У.Т.: Нещодавно український парламент прийняв у першому читанні проект постанови про виконання останньої резолюції ПАРЄ. Там не йдеться про декриміналізацію статей 364, 365 Кримінального кодексу. Як ви оцінюєте цей проект постанови?
Ми вже бачили різні комісії, що створювалися в Україні задля виконання зобов’язань, взятих нею перед Радою Європи. Це позитивний знак, що всі резолюції та рекомендації сприймаються серйозно, але ми водночас бачимо дуже часто, що існує відмінність між цим та політичною реальністю. Деякі реформи заморожується через політичні протиріччя, або ж їм бракує значного фінансування чи розуміння з боку суспільства. Отож ми хотіли б бачити чіткі кроки вперед, а не лише постанови та робочі групи.
Можливість декриміналізації статей 364, 365 Кримінального кодексу отримала різні реакції. Чимало експертів висловлювали занепокоєння, що на волі опиняться багато серйозних злочинців. Юрій Луценко заявив, що він цього не хотів би, попри несправедливість і незаконність свого ув’язнення, тому що через це на волю вийдуть міліціонери, причетні до вбивства Гонгадзе. Екс-міністр наголосив, що він зумів ув’язнити тих людей саме завдяки цим статтям. Юрій Луценко вважає неприйнятним, що вони були б звільнені. Він та багато інших експертів бачать два шляхи вирішення проблеми: апеляційні та касаційні судові інстанції приймають рішення про перегляд справ або ж Європейський суд з прав людини оголошує ці процеси незаконними, і українські суди повинні будуть змінити свої рішення. Другий шлях: лідерів опозиції міг би амністувати український парламент, враховуючи численні суперечності та несправедливість застосованих процедур.
У.Т.: Чи розмовляли ви з Віктором Пшонкою про реформу прокуратури? Що він вам говорив з цього приводу?
Реформа всієї системи прокуратури в Україні – це одна з найважливіших вимог. У прокурорів потрібно забрати їхні загальні наглядові функції та функції розслідування. У суді вони повинні бути прирівняні за правами до адвокатів сторони захисту. Багато елементів досудового розслідування потрібно змінити з тим, щоб надати захисту більше прав та можливостей для роботи. Прокурори не повинні вирішувати, чи має справа спрямовуватися до суду чи ні. Такі рішення мають прийматися самими ж судами. Мають відбутися повна реформа виконання рішень та зміна ментальності. Звісно, ми обговорювали це з генеральним прокурором Віктором Пшонкою. Він та його колеги розповідали, що новий КК багато що змінить. Він сказав нам, що вони діють і діятимуть відповідно до вимог закону. Якщо останній зміниться, то й вони зміняться. Міністерство юстиції та представники адміністрації президента теж виказали перед нами свою зацікавленість у зміні всієї системи прокуратури.
Читайте також: Ексклюзивне інтерв’ю з головою ПАРЄ
У.Т.: Ви мали справу з Генпрокуратурою, подаючи запит на отримання дозволу відвідати Юрія Луценка в СІЗО. Це взагалі відповідає стандартам ПАРЄ, коли до вирішення таких питань долучається Генпрокуратура?
Генеральний прокурор дуже чітко пояснив, що це не в їхніх руках, але вони спрямують наш запит у відповідні органи. За словами Віктора Пшонки, вони могли лише посприяти просуванню нашого запиту. Юрій Луценко розповів нам, що цього разу на свій запит ми отримали позитивну відповідь завдяки тому, що його справа тепер розглядається на рівні апеляційного суду. Зрештою, ми були дуже раді, що отримали доступ до ув’язненого, і очікуємо вже наступної зустрічі в травні – цього разу з Юлією Тимошенко.
У.Т.: Сьогодні одна з вимог ПАРЄ до України – гарантувати екс-міністру МВС права на справедливий судовий розгляд в апеляційній інстанції. Як ви оцінюватимете, чи був цей розгляд справедливим чи ні, враховуючи всю попередню негативну його передісторію?
Ми не будемо втручатися в зміст цієї справи, так як подібне лише в компетенції Європейського суду з прав людини. Як вам добре відомо, вона перебуває на стадії попереднього розгляду в цьому суді. Отже, ми реагуватимемо відповідно до його рішень. Якщо суд у Страсбурзі визнає утримання під вартою несправедливим та незаконним, ми вимагатимемо, щоб справі Юрія Луценка був гарантований справедливий судовий розгляд. І, вочевидь, щоб його звільнили з-під варти. Ми хотіли б сподіватися, що на рівні апеляційного суду справа екс-міністра буде переглянута. Багато експертів, зокрема і Данський Гельсінський комітет, визнали, що його право на справедливий суд не було забезпечено, і винесений вердикт був непропорційним. Сьогодні ми насамперед опікуємося тим, щоб Юрій Луценко та Юлія Тимошенко могли отримати належну, фахову медичну допомогу.
У.Т.: Костянтин Грищенко, міністр закордонних справ України, заявляв раніше, що потрібно розрізняти між зобов’язаннями та рекомендаціями, коли йдеться про резолюцію ПАРЄ. Забезпечити участь у виборах екс-урядовців та опозиційних політиків, що наразі перебувають у СІЗО чи колонії, – це зобов’язання чи рекомендація?
У багатьох країнах відбувалися судові процеси над політиками, зокрема й опозиційними. Проблема не в тім, що в Україні політики опиняються на лаві підсудних, а в тім, що ці судові процеси не були справедливими й не відповідали правилам Європейського суду з прав людини. Багато хиб у них діагностували міжнародні експерти. Ніхто не може бути над законом, але опозиції має бути забезпечене право на неупереджене правосуддя. Ми вимагаємо, щоб опозиційним політикам був гарантований справедливий судовий розгляд та щоб вони невідкладно отримали потрібну медичну допомогу. І так як ми сумніваємося в справедливості правосуддя, то намагаємося знайти способи звільнити їх. На думку пана Луценка, найреальнішим способом це зробити є амністія.
Читайте також: Резолюція ПАРЄ щодо України(повний текст)
У. Т.: Чи підійшла Україна за останні два-три місяці ближче до тієї критичної точки, коли проти неї можуть бути запроваджені санкції, можливість яких не виключає ПАРЄ? Взагалі, яку динаміку цього разу ви спостерігали?
Україна досягла певного прогресу, але багато планів та проектів мають бути ще реалізовані, перш ніж ми робитимемо будь-які позитивні висновки. Чинний кримінально-процесуальний кодекс був однією з перешкод. І намагання прийняти новий, що враховує поради іноземних експертів, – це вагомий крок уперед. Далі, до позитивних зрушень варто віднести новий закон про громадські організації, мирні об’єднання, зміни в судовій реформі задля того, аби зробити призначення суддів прозорішим, спроби сформувати Конституційну асамблею. Важливим кроком було бажання вести діалог, зокрема дозвіл відвідати пана Луценка. Зберігається, однак, негативна тенденція. Це відсутність прогресу в усьому, що стосується ув’язнення лідерів опозиції. Ми далі бачимо вибіркове правосуддя, брак справедливих судових процедур. Негативними симптомами були ставлення з боку Міністра закордонних справ та відсутність можливості зустрітися з президентом. Ніхто не зацікавлений у санкціях. І вони застосовуються лише тоді, коли немає жодного діалогу. Цього разу ми побачили певний рух, але чекатимемо й спостерігатимемо. Ми скоро повернемося й подивимося, як обіцянки виконуються.
У. Т.: Все ж таки, що може бути червоною лінією, після проходження якої ПАРЄ поставить на голосування питання санкцій?
Тут найбільшим чинником є міжнародна репутація. Така велика країна, як Україна не повинна бути зацікавлена в негативному міжнародному іміджі. Сьогодні ув’язнення лідерів опозиції кинули тінь на будь-які інші починання та є головною темою для розмов з представниками вашої країни в Європі та США. Далі, Євросоюз уважно слідкує за тим, як Рада Європа оцінює стан демократії, верховенства права та прав людини в Україні. Отож це впливає на подальшу співпрацю з ЄС, на перспективи реалізації різних програм та отримання фінансової допомоги. І, нарешті, якщо немає ніякої зацікавленості в діалозі, ПАРЄ сама може припинити співпрацю з Україною.
Читайте також: Які перспективи має угода про асоціацію з ЄС
У. Т.: Якщо Юлія Тимошенко, Юрій Луценко, Валерій Іващенко залишатимуться за ґратами під час парламентських виборів, але виборчі перегони на місцях будуть відносно вільними, як ПАРЄ оцінюватиме такі вибори?
Ще дуже рано говорити, якими будуть ці вибори. Ми спостерігаємо різні явища, які можуть їм загрожувати: способи призначення виборчих комісій, складання списків виборців, скасування реєстрації певних кандидатів тощо. І ми будемо дуже ретельно спостерігати, як це все розвиватиметься. Це дуже серйозні питання. Так, Юрій Луценко вважає, що єдиним виходом для нього є прийняття Верховною Радою закону про амністію, тоді він зможе брати участь у виборах. Ми досі вивчаємо таку можливість за участі всіх сторін. Остання резолюція ПАРЄ закликала віднайти всі можливі законні засоби, щоб забезпечити екс-урядовцям можливість балотуватися до парламенту.
У.Т.: Чи чули ви цього разу якусь конкретику від українських посадовців щодо можливостей змінити норми про п’ятирічний випробувальний термін для суддів, про п’ятивідсотковий виборчий бар’єр чи заборону блокам партій брати участь у виборах?
Щодо виборів, то ми обговорювали з міністром юстиції та представниками адміністрації президента можливість внесення змін до виборчого законодавства після того, як своє рішення прийме Конституційний суд. Нас непокоїть перспектива порушити наявний консенсус щодо цих питань саме зараз. Спроби змінювати законодавство про вибори народних депутатів напередодні самих виборів можуть викликати серйозні запитання. Щодо суддів, то в президентській адміністрації ми почули, що ваші можновладці планують незабаром суттєво змінити процедуру призначення суддів та умови проходження ними цього п’ятирічного терміну.