Обмеження в торгівлі, які Франція запровадила з нагоди нового карантину, дещо схожі на ситуацію, описану в «Пригодах бравого вояка Швейка». «То, може, вам ще каску віддати?» — відписав військовій канцелярії Йозеф Швейк, коли його зобов’язали повернути державі залізного кухля. «І каску, і кухля», — надійшла відповідь. «А бушлата не хочете?» — огризнувся персонаж. І отримав листа: «Просимо повернути військовій канцелярії кухля, каску та бушлат…».
Від 30 жовтня Франція зачинила до кращих часів крамниці «не першочергового значення». Під це визначення потрапили книгарні, які відразу ж забили на сполох: великі супермаркети можуть торгувати книжками, а спеціалізовані магазини — ні. Тоді, щоб не виділятися, комерційні мережі закрили доступ до своїх книжкових відділів. Надихнувшись успіхом книгарень, запротестували магазини готового одягу. Супермаркети вивели з продажу одяг також. Опісля підняли голови парфумери, комерсанти запустили на свою підтримку гнівні петиції, а чотири профспілки торговельників звернулися до уряду з вимогою обмежити й інтернет-продажі лише товарів першої необхідності та заборонити оголошення «чорної п’ятниці». Нехай усім буде погано! Де той Гашек, що розповів би про французький карантин із відповідним сарказмом?
Читайте також: Die Welt: Жахаючі паралелі між гарячими точками «корони»
Офіційний Париж удався до карантину вдруге, бо крива захворювань і смертності від COVID-19 не припиняє рухатися вгору. Усі установи, що можуть собі дозволити працювати на відстані, переходять на дистанційний режим роботи. Ті, хто не може, повертаються до системи сертифікатів, що підтверджують необхідність використовувати транспорт і перебувати поза помешканням. Щоразу, коли доводиться виходити надвір, необхідно заповнювати атестацію про пересування, у якій слід зазначати домашню адресу та причину виходу на вулицю. Це може бути супермаркет або аптека, прогулянка на свіжому повітрі тривалістю одну годину чи поїздка на роботу, медична консультація, допомога близьким або супровід дітей до школи… За порушення перший штраф — €135, другий — уже €2000.
Сказати, що французи методично дотримуються правил, буде перебільшенням. Проте людей на вулицях і у транспорті суттєво поменшало. Натомість кількість тих, кого госпіталізували, за минулий карантинний тиждень зросла на 43%, потрапляння до реанімацій — на 65%. Загальна кількість тих, хто помер від початку епідемії, сягає майже 40,5 тис. осіб. А тих, хто заразився на коронавірусну хворобу, у Франції — понад 1,7 млн від загальних 9 млн випадків у ЄС і Великій Британії. Це один із найгірших показників у Євросоюзі.
«Ще зарано підбивати підсумки нового карантину», — зазначив в одному з недавніх телевізійних інтерв’ю міністр охорони здоров’я Франції Олів’є Веран. Він поділився з аудиторією дуже обережним сподіванням, що негативні тенденції невдовзі сповільняться. Станом на 9 листопада у країні в реанімаціях перебувало 4527 тяжких хворих на COVID-19 проти 3721 особи тиждень тому. 10 днів обмежувальних заходів не завадили 9 листопада зафіксувати рекордну для країни кількість нових випадків на добу: понад 80 тис. осіб. Уряд вважає, що в такій ситуації карантин логічний і виправданий. Чіткої дати його повного завершення поки що немає, але відомо, що жорсткі обмеження без варіантів триватимуть до 1 грудня, а «надзвичайний санітарний стан» — до 16 лютого. Проте оптимісти сподіваються, що на Різдво французам дозволять трохи розслабитися й зібратись у родинному колі — бодай у режимі винятку з правила.
Якщо навесні під час першого карантину скептики легко збирали під негаціоністськими постами в соцмережах десятки тисяч лайків і тисячі поширень, то нині ситуація змінилася. Кожен знає когось, хто перехворів або хворіє. Державні медичні структури, які практикують безкоштовні тести на COVID-19, щодня вилаштовують черги аж на вулицю. Попри досвід попереднього карантину й реструктуризацію лікарень, для тяжких хворих знову починає бракувати місць: частину французьких пацієнтів уже бере на лікування Німеччина. Наявність вірусу також більше не заперечують. Натомість гостро критикують роботу уряду, який намагається зарадити лиху.
Читайте також: Альтруїзм та солідарність
У перших лавах незадоволених урядовими рішеннями перебуває доктор Дідьє Рауль, який навесні оголосив гідроксихлорохін універсальним засобом від COVID-19 та опинився через це в епіцентрі грандіозного скандалу. А днями він спричинився до нової полеміки, наполягаючи, ніби «дезінфікуючий гель для рук і маски ні на що не впливають». «Проблема зовсім не в необачності французів, — заявив Рауль у передачі «Майже прямий ефір». — Французам дали погані поради. Єдиний спосіб зупинити вірус — це закрити кордони». Ексцентричний лікар має потужну аудиторію, яка закликає саботувати карантин і маски й поширює нову мантру лікаря: «Вірус передається не через повітря, а через руки».
Як так сталося, що саме Франція має одні з найгірших у Євросоюзі показників щодо захворювання на COVID-19? «Під час першого карантину ми занадто запізнилися і з масками, і з тестуванням населення, — поділився думками з Тижнем паризький терапевт Лоран Фінель. — Коли маленька Чехія негайно зобов’язала всіх своїх мешканців носити маски, Франція штрафувала спритників, які торгували ними, попри тодішню заборону. З тестуванням досі немає ясності. Воно бажане, але не обов’язкове навіть для осіб із очевидними симптомами. Жорстку ізоляцію хворих практикують далеко не завжди. Додаток «AntiCovid» на телефоні ніби й обов’язковий, проте поліції бракує персоналу, щоб перевіряти, чи ретельно його застосовують на практиці: кілька терактів, що сталися у вересні – жовтні, мобілізують ресурс на потреби безпеки. Французи — вони ж безжурні. Усі думають, що хвороба спіткає когось іншого».
Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я Франції, карантин усе ж сприяє зниженню індексу репродукції вірусу (R). Якщо в середині жовтня вважали, що один хворий заражає в середньому 1,4 особи, то нині цей показник упав до 1,3. «Поки R є вищим за 1, епідемія розвивається, — роз’яснив Фінель. — Якби громадяни сумлінно дотримувалися карантину, можна було б сподіватися вийти на одиничку до Різдва. Але впевненості, що це станеться, ні в кого немає». Поки що штраф на суму €135 стягують за появу на вулиці без належної причини й без маски. Уряд розмірковує над запровадженням нового штрафу — за недотримання суворої ізоляції під час хвороби. Нині, як і за першого карантину, системного контролю за людьми, які хворіють удома, немає. Школи й ліцеї працюють за полегшеним графіком. Загалом французи, згідно з опитуваннями, пересуваються втричі більше, ніж у час першого карантину. «Ми ризикуємо втратити за двома напрямами, — каже голова партії «Республіканці» Крістіан Жакоб. — Ми не приборкаємо епідемію, але доб’ємо нашу економіку».
Читайте також: Благодійність як бренд
«Заходи, вжиті для боротьби з вірусом, радикально збільшують скандальну нерівність між фізичною та інтернет-комерцією на користь останніх, що ставить перших на межу виживання!» — б’ють на сполох чотири профспілки торговельників. У спільному пресрелізі вони вимагають із наступного тижня поступово відкривати спеціалізовані крамниці. Економісти Banque de France підрахували, що другий карантин коштуватиме французькій економіці втрати 12% ВВП, коли перший карантин навесні завдав збитків на рівні 31% ВВП. Найбільше постраждала непродовольча комерція, кав’ярні, ресторани й дозвільні структури. Річний загальний прогноз падіння ВВП — приблизно 10%.
Здебільш французи не заперечують доцільності карантину, проте затято критикують те, як його запроваджують, які пріоритети уряд визначає, а які залишає поза увагою. Градус загального невдоволення невпинно зростає, що не обіцяє Макрону легких президентських виборів за півтора року, натомість залишає широке поле для маневру для його опонентів.