310-метровий лондонський «Осколок» (The Shard) офіційно відкрито від 5 липня, щоправда, внутрішні будівельні роботи на 87 поверхах триватимуть аж до квітня 2013-го. Найкращою ознакою вдалого хмарочоса є здатність знайти орендарів або покупців на площі в будівлі ще на стадії проектування чи спорудження. З «Осколком» так не вийшло – зараз усі 26 офісних поверхів видовженої скляної піраміди на південному березі Темзи залишаються без господарів. Єдиним серйозним клієнтом став п’ятизірковий готель Shangri-La. 195 номерів міститимуться від 34-го поверху до 52-го.
Читайте також: Українське інвестиційне шоу в Лондоні не мало успіху
Якби цей хмарочос належав типовим власникам, то вони, не виключено, з’їхали б нині з глузду від паніки через долю майже £2 млрд капіталовкладень. Але шейхи з Катару можуть собі дозволити не хвилюватися. «Повернення наших інвестицій зараз нас турбує найменше», – заявив голова тамтешнього Центрального банку шейх Абдулла бін Сауд аль-Тані на церемонії відкриття хмарочоса. Головний фінансовий регулятор цього близькосхідного емірату володіє «Осколком» на 80%. Посол Катару в Лондоні Халід бін Рашид бін Салім аль-Хамуді аль-Мансурі також наголосив на стратегічних мотивах інвестування своїх нафтодоларів у Великій Британії: «Сполучене Королівство для нас дуже близька країна. Ми вкладали сюди гроші до й після кризи. Інвестиції довготермінові. Зараз нам готівка не потрібна. Йдеться про плани диверсифікації нашої економіки на 10, 20, 30 років».
Менеджери об’єкта кажуть, що ведуть переговори з кількома фірмами, зацікавленими в оренді площ під офіси. «Осколок» став найвищим хмарочосом і найвисотнішою житловою будівлею в Європі. Там буде близько 10 велетенських розкішних помешкань. Найвище з них – на 66-му поверсі. Коштуватимуть вони десятки мільйонів фунтів, і частину їх уже зарезервовано для членів емірської родини Катару. Окрім 26 рівнів офісів, а також готелю і квартир будівля матиме три поверхи ресторанів, а на 68 – 72-му за понад £20 з особи відвідувачі зможуть милуватися панорамами Лондона з оглядових приміщень.
БЛИЖЧЕ ДО ЗЕМЛІ
Лондон – восьмимільйонний мегаполіс, на який припадає близько 12% населення Великої Британії, має навдивовижу мало висотної архітектури. В історичній частині столиці об’єкти вище ніж п’ять поверхів – рідкість. Зведений 1666-го після руйнівних пожеж собор Св. Павла залишався найвищою місцевою будівлею 250 років.
Багатоквартирні комплекси посеред старовинних особняків часто бачаться недореченим втручанням і є переважно результатом новобудов 1950 – 1960-х років на місці бомбардувань Люфтваффе під час війни або не менш руйнівних, на думку критиків, ініціатив місцевих рад, які в 1960-ті й 1970-ті бралися споруджувати соціальне житло. Оскільки наголос робили на дешевизні, то переважна частина тих цегляно-бетонних потвор дуже швидко застаріли, а деякі навіть були знесені.
Читайте також Неспокійні Ігри: очікують, що лондонська Олімпіада принесе країні-господарці £13 млрд
Але в найбільшому фінансовому центрі Європи достатньо коштів, щоб річна оренда квадратного метра офісних приміщень сягала £500–900. Саме присутність клієнтів із грошима плюс брак ділянок під забудову та гігантоманія і спонукають до зведення хмарочосів. Іронія економічного циклу виявляється у тому, що планують і починають їх будувати в часи економічного буму, але завершують у періоди спаду й часто вже інші власники проектів.
Так сталось і з «Осколком», над яким архітектор Лоренцо Піано почав працювати 2000 року на замовлення лондонського підприємця Ірвіна Селлара, що зміг зібрати достатню кількість інвесторів для реалізації задуму. Але потім ударив кризовий 2008-й, і грошодавці зникли. Будівництво змогло стартувати 2009 року лише тому, що 80% проекту купив за свої нафтодолари Катар.
Від 2010-го іноземці вклали в лондонські офісні будівлі £15,8 млрд – 64% загального обсягу інвестицій. 11% цих коштів походять із Близького Сходу. Саме закордонні громадяни володіють 52% фінансового центру столиці – Сіті.
Зовнішніх інвесторів у британську нерухомість не відлякало навіть зміцнення курсу фунта стерлінгів. Під тиском кризи євро, довіряючи місцевим законам, що гарантують майнові права, ховаючи гроші від оподаткування своїми урядами, заможні континентальні європейці везуть свої капітали до Туманного Альбіону і підтримують високі ціни на тамтешню житлову й офісну нерухомість. Серед них і найбагатший українець Рінат Ахметов, якого називають власником найдорожчої квартири Лондона за £136 млн у будівлі з видом на Гайд-парк.
Жителі британської столиці, на відміну від, скажімо, нью-йоркців, не дуже люблять хмарочоси. Навіть архітектурно найдовершеніші з цих об’єктів дістають тут напівглузливі назви: «Корнішон», «Сирна терка» (на стадії будівництва). Голова організації National Trust, яка опікується збереженням національної історичної спадщини в Лондоні, Саймон Дженкінс зайшов так далеко, що назвав «Осколoк» «ознакою статусу бананової республіки» й «недоречним та чужим» символом арабських шейхів.
Переобраний нещодавно на другий термін мер Боріс Джонсон закликає традиціоналістів до стриманості й наполягає на тому, що новий хмарочос символізує динамізм британської столиці, але й він погоджується, що не всюди в місті доречними є висотні будівлі.
Читайте також: Велика банківська афера