Foreign Policy: Україна хоче бути для НАТО другом з гарантіями

Світ
12 Жовтня 2022, 19:04

Минулого тижня колишній генеральний секретар НАТО Андрес Фоґ Расмуссен представив у Вашингтоні новий безпековий договір між західними урядами та Україною. Американське видання Foreign Policy пише, що документ було складено частково за зразком взаємин урядів США та Ізраїлю.

13 вересня Київський безпековий договір – таку назву має документ, який минулого тижня презентували у Вашингтоні – група Єрмака-Расмуссена презентувала в Києві. Він доступний українською на сайті Офісу президента. У договорі йдеться про прагнення України доєднатися до НАТО, однак зазначається, що «у проміжний період Україні потрібні тверді гарантії безпеки». Ці гарантії мають надати країни НАТО і сам договір має на меті закріпити їх юридично. Таким чином Україна зможе зміцнити свою здатність відбивати російські атаки, завдяки спільним тренуванням, передовим системам оборонної зброї та підтримці розвитку власної оборонно-промислової бази.

«Президент України Володимир Зеленський пообіцяв пришвидшити подачу заявки своєї країни на вступ до НАТО, але західні чиновники та експерти сумніваються, що ця справа набере обертів у короткостроковій перспективі, оскільки війна триває. Але запропонований договір фактично слугував би формою тимчасового захисту Заходу для України, оскільки вона прагне стати повноправним членом НАТО», – пише Foreign Policy.

Читайте також: Генерал Мішель Яковлефф: «У 2014 році я казав колегам зі свого штабу в НАТО: “Це початок Третьої світової війни”»

Видання зазначає, що для колишнього Генсека НАТО цей договір – це офіційна кодифікація підтримки Заходу, яка вже була надана Україні від початку російського вторгнення у лютому. Разом із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком Расмуссен працював над цим договором із травня. Тепер від жовтня він почав представляти його країнам НАТО. Вашингтон – перша столиця на його шляху.

Сам Расмуссен пояснив Foreign Policy, що готуючи цей договір його автори вивчали різні моделі безпекових гарантій, зокрема ті, що надавалися Тайваню та Ізраїлю. Договір між США та Ізраїлем є найближчим до того, що вони пропонують як український варіант. «Расмуссен порівняв запропонований [український – Ред.] безпековий договір із співробітництвом у сфері безпеки між США та Ізраїлем — країнами, які вважають себе близькими військовими та політичними союзниками з різного рівня двостороннім оборонним співробітництвом та угодами про взаємну оборону, але які не мають офіційного оборонного договору», – пише Foreign Policy.

Як зазначає видання, усі американські та європейські дипломати, які бачили угоду, визнають необхідність вирішити складне питання сталої підтримки Заходом України в довгостроковій перспективі, однак розділилися з того приводу, чи зможе цей договір заповнити цю прогалину. Одна із причин – це те, що допомога інший країн, у порівнянні із тою допомогою, яку надають Україні США, доволі невелика. Так, за даними Кільського інституту, який започаткував спеціалізований Трекер підтримки України, США пообіцяли надати Україні з січня по серпень $24 млрд. Це у шість разів більше, ніж другий найбільший донор – Велика Британія.

Читайте також: Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод: «Канада поставила нас фактично на передову перемовин з урядом Німеччини»

Андерс Фоґ Расмуссен вважає Київський безпековий договір довгостроковою відповіддю на виклики, які Росія кидає Заходу, а не «благодійництвом» на користь Україні. «Якщо все добре працюватиме, гарантії безпеки Україні можуть вирішити проблему Росії, тому що в інтересах США мати сильного та стабільного східноєвропейського партнера як бастіон проти нападів цієї країни», – пояснив колишній Генсек НАТО Foreign Policy. Безпекові гарантії також частково вирішують проблему Китаю, на його думку: «Якщо у Європі буде стабільність, США зможуть виділити більше ресурсів на справжню глобальну довгострокову проблему: Китай».

Foreign Policy, посилаючись на розмови із високопосадовцями, які ознайомлені із Київським безпековим договором, пише, що, на їхню думку, Україна не стане членом НАТО у короткостроковій перспективі, оскільки країни хочуть уникнути переростання війни у безпосереднє військове протистояння між НАТО та Росією. «Усі визнають, що для подальшого розвитку Україна потребує кодифікації деяких зобов’язань. Це має бути щось менше, ніж стаття 5 [Північноатлантичного договору, яка передбачає спільний захист у разі нападу на одну із країн-членів Альянсу – Ред.], але більше, ніж Будапештський меморандум», — сказав на умовах анонімності один високопоставлений центральноєвропейський дипломат, ознайомлений із планом Київського безпекового договору, у коментарі виданню. «Усі, зокрема й Вашингтон, розуміють, що Україні потрібні певні гарантії та зобов’язання, навіть якщо слово «гарантія» здається дещо токсичним», – додав він. Foreign Policy зазначає, що США надають потужну військову допомогу іншим партнерам, зокрема Ізраїлю і Тайваню, де ці відносини регулюються актами Конгресу та меморандумами про взаєморозуміння. Інші юридично обов’язкові гарантії для України, такі як повноцінне членство в НАТО, вимагатимуть, щоб договір отримав підтримку у вигляді двох третин голосів у Сенаті. Дехто зі співрозмовників видання вважає таку планку надто високою для Вашингтона. Водночас договори, що не вимагають такої підтримки для затвердження, можуть бути скасовані наступними адміністраціями. Таким прикладом є ядерна угода з Іраном, яку скасувала адміністрація Трампа, і це посприяло відновленню ядерної програми Ірану. Foreign Policy пише, що такі приклади можуть лише посприяти бажанню України отримати залізні гарантії щодо своєї безпеки.

Читайте також: Дід дивиться телевізор. Росія воює у віртуальному просторі, українці перемагають у дійсності

Серед тих, хто вважає, що слід сфокусуватися на власне вступі України до НАТО, а не проміжних опціях, колишній представник Держдепу США з питань України Курт Волкер. «Добре мати цей [Київський безпековий договір] як альтернативу, яку люди можуть розжувати. Але коли ви починаєте порівнювати його з фактичним членством в НАТО і починаєте розглядати це як можливість у той час, коли Росія зазнає поразки та погодиться жити в межах своїх кордонів, то НАТО краще», – вважає він.

Волкер оптимістичний щодо перспективи членства України в НАТО по закінченні війни. На його думку адміністрація Байдена навряд чи підпише будь-які юридично зобов’язуючі тимчасові гарантії безпеки. «Якщо США беруть на себе зобов’язання захищати країну в Європі, то ми краще робитимемо це через НАТО, де 30 інших країн також зобов’язуються захищати цю країну», – сказав він у коментарі Foreign Policy.

97