Як пише Юрій Райхель у №13 Тижня, те, що відбувається, має всі риси coup d’Etat – державного перевороту. Без взяття Зимового або Бастилії та балтійських матросів, театральні ефекти дещо інші. І режисер, схоже, має великий досвід їх застосування в Україні.
Цього разу, здається, «точка проникнення» для цього режисера – вкрай загострена боротьба всередині оточення президента. Про те, що розподілом ролей у владі після перемоги Віктора Януковича, м’яко кажучи, не всі залишилися задоволені, писали досить багато
Спроби глави держави дистанціюватися від груп упливу на однаковий радіус успіхом не увінчалися. Вибір так чи інакше довелося зробити. Тим більше, під відчутним впливом з-за меж країни, де також вважають, що отримали від зміни влади в Україні набагато менше, ніж сподівалися. Як результат – відновлення розслідування резонансних справ. Але, певна річ, метою перевороту є збільшення впливу на президента. Якщо гарант це розуміє і вступив у складні відносини з групами впливу, нас очікують ще захопливіші сюжети. Ціль – проміжна – президент, і не обов’язково нинішній. А відтак мета – керування Україною і спрямування її в потрібному руслі. Позбавлення нації суверенітету через підкорення еліти – складна операція, яка потребує часу. А вибори наближаються, і підготовка до них уже почалася.
Якщо зважати на той факт, що плівки Мельниченка можуть слугувати доказами, "дістати" Віктора Януковича досить просто. На цих плівках є голос, схожих на голос нинішнього президента, який в ті часи очолював Донецьку ОДА. У запису він повідомляє Кучмі про намір втручання в діяльність судових органів у справі адвоката Салова
Повну версію матеріалу читайте у № 13 Українського тижня.