У Європейському Союзі настала черга піврічного головування Данії. Свого часу вона з волі своїх громадян самоусунулася від цього інтеграційного утворення рівно настільки, наскільки це було можливо за умови збереження членства в ньому. Гостинне скандинавське королівство не лише не прийняло євро, а й не приєдналося до спільних оборонної політики та політики в сфері правосуддя й внутрішніх справ. Коли весь ЄС підписує із США єдиний багатосторонній договір про обмін інформацією, Данія вимушена укладати двосторонній. Або, наприклад, коли ЄС відсилає своїх спостерігачів до Грузії, данці у цій місії теж не можуть узяти участі.
Читайте також: Резолюція ПАРЄ щодо України (повний текст, з правками)
РОЗВІДНІ МОСТИ
«Будівничий мостів» – так найменував свою місію під час головування в ЄС чинний коаліційний уряд Данії на чолі з представницею соціал-демократів Гелле Торнінґ-Шмідт (на фото). Модератор і посередник – ця роль найбільше пасує країні з таким специфічним статусом у ЄС. Взагалі данський політичний стиль важко порівняти, приміром, із польським. Під час свого президентства в другій половині 2011-го поляки були ініціативними й наступальними: вони намагалися просувати власний порядок денний. Достатньо пригадати проведення саміту Східного партнерства у розпал боргової кризи, коли до Варшави з’їхалися всі лідери ЄС. Данці ж плистимуть радше за течією: у червні 2012-го в Ріо-де-Жанейро відбудеться конференція ООН зі сталого розвитку – отже, готуватимуться до неї; до кінця 2012-го треба узгодити для підписання Багаторічну фінансову перспективу ЄС (Financial Framework) на 2014–2020 роки – отже, працюватимуть над цим документом. За півроку свого президентства вони планують також скоординувати розгляд інституціями ЄС близько 80 законодавчих ініціатив.
Проте було б також неправильно вважати данців безликими посередниками, позбавленими власної думки. Так, у європейській пресі поширилася чутка, що під час дебатів щодо вирішення фінансових проблем ЄС за зачиненими дверима президент Франції заявив Гелле Торнінґ-Шмідт приблизно таке: «Ви поза нашими політиками, ви мала країна, ви тут ніхто». Прем’єрка, звісно, заперечує на публіці, що французький візаві дозволив собі таку неполіткоректність. Та диму без вогню не буває: у данців є свій погляд, і вони не мовчать.
Крім того, до свого членства в ЄС вони ставляться цілком серйозно. Не виключено, що коли єврозона оговтається від кризи, то в Данському Королівстві проведуть черговий референдум щодо прийняття спільної європейської валюти чи приєднання до спільної оборонної політики. Тому країна щиро зацікавлена у своєму позитивному реноме в ЄС. І саме цим можна пояснити її відмову від пропозицій Великої Британії, сказати б, дружити проти країн євро. Як головуюча в ЄС держава, Данія заприсяглася всіляко сприяти посиленню фіскальної відповідальності всередині Євросоюзу. Одне слово, вона на боці тих, хто хоче вберегти, а в перспективі розширити єврозону. І це при тому, що для данців Велика Британія – давній друг і союзник. До речі, чоловік Гелле Торнінґ-Шмідт Стівен Коннок є сином екс-лідера британських лейбористів Ніла Коннока. У цій суперечці Данія пішла у фарватері свого іншого стратегічного й головного торговельного партнера – Німеччини.
Читайте також: Українська влада втрачає останніх союзників у Європі
ЗАЙЦЕМ У ЄВРОПУ НЕ ПОЇДЕШ
Нашій країні данське президентство мало би продемонструвати, що значить не сісти в потяг, який ходить лише раз на п’ять – сім – десять років. Хай у загальний вагон, але з перспективою пересісти на проміжній станції в інший поїзд – і там був би вже вагон підвищеного комфорту. Квиток на нього для України намагалася дістати Польща. Під час її президентства Східне партнерство, переговори й підписання угоди про асоціацію з Україною були пріоритетними темами, звучали скрізь і всюди, повторювалися в різних програмних документах. Наступного разу в ЄС Польща головуватиме нескоро. Час Східної Європи на порядку денному Євросоюзу минув, і коли відкриється нове вікно можливостей, невідомо.
У програмі свого президентства Данія згадує важливість розвитку торговельних відносин із Канадою, Перу, Колумбією, Малайзією. Відносинам зі східними сусідами ЄС присвячено два рядки. Це значно менше, ніж, приміром, проблемам збереження біорізноманіття чи усунення заторів на вулицях європейських міст. Єдина із «сусідських» тем, яку Данія пропонує розглянути, – питання лібералізації міграції та торгівлі з південними сусідами ЄС, зважаючи на ті політичні зміни, що там відбуваються. Одне слово, це вже зовсім інша географії, інше бачення й координати пріоритетів, на які вона має повне право.
Зрештою, не варто й переоцінювати значення президентства. Тепер, коли є посади президента Європейської ради й верховного представника ЄС із питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також Європейська служба зовнішніх дій, піврічне президентство країн у Раді міністрів ЄС дає їхнім урядам вельми обмежений простір для самореалізації.
У зовнішній політиці Данії завжди особливу роль відігравало питання захисту прав людини. Це, власне, один із зовнішньополітичних акцентів країни, і тут вона має свої серйозні амбіції. Хто знає, чи не справи Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших українських екс-посадовців надихнули тамтешніх авторів тексту програми головування вписати в нього таке формулювання: «Данія під час свого президентства далі працюватиме над покращенням процесуальних прав підозрюваних та засуджених під час кримінального провадження». Данський Гельсінський комітет з прав людини підготував уже три критичні звіти щодо кримінальних справ та судових процесів над українськими екс-посадовцями. Цей комітет консультує данський уряд щодо резонансних порушень прав людини за кордоном.
Крім того, головування Данії – це ще й час перевести подих перед президентством Кіпру з 1 липня 2012-го, яке може додати до проблем економічних геополітичні. Туреччина вже пригрозила, що призупинить свої відносини з ЄС у разі допуску до головування розділеної давнім конфліктом острівної держави. На цьому тлі примирливі півроку під парасолькою Данії можуть здатися золотим часом.
Читайте також: Костянтин Грищенко про вимір, центром якого є Страсбург
ПРІОРИТЕТИ ДАНСЬКОГО ПРЕЗИДЕНТСТВА
«Відповідальна Європа»
Під відповідальністю данці мають на увазі посилення фіскальної дисципліни та розвиток так званого економічного урядування, коли бюджетні й економічні політики країн ЄС тісно координуватимуться. Для цього вони обіцяють у ранзі головуючої країни всіляко сприяти імплементації рішень, ухвалених на саміті ЄС 9 грудня 2011 року, поміж яких винесення на обговорення проекту Міжнародної угоди щодо посиленого економічного союзу. Згідно з його положеннями, країни-члени не змогли б приховати недобросовісних маневрів з власними публічними фінансами. Всеосяжна координація, численні консультації, зустрічі, звіти щодо випуску державних цінних паперів, щодо стану національного бюджетного балансу – ось який повинен мати вигляд «посилений економічний союз». І данці щиросердно це підтримують.
«Динамічна Європа»
Динамізм обумовлюється темпами економічного зростання та рівнем зайнятості. Відповідно данці обіцяють опікуватися цим, сприяючи розвитку електронної комерції (e-сommerce) і лобіюючи кращий доступ до капіталу для малих та середніх підприємств, фізичних осіб. З-поміж усього іншого вони ще збираються ініціювати ревізію європейської патентної політики, просувати вперед програму досліджень та інновацій «Horizon 2000» і провести Європейський рік активного старіння та солідарності, що має привернути увагу до соціальних проблем старших поколінь. 2012-го ЄС також відзначатиме 20-ту річницю створення Єдиного спільного ринку ЄС. Данія обіцяє повернутися до обговорення його перспектив і нових засад функціонування.
«Зелена Європа»
Данія, одна з найуважніших до проблем екології країн Європи, вірна своєму інвайронтменталістському максималізму: ЄС має зменшити викиди парникових газів до 2020-го на 20%, а до 2050-го – на 85–90%. Також вона обіцяє винести на порядок денний ЄС питання вдосконалення контролю за використанням різних хімічних речовин, розвиток відновлюваної енергетики, поліпшення якості харчів на полицях супермаркетів і реформування риболовства. Данців непокоїть нераціональність нинішнього рибовилову: у сіті потрапляє багато зайвої риби, що мала б далі плавати й розмножуватися в морських глибинах.
«Безпечна Європа»
Данія обіцяє займатися проблемами нелегальної міграції, сприяти розвитку відносин із південними та східними сусідами ЄС і брати участь у контролі за безпекою на його зовнішніх кордонах. Програма Східного партнерства в цій частині її президентських планів не згадується.
Читайте також: Захід може погіршити звичне життя українських посадовців