Він відзначив, що натовп – це велика кількість людей в обмеженому просторі, фізичному чи метафізичному.
«Натовп завжди дуже пружний, щільний, ніби загнаний у кут, він має енергетику пружини, що може розпрямитися щосекунди. Тоді як великі людські маси поводяться абсолютно по-різному в різних місцях. І якщо, наприклад, усередині діє якась одна логіка, то на периферії може бути зовсім інше, і є величезною помилкою думати, що, наприклад, людські маси, на кшталт тих, які вийшли 1 грудня в центр Києва, однорідні за своїм настроєм», – зазначив Покальчук.
Він наголосив, що 100 тис. іще можна якось проконтролювати, 300 тис. – уже ні, не кажучи про мільйон.
«І дуже добре, що в Україні ніхто досі не навчився одноосібно керувати стотисячними натовпами, бо тоді ми жили б у тоталітарній державі», – зауважив він.
За словами Покальчука, зараз головною дійовою особою є нове покоління, і це логічно, адже молодь і бунт – синоніми.
«Щоправда, тепер ця молодь докорінним чином відрізняється від своїх попередників: і в прагненнях, і в психології, і в ставленні до політиків», – резюмував Покальчук.
Інтерв’ю з Олегом Покальчуком читайте у 49 «Українського тижня».