За підрахунками Тижня, за освячування торгових місць та товарів на ринках, машин, квартир та будинків, попи-перевертні беруть від 300 до 1,5 тис. гривень. Вінчання, хрещення дітей та відспівування покійників – коштує у псевдосвященників від 200 до 1 тис. грн, а один візит до тяжкохворого – від 500 гривень. І це без урахування продажу шахраями іконок, хрестиків, ладанок та зборів пожертв на нібито будівництво храмів.
«Усі, мабуть, бачили хоч раз на вулицях, базарах, у місцях великого скупчення народу людей, одягнених у вбрання священнослужителя, які пропонують освятити торгове місце чи просто пожертвувати кошти на будівництво якогось храму і ходять зі скринею для грошей. Скажу одразу: це шахраї, тому що справжній священик має свій прихід, свою церкву і тільки там він може звершувати таїнства. Тут не має конфліктів між конфесіями. Збирання грошей на якісь будівництва храмів – в електричках, потягах, на ринках – усе це від лукавого», – зазначає благочинний міських кладовищ УПЦ МП, отець Ростислав.
За його словами, відспівування померлих, так звана заупокійна літія, теж повинна відбуватися тільки в церкві, а не біля парадного будинку, як роблять несправжні священики.
«Якщо відспівування проводиться просто неба, це свідчить про те, що у панотця немає своєї церкви і він самозванець. Ми писали чимало листів і звернень до правоохоронців, щоб звернули увагу на цю проблему, але віз і нині там», – розповів отець Ростислав.
На цвинтарях улюблений трюк перевертнів у рясах – казати вірянам, які хочуть замовити панахиду за померлим, що вони священики з Лаври. Для багатьох людей Києво-Печерська лавра ніби еталон, тому їм довіряють. Але панотці звідти – це ченці, приписані до монастиря, і на кладовищах вони не можуть здійснювати жодних обрядів.
За словами єпископа Васильківського УПЦ КП, отця Євстратія, раніше священнослужителям дозволялося збирати пожертви за межами храмів, проте через засилля шахраїв, щоб не підривати авторитету церкви, цю практику заборонили не тільки в Київському патріархаті, а й у Московському.
«Якщо біля дороги стоїть людина ледве не з прайсом у руках, освячення квартири стільки-то, автомобіля стільки, це – явний пройдисвіт, який до священництва не має жодного стосунку. Взагалі якщо говорити про ціну обрядів, то немає такого усталеного поняття. Священик не може умовою звершення богослужіння ставити сплату певної суми. Коли людина хоче щось пожертвувати, вона жертвує. Є традиційні розміри пожертв, і винагорода повинна бути розумною. Якщо батюшці потрібно їхати в інше місце, щоб звершити якийсь обряд, то, певна річ, 20 грн – це буде подяка, невідповідна навіть витратам на бензин чи квиток. Але все одно вимагати гроші він не може, бо це гріх», – пояснив отець Євстратій.
Детальніше про псевсвященників читайте у статті «Перевертні в попівських рясах».