У своєму прогнозі на 2021 рік британський тижневик The Economist виділив «вакцинний націоналізм» як одну з найбільших проблем цього року. Перший місяць 2021-го позначився активними дискусіями на цю тему, яка до того ж стала однією з ключових у програмі віртуального Світового економічного форуму в Давосі, що відбувся 25–29 січня 2021 року. «Ми занепокоєні вакцинним націоналізмом. Заможні країни світу закупили у розробників та виробників багато доз вакцин. Деякі з них придбали учетверо більше, аніж потребує їхнє населення», — наголосив президент Південно-Африканської Республіки Матамела Сиріл Рамафоса під час свого виступу на цьому заході.
Небезпеку вакцинного протекціонізму та націоналізму відчули на собі не лише країни, які звикло називають «третім світом». Минулого тижня деяким державам ЄС довелося призупинити щеплення через затримки у постачанні вакцин одним із основних їх виробників для Євросоюзу — британсько-швейцарською компанією AstraZeneca. В компанії заявили, що змушені тимчасово зменшити кількість вироблених вакцин на підприємствах у Бельгії та Нідерландах, і це, своєю чергою, скоротить кількість постачань у країни Євросоюзу найближчим часом. Єврочиновники були розлючені такими заявами, оскільки виникла підозра, що розробники так поводяться, бо не встигають виконати свої міжнародні контракти. Компанії запропонували експортувати препарати з її підприємств у Великій Британії. Однак за контрактом вакцина, виготовлена там, передовсім спрямовується на потреби цієї країни. «Контракт із Сполученим Королівством було підписано за три місяці до угоди з ЄС. Тож у випадку із Великою Британією ми мали три місяці, аби вирішити всі проблеми, з якими стикалися», — зазначив у інтерв’ю німецькій газеті Die Welt СЕО AstraZeneca Паскаль Соріо. Він також наголошує: контракт передбачає, що компанія «докладатиме усіх можливих зусиль», аби поставити вакцини до ЄС приблизно тоді ж, коли й до Великої Британії, але не має зобов’язань перед Євросоюзом щодо цього.
Читайте також: Лікарка-інфекціоніст Ольга Кобевко: Ті, хто не вірить в COVID-19, змінюють думку після потрапляння до реанімації
Після заяв про те, що Євросоюз може накладати заборону на експорт препаратів, вироблених на його території, 29 січня Європейська комісія запропонувала так званий механізм прозорості експорту вакцин. Згідно з ним ЄС рекомендує своїй митній службі блокувати експорт препаратів, вироблених у ЄС, без попереднього затвердження, яке компанія-експортер може отримати, лише якщо виконала свої зобов’язання перед ЄС. Це, своєю чергою, може призвести до затримки постачання контрактованих Великою Британією вакцин виробництва Pfizer/Biontech. Нинішня ситуація спровокувала гарячу суперечку між головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. Хоча у певних пунктах єврочиновники пізніше «дали задню», осад залишився. Британські оглядачі вже наголошують, що такі суперечки не минуть безслідно для взаємин двох «щойно розлучених» партнерів. Насправді ця ситуація дуже показова, адже якщо два настільки близькі та серйозні партнери не зуміли порозумітися у, здавалося б, не надто складній справі, яка доля чекає на країни, що не мають такого впливу, фінансових та виробничих потужностей, які мають ЄС та Сполучене Королівство?
Першопрохідці та ефективні менеджери
Поза тим світова кампанія з вакцинації триває. Згідно з даними заснованого Оксфордським університетом ресурсу Our World in Data, станом на 1 лютого вакциновано 1,3% дорослого населення Землі (див. «Обіцянки і досягнення»). Найкращі результати поки що показує Ізраїль, де вже вакцинована більш ніж половина усього дорослого населення. «Секрет швидкості кампанії з вакцинації в Ізраїлі можна пояснити сукупністю факторів: по-перше, це відносно невелика країна (з населенням у трохи більше ніж 9 млн); по-друге, тут розвинена медична система, готова логістично впоратися з викликами вакцини Pfizer (яку треба зберігати при –70°C); по-третє, це політична воля», — пояснив у коментарі Тижню політичний аналітик Андрій Пилипенко. Він також уже отримав свою першу дозу вакцини. Пилипенко наголошує, що постачання цього препарату до Ізраїлю стало для прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу в певному сенсі піар-кампанією (в країні зараз триває передвиборча кампанія до Кнессету). «Він робить багато заяв із цього приводу, зокрема про те, що 17 разів упродовж тижня телефонував CEO компанії Pfizer, аби домовитися про постачання вакцини для Ізраїлю», — розповів Пилипенко. Зараз цей піар також може використовувати місцева влада та лікарняні каси, адже питання дистрибуції вакцин та власне щеплення покладено саме на їхні плечі. Великою мірою згода компанії Pfizer на постачання препарату саме Ізраїлю була викликана тим, що країна погодилася передати компанії-виробнику статистичну інформацію щодо вакцинації після завершення програми. Для Pfizer статистика, надана Ізраїлем, може бути надзвичайно корисною в контексті дослідження впливу препарату на різні групи населення з огляду на те, наскільки різноманітним воно є у цій країні. Секрет успіху програми з вакцинації в Ізраїлі також пов’язаний із мережею лікарняних кас. Ця система працює в державі з 1970-х років, а з 1995-го кожен громадянин або резидент, який там довго проживає чи офіційно працює, має медичне страхування, що забезпечується цією системою. «Таке високе покриття страховою медициною, а також доступність та логістичні спроможності лікарняних кас і дозволили провести цю кампанію», — пояснив Пилипенко.
Читайте також: Благодійність як бренд
Доволі ефективно програма з вакцинації працює також у США та Великій Британії. Новообраний президент США Джо Байден пообіцяв упродовж перших ста днів свого президентства зробити 100 млн щеплень. Нинішня адміністрація надзвичайно критична щодо кроків, які робили її попередники, й обіцяє: якщо Конгрес проголосує за План допомоги на суму $1,9 млрд, яким визначено кроки для покращення ситуації з коронавірусом, то американці досягнуть обіцяного нинішнім президентом успіху в боротьбі з пандемією. Поза тим Джо Байден підписав низку інших указів. Зокрема, він відновив Директорат глобальної безпеки здоров’я та біооборони, створений після спалаху епідемії гарячки Ебола президентом Бараком Обамою. За часів попередньої адміністрації повноваження цього Директорату було передано низці різних структур. Однак проблема, яку відзначають американські експерти, у контексті проведення вакцинації — те, що успіх проведення кампанії часто залежить від адміністрації штатів та стратегії, яку вони оберуть для цього. Зі схожою проблемою зіткнувся і ЄС, адже питання охорони здоров’я перебуває поза юрисдикцією Брюсселю, країни вирішують його на власний розсуд, тому деякі члени Євросоюзу, як-от Данія, де вже вакциновано 11% населення, почуваються непогано, а от у Німеччині ситуація поки значно гірша.
Понад 10 млн британців вже отримали першу дозу вакцини, до 15 лютого Лондон планує вакцинувати 15 млн британців, а до кінця літа кожен дорослий житель Сполученого Королівства зможе отримати своє перше щеплення. Експерти відзначають хорошу логістику британської програми та відсутність страху вкладати чималі кошти та людські ресурси. В згаданому вище інтерв’ю німецькій газеті Die Welt CEO AstraZeneca Паскаль Соріо зазначає, що чимало можливостей, які вони отримали для виробництва вакцини, їм надав Оксфордський університет, який, своєю чергою, співпрацював у цьому напрямку з британським урядом. Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон також пообіцяв, що центри вакцинування почнуть працювати цілодобово, щойно рівень постачання препаратів дозволить це зробити.
Станом на 1 лютого, Франція здійснила вакцинацію 1,5 млн осіб. Щеплення розпочалися 27 грудня з будинків для літніх людей, де сконцентровано багато осіб віком понад 75 років. Другою пріоритетною категорією стали медики, працівники різних рятувальних служб, а також ті, хто доглядає старих та малих і чий вік — понад 50 років.
Із 15 січня французи віком понад 75 років, які живуть вдома, також мають право швидко зробити щеплення. Для цього треба записатися на конкретну годину в найближчий центр вакцинації. Запис відбувається онлайн або телефоном. Літні люди масово записуються на щеплення: істерія антивакцинаторів у цій віковій категорії поширена найменше.
Читайте також: Die Welt: Жахаючі паралелі між гарячими точками «корони»
У понеділок 1 лютого канцлерка ФРН Анґела Меркель провела зустріч із прем’єр-міністрами земель, чиновниками федерального уряду та представниками фармацевтичної галузі. «Заява про те, що ми до кінця ІІІ кварталу зможемо надати кожному громадянину можливість вакцинуватися — залишається в силі», — підсумувала канцлерка свою розмову з чиновниками та фармабізнесом. Раніше Анґела Меркель уже заявляла, що до початку парламентських виборів, проведення яких заплановано на 26 вересня, кожен німець зможе отримати хоча б одну дозу вакцини. На сьогодні ж у країні, як і в інших країнах ЄС, процес щеплення «пробуксовує», за що уряд критикують і експерти, і прості громадяни. Під час п’ятигодинної зустрічі німецькі чиновники обговорили створення Національного плану вакцинації з датами надходження препаратів. Наступного тижня його має представити Міністерство охорони здоров’я. Деякі регіональні лідери намагаються шукати власні шляхи виходу з ситуації. Так, прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер під час тієї зустрічі закликав якомога швидше перевірити російську вакцину Sputnik V та китайську Sinovac, поки не сертифіковані в ЄС. В інтерв’ю Die Welt напередодні він зокрема зазначав: якщо вони виявляться ефективними та безпечними, їх також слід застосовувати.
Серед країн ЄС у питанні вакцин «особливим» шляхом пішла Угорщина, замовивши китайський препарат, а також дозволивши використання російської вакцини Sputnik V. Ще в середині січня Будапешт заявив, що уклав угоду з китайською компанією Sinopharm, а 29 січня національний регулятор заявив, що авторизував їхню вакцину. За тиждень до того країна дозволила вакцинувати своїх громадян також і російським препаратом. Таким чином, Угорщина стала першою країною ЄС, яка використовуватиме китайську вакцину, попри те що вона не є затвердженою на рівні Євросоюзу.
Сербія, яка має офіційний статус країни-кандидата на членство в ЄС, також доволі активно проводить кампанію з вакцинації, використовуючи російський та китайський препарати. ОАЕ та Бахрейн, де програми з вакцинації працюють успішніше, аніж у багатьох інших країнах, також використовують китайський препарат. Ці країни зробили ставку на його доступність, а не ефективність.
Найбільша у світі кампанія з вакцинації триває в Індії. Країна на початку січня затвердила дві вакцини власного виробництва — Covishield i Covaxin. Індія також готова надавати свою вакцину іншим країнам. Зокрема на цьому наголосив прем’єр-міністр Нарендра Моді під час свого виступу на Світовому економічному форумі в Давосі. Нью-Делі вже передав вакцини власного виробництва Мальдівам, Бутану, Бангладеш, Непалу та М’янмі. Сейшельські острови, де вже вакциновано понад третину населення, також використовують китайську вакцину. Вже понад два мільйони індійців змогли вакцинуватися, а загалом уряд планує до початку серпня вакцинувати 300 млн громадян. Однак країна зіткнулася з серйозною проблемою: непевністю людей щодо препаратів і, як наслідок, небажанням вакцинуватися. У деяких штатах лише 20–30% записаних для щеплення громадян приходили, аби це зробити. Ця проблема не нова для Індії. Основна причина вагання індійців — нестача інформації про безпечність запропонованих препаратів. Місцеві оглядачі наполягають, що Нарендра Моді слідом за політичними лідерами інших країн світу повинен був у числі перших отримати заповітний укол. Моді натомість наполягає, що політикам не можна йти поза чергою, тому він вакцинується, коли настане його час.
Вакцинні паспорти
Упродовж майже всього минулого року, задовго до того, як компанія Biontech/Pfizer оголосила про готовність власної вакцини, в західних медіа, зокрема німецьких, обговорювалося питання так званих вакцинних паспортів. Ідея таких паспортів зовсім не нова. Ще в 1933 році Міжнародною конвенцією про санітарні заходи для повітряної навігації було започатковано так зване Міжнародне свідоцтво вакцинації або профілактики, більш відоме за своєю французькою назвою Carte Jaune або «Жовта картка». У час її створення в ній фіксували щеплення власника проти холери, жовтої лихоманки, тифу та віспи. Наразі для в’їзду до низки африканських та південноамериканських країн обов’язковим залишається тільки щеплення від жовтої лихоманки (у деяких державах воно обов’язкове абсолютно для всіх, хто подорожує, за винятком дітей віком до 9 місяців, в інших — для тих, хто подорожує з країн із високим ризиком цієї хвороби).
Читайте також: Альтруїзм та солідарність
Сейшельські острови, де станом на 31 січня вакциновано вже понад третину населення, ще 14 січня оголосили, що відкриваються для всіх мандрівників, які мають щеплення. Таким людям більше не потрібно буде перебувати на карантині чи проходити тести на COVID-19 після прибуття. Серед політиків, які позитивно відгукувалися про ініціативу з вакцинаційними картками як перепусткою для в’їзду, також є лідери країн, значні прибутки в бюджет яких надходять від туризму. Зокрема, прем’єр-міністр Греції Кирякос Мітцотакіс раніше заявляв, що хотів би, аби в межах ЄС діяв сертифікат вакцинації для всіх, хто подорожує країнами союзу. Шеф групи ЄНП у Європарламенті Маркус Вебер 2 лютого також виступив за створення європейського паспорта щеплень, який міг би надавати певні привілеї. За словами Андрія Пилипенка, у випадку Ізраїлю саме обіцянка про так звані зелені паспорти, які б надавали можливість уникнути карантину після контакту з хворим чи повернення з-за кордону, і дала серйозний поштовх цій вакцинаційній програмі, оскільки ще в грудні кількість ізраїльтян, які вагалися щодо щеплення була доволі висока. Тоді, згідно з опитуванням видання Israel Today та аналітичного центру Maagar Mohot, лише 44% опитуваних були згодні на щеплення вакциною від коронавірусу.
Ні — локдауну!
Минулотижневі фото з Нідерландів вражали всіх, хто їх бачив. Протести, погроми та сутички з поліцією — усе це через спротив обмеженням у країні у зв’язку з пандемією. Нідерландська влада започаткувала комендантську годину ввечері, а окрім того, програма з вакцинації в країні є однією з найповільніших у ЄС. Це, вочевидь, спровокувало втому нідерландців від обмежень та бажання повернутися до нормального життя. Більшість аналітиків доходять висновку, що протести такої сили в Нідерландах стали можливими, оскільки у них брали участь три категорії протестувальників: ті, хто виступає проти карантинних обмежень — вони виходили на «мирний протест» в Амстердамі і цієї неділі; радикальне крило антикарантинних протестувальників — частина з них вірить у теорії змови на зразок QAnon; та група молодих людей, яких не надто цікавить політика, але вони молоді, запальні й безробітні, а отже, готові до радикальних дій. Нещодавно схожий протест та сутички між поліцією та протестувальниками відбувалися також і у Відні. Можна передбачити, що допоки існуватимуть карантинні обмеження та не буде вакциновано достатньо громадян у країнах цілого світу, такі протести відбуватимуться ще не раз.