Британська газета Financial Times наголосила на тому, що Дмітрій Мєдвєдєв у своїй промові на конференції назвав протистояння між Заходом та Росією «новою холодною війною».
«Я іноді задумуюсь над тим, в якому ми році живемо», — сказав пан Мєдвєдєв у промові, в якій перерахував довгий список образ Росії на Захід, від розширення НАТО на схід до проектів Заходу щодо змін режимів у країнах, що є в сфері російських інтересів, — не забув і про санкції, які були уведені після анексії Криму», — йдеться у статті.
Основною лінією протистояння, на думку автора статті, залишається Сирія. «Бойові операції Росії в Сирії, а саме масовані бомбардування позицій бойовиків ІД та підтримуваних Сполученими Штатами повстанців для підтримки режиму Башара аль-Асада. Ці бомбардування відбуваються досі, незважаючи на перемир'я, яке Москва та Вашингтон підписали у п'ятницю, 12 лютого… Поки що Росія не показує жодних ознак готовності до деескалації», — пише він.
Наприкінці статті автор робить прогноз стосовно розвитку ситуації: «НАТО, за словами Єнса Столтенберга, продовжуватиме шукати лінії зв'язку з Росыэю в багатьох питаннях, в тому числі й виноситиме українське питання на кожну зустріч. Але мюнхенська зустріч із Лавровим показала, що поки великі надії на ці зустрічі покладати не варто».
Німецьке видання Süddeutsche Zeitung, що базується у Мюнхені, у своєму великому огляді теж в основному зосереджувалась на російському питанні. На думку редакції, невдалі переговори між Росією та Заходом під час конференції стали ілюстрацією геополітичного тренду: Росія вимагає уваги, яку Штати поки не готові дати.
«Треба немала кількість нервових клітин, аби пережити увесь той потік [російської] пропаганди. Ні, перед нами не стоїть Третя світова, та і холодна війна не в розпалі. Але в павутині інтересів і думок незліченних гравців стало важко знайти правильні рядки, розплутування яких могло б дати правильну картину дійсності», — саме так змалював переговори автор.
Зі статті випливає, що така інформаційна війна йде по всіх фронтах, але сторони не розуміють одна одну. «Чи то Сирія, чи Україна, чи спільна міграційна політика, чи взаємодія між партнерами на Заході, — домінує та проблема, що Росія мало використовує конвенційні методи ведення геополітики. Росія вимагає тієї уваги, яку Сполучені Штати не можуть дати. Для того причина у Вашингтона одна: недовіра. Штати не можуть повноцінно пустити Росію за стіл переговорів, доки не впевнені у правилах гри», — підсумовує автор.
Американське видання Bloomberg використало Мюнхенську безпекову конференцію, аби зробити чергову ревізію трансатлантичного партнерства.
«Європа зараз переживає найважчий кризовий період з часів Другої світової, і переважна більшість експертів погоджується, що США більше не має як змоги, так і бажання грати роль помічника, який всі ці кризи вирішуватиме», — пише автор.
- Читайте також: Мечі й щити
Але Європа, схоже, теж це розуміє. «Що дивно: у порівнянні із минулими конференціями у Мюнхені, були повністю відсутні розмови про те, чого Європа чекає від Сполучених Штатів — навіть на рівні неофіційних розмов у коридорах», — зауважується у статті.
Не останню роль в цьому зіграла і передвиборча ситуація у Штатах. «Декілька посадовців Європейського Союзу розповіли мені, що не чекають від Барака Обами чогось екстраординарного, зважаючи на те, що це його останній рік у президентському кріслі, — а Європі зараз потрібна саме екстраординарна допомога. Саме тому у ЄС із нетерпінням чекають на нову адміністрацію у Вашингтоні», — наголошує автор.
На думку автора, час до виборів у США буде важким для Європи. «Адміністрація Обами, оперуючи за обмежених ресурсів, шукає баланс у зовнішній політиці. У Білому Домі, в Держдепі, у військових силах США є люди, які вважають, що Штати можуть робити більше в Європі, наприклад — дати Україні зброю. Джон Керрі неодноразово підтримував такий вектор, проте у адміністрації щоразу говорили «ні»… З іншого боку, Росія тепер значно більше втручається у європейські справи, і тому у Старому Світі зовсім не раді», — резюмується у статті.
Журналісти німецького видання Deutsche Welle у своїх підсумках охарактеризували конференцію такими епітетами: «похмурі прогнози та слабкі надії».
«Вольфґанґ Ішинґер поділився з ними доброю новиною. Підбиваючи в неділю, 14 лютого, підсумки триденного форуму, його глава порадів телефонній розмові між президентами США та Росії. Володимир Путін та Барак Обама підтримали досягнуті в Мюнхені домовленості щодо Сирії…Слова німецького дипломата лунали радше як бажання завершити конференцію на позитивній ноті та з надією. Виступи упродовж останнього дня не давали для цього підстав, радше — навпаки», — йдеться у статті.
- Читайте також: Думки про майбутнє
У виданні також вважають, що конфлікт між Росією та Заходом не вичерпається найближчим часом, рух відбувається скоріше у зворотному напрямку. «До зближення ще дуже далеко, і це чітко проявилося в Мюнхені. Часи змінилися. Рівно десять років тому теперішній глава адміністрації президента РФ Сергій Іванов, який тоді обіймав пост міністра оборони, говорив у Мюнхені, що Росія — «європейська держава» й розхвалював співпрацю зі США. На нинішній конференції прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв збурив громадську думку, заявивши, що сторони "скотилися до нової «холодної війни», — пише автор.
Наприкінці статті наводяться коментар, який колишній глава російського МЗС Ігор Іванов дав DW, що ці слова — попередження. «Домовленості, досягнуті на полях Мюнхенської конференції, говорять про те, що у світі зростає усвідомлення необхідності координації спільних дій, — вважає Іванов. — «Задля уникнення того, щоб локальні конфлікти переросли у серйознішу глобальну конфронтацію», — підсумовує автор