Колишній працівник МВС Микола Легенький – один із них. З 2005 року Микола Іванович працював заступником начальника Департаменту кадрового забезпечення МВС України, а протягом 2008–2009 років особисто відповідав за організацію Дня міліції. Звинувачення закидає Луценку за організацію обох урочистостей «зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень з тяжкими наслідками». У суді виступав 17 січня 2012 року.
Тиждень зустрівся з паном Легеньким, щоби довідатися, що саме сталося восени 2008-го та 2009 років і чому цей свідок виступив фактично на боці екс-міністра? Вирок у справі очікується 27 лютого.
У. Т.: Чому, як ви вважаєте, деякі свідки змінили свої свідчення в суді? Як так сталося, що в Генпрокуратурі вони говорили одне, а в суді – геть інше?
– Мені складно говорити за всіх, але я не змінив свідчення. Те, що я говорив у Генпрокуратурі, те саме я свідчив і в суді. І за моїми спостереженнями, більшість свідків вчинили аналогічно.
У. Т.: Чи проводилися з вами особисті розмови з метою зміни ваших свідчень?
– Розмови зі мною були. Мені складно оцінювати, чи це був прямий тиск. На суді я повторив те, що почув від керівника слідчої групи: «Я вот не могу понять, почему вы защищаете Луценко? Что вы думаете? Мне же тоже надо думать, как по вас 6 пункт 2 вынести». (пункт 6.2 «Відмова в порушенні кримінальної справи за відсутності складу злочину». – Авт.). Можливо, такі слова варто розцінювати як спробу показати своє лояльне ставлення до мене або як тиск, мені важко сказати.
Читайте також: Адвокат Олексій Баганець: «Жоден свідок у суді не назвав винним Юрія Луценка»
У. Т.: Розкажіть докладніше про організацію Дня міліції.
– Те, що святкування відбувалося в палаці «Україна» та з урочистостями, – це традиція. У цьому не було якоїсь особливої фантазії міністра. Всі артисти на концерті виступали безплатно. Більше того, деякі самі виявляли бажання взяти участь у заході, навіть без особистого запрошення. У 2008 році підготовка відбувалася за звичним сценарієм: було розроблено план заходів, який був завізований всіма керівниками підрозділів, на яких покладалося те чи інше завдання.
У. Т.: Чи Луценко особисто брав участь в організації, чи всіма справами святкування займалися департаменти?
– Організацією займалися департаменти. Кожен мав свій напрям роботи. Сам план та організаційну частину складало управління соціально-гуманітарної роботи, яке я очолював. Проект цього документа спочатку був завізований керівниками підрозділів, на які покладалися ті чи інші функції, потім – юридичним управлінням, відтак – усіма заступниками міністра, а вже потім самим міністром.
Після того, як план було затверджено і тривала робота, раптом з’являється постанова, яку зараз інкримінують Луценкові (урядовий наказ №943 від жовтня 2008 року. – Авт.). Після цього додаткові заходи відразу було скасовано. Зокрема, урочистий прийом та святкові феєрверки. Залишено лише офіційний захід. У такий спосіб скоротили витрати.
У. Т.: Чи знаєте ви, які кошти виділялися на святкування Дня міліції?
– Знаю, що було закладено 300 тис. грн в бюджеті Міністерства внутрішніх справ на закупівлю експлуатаційних послуг Національного палацу «Україна».
Хочу звернути увагу на один момент. 19 листопада вийшла ще одна постанова Кабміну, в якій ішлося про порядок тендерних закупівель. Стаття 7 цієї постанови якраз регламентувала товари та послуги, які дозволялося купувати без тендера, туди входили товари та послуги для заходів та офіційних прийомів за участю президента України, голови Верховної Ради та членів Кабінету Міністрів. Спираючись на цю статтю, державне казначейство дозволило цю сплату, визнавши, що це не є фінансовим порушенням. Себто виділення коштів відбувалося в рамках закону.
Читайте також: Рада Європи визнає Луценка та Тимошенко політичними в’язнями
У. Т.: А щодо Дня міліції 2009 року?
– На той час ця постанова ще діяла, до ухвалення закону «Про тендерні закупівлі». Урочистості відбувалися так само, як і 2008 року, тобто в режимі певної економії.
У. Т.: Чому, на вашу думку, така велика кількість свідків з боку обвинувачення не з’явилися до суду?
– Мені складно відповісти, оскільки я не знайомий з усіма ними, але деякі з них дізнавалися про те, що вони свідки у справі, лише в день суду. Така ситуація ненормальна для європейської країни. А причини неявки можуть бути як об’єктивні, так і суб’єктивні, не беруся оцінювати.
У.Т.: Якою була процедура вашого запрошення до суду?
– Мене запросили телефонним дзвінком від секретаря суду, а за день після того зателефонували з Генпрокуратури і поцікавилися, чи я прийду. Я, як людина законослухняна, відповів, що буду.
У. Т.: Чи володіли ви інформацією щодо водія Луценка, який також проходить за лінією звинувачень у зловживаннях екс-міністра?
– Я особисто не володію інформацією щодо нагородження водія. Але за процедурою, це ніколи не робить сам міністр. Ініціатива виходить від департаменту МВС, в якому ніс службу працівник. До підпису міністра наказ візують шість – сім посадових осіб, які відповідають за нагородження.
У. Т.: як на вашу думку, чи пришвидшують справу Луценка до рішення Європейського Суду?
– Не маю змоги оцінити тенденцію загалом. Але те, що в день моєї явки в суд, допитували ще вісім свідків, інакше, ніж поспіхом, не назвеш.