Зокрема, свідок розповів про його допит у Генпрокуратурі: «Краще пройти Афганістан, аніж потрапити на допит до Генпрокуратури! Я був відразу після операції, мусив робити перев’язки, а мене, перепрошую, навіть у туалет не відпускали, забрали телефон, стежили за кожним кроком. Цих людей не цікавить ніщо людське. Потім завели в кабінет, де сиділи троє, які зі мною розмовляли. Розпитували про дружину Луценка, про водія, про особисті моменти. На моє запитання, чи це допит, відповіли, що звичайна розмова. Мій фізичний стан потребував постійного споживання ліків – мені не дозволяли нічого, хоч я не раз по-людськи просив. Перший допит тривав близько 10 год., упродовж яких я не їв, не пив і не мав права нікуди вийти».
Мельник зазначив також, що під час фіксування його свідчень на відео його заставляли читати відповіді на запитання, написані для нього на моніторі.
«Так, мені пояснювали: справу треба закрити якомога раніше, і якщо я не відповідатиму на їхні запитання, то піду до в’язниці разом із Луценком. Тон був погрожувальний. У протоколі була написана маячня, і я попросив переробити його. На другий допит вони це виконали. На третій – знімали все на відео, але мій фізичний стан не давав змоги нормально говорити. На моніторі для мене були написані запитання й відповідь, які я мусив прочитати. На моє прохання перечитати текст мені відмовили. Мене всіляко відволікали й таким чином я підписав те, що було потрібно ГПУ. На суді сказав, що мої свідчення в прокуратурі дані під тиском», – пояснив свідок.
Крім цього, Мельник заявив, що йому погрожували порушити проти нього кримінальну справу.