Репортер із питань дипломатії та національної безпеки Роббі Греймер на шпальтах Foreign Policy порівнює активність США у продажах зброї за кордон 2021-го та минулоріч. 2021 року уряд Штатів схвалив 14 можливих великих продажів зброї союзникам у НАТО на суму близько $15,5 млрд. Вже 2022 року число зросло майже вполовину – 24 можливих великих продажів зброї на загальну суму майже $28 млрд. Вашингтон навіть погодив продаж зброї Фінляндії, яка наразі не є членом НАТО, на суму $1,24 млрд. Аналіз Foreign Policy ґрунтується на даних, отриманих від одного з Агентств Міноборони США.
Реальні суми продажів можуть різнитися від цих планів, утім їхнє різке зростання беззаперечно свідчить про значні зміни в безпековому секторі Європи після початку російського вторгнення запевняє Греймер:
«Після того, як деякі європейські країни дозволили своїм оборонним спроможностям атрофуватися протягом десятиліть, вторгнення Росії підштовхнуло Європу до боротьби за стрімке збільшення військових витрат».
Крім продажів США 2022 року, які готувалися роками (наприклад, ідеться про план Німеччини придбати винищувачі F-35 на суму близько $8,4 млрд), багато інших зроблені нашвидкуруч аби заповнити втрачене від постачань в Україну і запобігти бажанню Москви почати збройний конфлікт на території Альянсу.
Читайте також: Foreign Policy: Україна хоче бути для НАТО другом з гарантіями
«Наприклад, на початку грудня Державний департамент схвалив можливий продаж Польщі 116 бойових танків M1 Abrams після того, як у квітні було оголошено початковий план продажу 250 таких бойових танків. Три балтійські країни на вразливому східному фланзі НАТО – Латвія, Литва та Естонія – всі планували придбати ракетні системи далекого радіусу дії США, які допомогли Україні переломити хід війни проти Росії в останні місяці, – зауважує репортер Foreign Policy, – Державний департамент схвалив план продажу до шести ракетних установок HIMARS до Естонії в липні в рамках програми продажів за кордоном на суму близько $500 млн. Він схвалив аналогічний продаж Литві в листопаді. Очікується, що угода США про продаж HIMARS Латвії буде оголошена на початку 2023 року, за словами кількох американських і європейських чиновників, знайомих з цим питанням».
Отже, США наразі є основним постачальником зброї для багатьох союзників у Європі, хоча європейська оборонна промисловість теж намагається задовольнити потреби воєнного часу. За словами науковиці Атлантичної ради Рейчел Ріццо для Foreign Policy, європейці переймаються, що активні постачання до України виснажать їхні запаси зброї.
«На цьому етапі війни Україна випускає від 4 до 7 тис. артилерійських снарядів на день, швидко витрачаючи боєприпаси Заходу незабаром після їх надходження. США відправили в Україну близько 806 тис. артилерійських снарядів калібру 155 мм з початку вторгнення Росії. Для порівняння, Сполучене Королівство, яке має одні з найсильніших збройних сил Європи, надіслало близько 16 тис. снарядів до України, оскільки борються із власним дефіцитом поставок», – йдеться в аналізі Foreign Policy.
Утім, Греймер зауважує, що у російських військ теж спостерігається проблема нестачі боєприпасів через важкі поразки, які відкинули їх далі на схід України. Відтак були спроби їх замістити через угоди з Іраном та Північною Кореєю. Журналіст покликається на слова міністра оборони Литви Арвідаса Анусаускаса в інтерв’ю Defence News цього тижня, який стверджує, що Кремль також забрав близько 20 тис. тонн боєприпасів із Білорусі.
Читайте також: Том Купер: «НАТО “продовжує вести цю війну” без плану. Без жодної ідеї, як це закінчити»
Попри те, що дефіцит повсюдна справа й для ворожої армії, автор пише, що насправді країни блоку НАТО вже довгий час не виконують планових заходів для нарощування сили:
«2014 року лише чотири союзники по НАТО – США, Сполучене Королівство, Естонія та Греція – досягли контрольного показника альянсу щодо витрат 2% ВВП на оборону. До 2022 року вже 10 із 30 членів НАТО запланували витрати на оборону щонайменше 2% ВВП. Деякі країни йдуть ще далі: Естонія пообіцяла збільшити свій річний оборонний бюджет на 42% 2023 року та зобов’язалася витрачати на оборону 3% від свого ВВП».
Вторгнення в Україну змушує навіть поки лише потенційних членів Альянсу (Фінляндію та Швецію) покращувати фінансування оборони: «Фінляндія вже витрачає близько 2% ВВП на оборону, тоді як шведський уряд оприлюднив плани збільшити витрати на оборону до 2% ВВП до 2023 року… Представники оборони США та НАТО кажуть, що Туреччина очікувано схвалить їхнє членство до наступного року», – резюмує автор Foreign Policy.