Збірна під керівництвом Андрія Шевченка зробила черговий крок на шляху до Євро-2020. Ґарантувала собі участь у фінальній частині континентальної першості з вірогідністю 90%. Ця подія на час відсунула в бік навіть політичні протистояння, не кажучи вже про традиційні внутрішньо футбольні клубні баталії. Хоча декому в нашому футболі зараз не до успіхів збірної.
Культ Шевченка
У тому, що українці переможуть у Вільнюсі аутсайдерів відбірної групи з Литви, сумнівів не виникало ні у кого. Мабуть, навіть у самих литовців, чия збірна переживає зараз далеко не найкращі свої часи. Нинішнє покоління литовських гравців радше навіть не посереднє, а слабке. Тому тягатися з лідерами кампанії балтійцям складно. Втім, навіть не дивлячись на слабкість опонента, збірна України вразила. Солідністю ігрової постави, класом гри, вмінням контролювати ситуацію на полі. Тими рисами, яких за українськими футболістами не помічалося вже доволі давно. Осьовим в ігровій конструкції Шевченка наразі є трикутник Зінченко – Малиновський – Марлос. Навколо цього тріо тренер будує атакувальну гру, яка ґрунтується на інтенсивному контролі м’яча через середній і короткий пас. Виконавці високого європейського рівня тренерські завдання виконують відмінно і це є запорукою успіху.
Читайте також: Спортивний огляд: сходження Світоліної, великий Ломаченко і парламентська диспозиція
Але це те, що видно неозброєним оком. Товариський поєдинок проти нігерійців у Дніпрі, котрий відбувся всього через три дні після вільнюського, продемонстрував, що насправді гра нашої команди напряму залежить від того гравця, чиї дії виглядають не так яскраво. Відсутність на полі «Дніпро-Арени» опорного хава Тараса Степаненка стала справжньою катастрофою і призвела до хаосу при переході з атакувальної фази в обороннну. В тому, що Україна не програла Нігерії, велика заслуга найперше самих африканців, які в першому таймі забили двічі і не використали ще мінімум чотири стовідсоткових нагоди. Наша ж команда в кінцівці витисла максимум з мінімуму, причому другий м’яч Роман Яремчук забив із непоміченим арбітром порушенням правил. Це й принесло почесну з огляду на розвиток подій на полі нічию.
Так чи інакше, успіхи команди Андрія Шевченка спричинили справжній ажіотаж. Тільки у Вільнюсі п’ятитисячний стадіон був заповнений українцями відсотків на 80. Про ажіотаж навколо матчу в Дніпрі, куди збірна приїхала вперше за десять років, говорить той факт, що лише на відкрите тренування за день до гри зібралося сім тисяч глядачів.
Схеми Суркіса
А тим часом надбанням європейської преси став черговий корупційний скандал в УЄФА, в якому замішані київське «Динамо», ФФУ і брати Суркіси.
У німецьке видання Der Spiegel потрапив документ під непомітною назвою «внутрішня пояснювальна записка». У цьому документі, призначеному для внутрішнього використання в УЄФА, йдеться про те, що в період з 2002-го по 2016 роки УЄФА відправив у ФФУ для розвитку футболу в Україні 380 млн. євро. При цьому, всі кошти були проведені через офшорну фірму Newport Management Limited, зареєстровану на Карибських островах і яка контролюється президентом «Динамо» і братом тодішнього віце-президента УЄФА Ігорем Суркісом, і могли бути використані для фінансування київського клубу.
Читайте також: Кроком руш!
При цьому, судячи з усього, ці перекази не особливо турбували УЄФА до 2016-го року, поки в «Динамо» не побувала комісія європейського союзу з перевіркою фінансового fair play, яка і виявила, що ця фірма-прокладка надавала клубу фінансову підтримку.
Рекорд та історична перемога Юлії Левченко
Українські легкоатлетки дуже успішно виступили в складі збірної Європи під час матчевої зустрічі між командою Старого Світу і США на мінському стадіоні «Динамо». 400-метрівку з бар’єрами виграла Анна Рижикова, Ольга Ляхова і Марина Бех-Романчук були другими відповідно в бігу на 800 метрів і стрибках у довжину.
Проте найбільший ажіотаж викликала подвійна перемога наших стрибунок у висоту. Вихованки київського тренера Ірини Пустовой Юлія Левченко та Ірина Геращенко створили сенсацію, вперше в кар’єрі перемігши непереможну досі росіянку, дворазову чемпіонку світу Марію Ласіцкене. Справжній фурор, особливо з урахуванням, що 21-річна Левченко вперше в кар’єрі подолала висоту 2,02 метри, встановивши тим самим молодіжний національний рекорд. Більше того, згодом Юлія була близькою навіть до того, щоб стрибнути на 2,04 метри, але трохи зачепила планку. Напередодні чемпіонату світу, який наприкінці року відбудеться в катарській Досі, наша спортсменка продемонструвала величезний потенціал.
А Геращенко з результатом 1,98 м показала з Ласіцкене однаковий результат, але випередила росіянку за кількістю спроб. Це теж велика несподіванка і удар по самолюбству суперниці, яка за останні роки не програвала взагалі нікому.
Читайте також: Спортивний огляд: непереможна Білодід, сенсація від Проценка й старі знайомі «Шахтаря»
Образа на ворога
В російському Ханти-Мансійську розпочався Кубок світу з шахів серед чоловіків. Згідно з критеріями відбору, туди пробилося лише двоє українців – 16-й чемпіон світу Руслан Пономарьов і Антон Коробов. Коробов індійця Апгіджета Ґупту переміг і пройшов далі. А ось Пономарьов росіянину Андрєю Єсипенку програв. Причому після завершення матчу жалівся на упередженість з боку організаторів.
Русланові не сподобалося, що російська допінгова компанія РУСАДА вибірково викликала на здачу допінг-тесту після першої з двох партій саме його. Замість того, щоб відпочивати, українець витратив на перебування в лабораторії дві години, що, на його думку, відібрало потрібний на відновлення час. При цьому Пономарьова обурює, чому контролером виступила саме сумнівної у зв’ящку з безліччю скандалів репутації РУСАДА, а не Всесвітня антидопінгова агенція – WADA.
З іншого боку, відправляючись на змагання до країни-ворога, наші спортсмени мають бути готовими до будь-яких підступів. І раз обрали такий шлях, потім не дивуватися.