Після років війни у Боснії, світове співтовариство, представлене у голубих шоломах, не змогло захистити 8000 людей від їхніх вбивць під час різанини у Сребрениці. "Зараз можна спостерігати схожу ситуацію у Сирії, де сотні, а можливо, й більш ніж тисячу людей стали жертвою варварської газової атаки», – вважає видання.
Війною у Боснії та Косово було досягнути стабілізації, в Афганістані він протривав не довго. Не зважаючи на це, усі три інтервенції вявилися виправданими, хоча у зв’язку із війною в Іраку дестабілізовано весь регіон, а це також впливає і на інтервенцію у Сирію.
Уряд та опозиція у Берліні одностайні у тому, що треба уникати військового удару по Сирії. «Це є позиція у дусі більшості, більше того, спосіб накладання внутрішнього політичного мораторію на тему, чий вплив на виборчі перегони важко визначити». Так, спочатку, за деякими даними, Ангела Меркель схилялася до підтримки військового удару по Сирії, проте вибори у вересні зараз є важливішими, тому вона і приєдналася до позиції більшості.
Меркель вимагала швидкого результату, але зараз вона сумнівається щодо його виконання.
«Уряд Німеччини покладається на міжнародне право, яке передбачає, що застосування отруйного газу не може залишатися безкарним, в той же час, коли йдеться про залучення своїх людей, звертається до національного права, яке каже їм залишатися осторонь», – пише видання. З іншого боку, слова кандидата на пост канцлера Пеера Штайнбрюка про те, що краще 100 годин переговорів ніж 1 хвилина стрілянини, звучать майже цинічно стосовно вже більше ніж 10 тисяч годин громадянської війни і більш ніж 100 тисяч жертв.
«Ті, хто покладається на переговори, повинен після півторарічної війни знати, що для подальшого успіху військовий варіант має залишатися на столі переговорів. Отже, німецька політика повинна наполягати на санкціях, які вона зараз відкидає. Але це не має бути останнім уроком, винесеним із історії останніх 18 років», – нагадує Die Süddeutsche Zeitung.