Шаповал.
“Перед тим, як Віктор Янукович втік із Києва після Євромайдану у 2014 році, він роками знищував оборонні та безпекові можливості України. Вакуум, який залишився після революції, заповнили такі українці як Шаповал, які розуміли, як і те, що робитиме Москва, так і яким руйнівним, але необхідним уроком є боротьба із російською агресією на пострадянському просторі. Ніхто не йде, тому є лише ми”, – пише американська політолог та публіцист.
Як пише американська публіцистка, українська армія – єдина сучасна армія, яка зіткнулася у наземній війні із оновленою російською армією. А представники Заходу сюди їдуть не лише, аби вчити та радити, але й для того, щоб перейняти досвід українських колег. “Так вони тут для того, щоб навчатися, однаково як і для будь-чого іншого”, – наголошує Макк’ю.
Росії вдалося звести дебати майже повністю до обговорення “безкорисних” Мінських угод, які “не мають нічого спільного із тим, щоб захищати Україну чи покарати Росію за ескалацію агресії проти України”. А тим часом мало дискутують про підвищення оборонних та наступальних можливостей України, а також можливостей української розвідки. “Українська система нова і дуже залежить від особистостей. Росіяни розуміють, наскільки деморалізує, коли цих особистостей вбивають на вулицях своєї столиці”, – пише Макк’ю.
Читайте також: СБУ встановила причетність російських спецслужб до атаки вірусу Petya.A
На її думку, Україні потрібно розвивати можливості протистояння гібридним загрозам. Сюди належать більш ефективні антикорупційні зусилля, що могли б викривати фінансові впливи Росії та кращі кібероборонні можливості для захисту критичної інфраструктури. “І всі ми повинні в це вкладати інвестиції, бо хоч Україна може стати випробувальним майданчиком, ціллю є всі ми”, – підсумовує Макк’ю.
Більшість міжнародних ЗМІ минулого тижня зосередили свою увагу на масовій кібератаці, яка вразила великий масив об’єктів критичної інфраструктури в України та й приватні комп’ютери.
Як пише The New York Times, невідомо, хто стояв за цією кібератакою, але вона розпочалася як напад на українську владу та комп’ютерні системи бізнесу напередодні святкування Дня Конституції.
Атака розпочалася звідти, завдавши збитків по всьому світу.
“Спалах був останнім і, мабуть, найдосконалішим у серії атак із використанням десятків хакерських інструментів, вкрадених в Агентстві національної безпеки та злитих в Інтернет у квітні групою під назвою Shadow Brokers”, – пише американське видання. Утім АНБ офіційно не визнало, що його інструменти використовувалися у WannaCry та інших атаках. Спеціалісти з безпеки у всьому світі вимагають, аби АНБ допомогло решті світу захиститися від зброї, яку створило.
Читайте також: НАТО і ЄС вирішили розширити співпрацю з кібероборони
Дослідник кіберпротистоянь та автор книжки “Незнайома територія: таємна історія кібервійни” Фред Каплан у своїй колонці для Slate також пише про “ненавмисну роль АНБ у кібератаці по Україні” та закликає до вироблення певних правил та регулювань у кіберпросторі для того, щоб уникнути кіберкатастрофи згодом.
Томаш Бєлецький у своєму матеріалі для польської “Gazeta Wyborcza” розглядає досягнення президента Порошенка під час туру європейськими столицями та відвідинами Вашингтону. Як пише журналіст, у Трампа, Макрона та в Брюсселі Петро Порошенко наполегливо працював над тим, аби запобігти втомі Заходу від України та особливо війни на Донбасі.
Крім того, на середину липня у Києві заплановано саміт Україна-ЄС, де відзначатимуть запровадження безвізового режиму та згоду Нідерландів на ратифікацію угоди про асоціацію ЄС з Україною.
“З іншого боку, після скасування віз і схвалення угоди Брюссель не матиме нового політичного проекту, яким міг би мобілізувати Київ”, – пише Бєлецький.
Попри те і попри санкції проти Росії, які ЄС знову продовжив на півроку, деякі країни прагнуть “нормалізації” відносин з Росією, що не зовсім подобається Україні. До таких проектів належить розбудова газопроводу “Північний потік-2”.
Читайте також: Стало відомо, скільки країн вразив вірус-здирник Petyа
Другий аспект, який є дещо неочікуваним для України, – це позиція в ЄС Польщі, яку колись вважали адвокатом України там. “Польща, що традиційно вважається прихильником України в ЄС, протягом останніх тижнів (за підтримки Угорщини) боролася проти “за надто великого” збільшення безмитних квот на імпорт сільськогосподарської продукції (зокрема, пшениці) з України в ЄС. У Брюсселі ці квоти бачать як додаткову підтримку для української економіки, але в очах Варшави тепер це в основному конкуренція для польських фермерів”, – пише оглядач Gazeta Wyborcza.