Найбільші антиурядові протести в Боснії за останні майже два десятиліття зупинили рух у центрі Сараєво і розкинулися на п'ять інших міст в понеділок, 10 лютого. Таким чином демонстранти показали свій гнів на політиків, яких вони вважають корисливими і корумпованими. Про це пише The New York Times.
Як пише видання, Боснія бореться у найбільш громіздкій політичній системі Європи, створеній завдяки Дейтонським мирним угодам, що зупинило масове кровопролиття в країні у 1990-х рр. З тих пір, влада країни виявилася не спроможною досягнути суспільного добробуту чи чогось більшого, ніж крихкий мир.
«Розлючена молодь і нещодавно звільнені робітники збунтувалися минулого тижня в містечку Тузла – колишньому промисловому центрі на півночі Боснії, поклавши початок протестам в етнічно змішаних районах Боснії, які перебувають під керівництвом мусульмансько-хорватської Федерації. Про набагато менше заворушень повідомлялося у районах, які перебувають під керівництвом Сербської Республіки, яка в цілому дає менше свободи для висловлювання думок», – повідомляє The New York Times.
Гнів десятків тисяч громадян Боснії вибухнув насильством. Зараз є багато ідей щодо врегулювання кризи. Пише Die Welt.
«Після серйозних спалахів насильства у Боснії і Герцеговині, тисячі людей вийшли на вулиці знову на вихідних. У Сараєво та Бігачі протестувальники вимагали «політичної революції» та відставки корумпованих політиків, які, на їхню думку, винні винні у злиднях в країні. Варіанти вирішення серйозної політичної кризи різняться від виборів до розгортання військ ЄС у балканській країні», – пише видання.
Ігнорування невдоволення серед протестувальників може спричинити ще більший вибух протесту, проте пошук вирішення його причин привідчиняє скриньку Пандори із конкуруючими планами та ідеями. Про це пише Дарія Сіто-Сучіч у своїй статті для Reuters.
За часів соціалістичної Югославії Тузла на північному сході Боснії була центром металургійної і хімічної промисловості. Сьогодні промислова зона міста є пустирем, а у самому місті проживає один з п'яти боснійських безробітних, які в цілому складають 27%.
«Дні заворушень, які почалися з протестів робітників із Діти та інших зупинених заводів минулого тижня в Тузлі, зірвали кришку із казана, де роками накипало повоєнне невдоволення», – пише Reuters.
Як повідомляє видання, протестувальники підпалили урядові будівлі у найбільших містах Боснії – Сараєво, Тузлі, Зіниці та Мостарі; кілька сотень людей отримали поранення, більшість з них – це поліція в ході зіткнень з демонстрантами. На думку авторки статті Дарії Сіто-Сучіч, основні причини незадоволення, що вивели людей на вулиці – безробіття, корупція і політичний параліч – мають свої корені у Дейтонській угоді, яка поклала край кропопролитній війні 1990-х, розділяючи владу, щоб припинити бойові дії між православними сербами, хорватами-католиками та боснійцями-мусульманами.
«Надто децентралізована і дизфункціональна система поділу влади виявилася вкрай непридатною для того, щоб керувати Боснією в період перехідної економіки або в процесі інтеграції до ЄС, на що багато хто покладає найбільші надії на процвітання», – вважає оглядачка.
«Ігнорування невдоволення серед робітників Діти означає ризик ще більшого вибуху. Пошук вирішення (цього невдоволення – Ред.) означає перегляд мирного договору, і привідкриття скриньки Пандори із планами та ідеями, що конкуруватимуть між собою щодо того, як потрібно перебудувати країну», – додає вона.
"Європа спробує використати цю кризу як можливість", – цитує одне із дипломатичних джерел Reuters. Але в той час, як, на думку оглядачки видання, насильство може стимулювати зусилля щодо реструктуризації країни, воно також ризикує перемішати етнічні непорозуміння, які досі протести уникали.
Протести в Боснії є сигналом тривоги для Європейського Союз в умовах найбільших заворушень у країні з моменту закінчення війни 1992-1995 років, – пише The EUobserver.
«Я думаю, що те, що там відбулося було сигналом тривоги для ЄС і для міжнародної спільноти», – сказав у коментарі виданню британський міністр закордонних справ Вільям Гейґ.
«Дві урядові будівлі в Сараєво було розграбовано минулого тижня після закриття заводу в місті із мусульманською більшістю Тузла», – пише The EUobserver.
Як пише видання, протести також поширилися на міста із в основному хорватським населенням, включно із містом Мостар і сербською столицею Баня-Лука. Як повідомляють, протести розкинулися на близько 30 міст. Надзвичайно високий рівень корупції та безробіття, політична боротьба за етнічною ознакою спровокували людей до вибуху..