Тиждень.ua зібрав найбільш гучні скандали довкола Державної служби надзвичайних ситуацій, які виникли від початку цього року.
25 березня на засіданні уряду у прямому ефірі за підозрою в корупції затримали керівника Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Стоєцького.
Як вдалося встановити, Бочковський і Стоєцький організували корупційну схему тендерної закупки паливно-мастильних матеріалів у компаній «Лукойл», «Альянс» та інших за завищеними цінами. При цьому, компанії, які пропонували нижчі ціни, до тендерів не допускалися.
За три дні суд підтримав клопотання Генпрокуратури щодо утримання Бочковського під вартою на два місяці, якщо він не внесе 1,184 млн грн застави.
За словами нардепа Антона Геращенка, Держфінмоніторинг на певний час заблокував внесення застави за колишнього начальника ДСНС для перевірки законності походження коштів, які планувалося внести як заставу.
Згодом Апеляційний суд Києва відмовив Сергію Бочковському в його бажанні зняти з нього запобіжний захід у вигляді застави.
Проте вже 1 квітня колишнього голову Державної служби надзвичайних ситуацій під заставу в розмірі мільйон і майже 200 тисяч гривень випустили з Лук'янівського СІЗО.
Того ж дня з-під варти вийшов і колишній заступник Бочковського.
Василь Стоєцький вніс заставу (розмір якої мав становити 1 млн 182 тис. грн) й заявив про намір оскаржити рішення Печерського райсуду Києва про його арешт на два місяці.
У ході розслідування справи щодо Бочковського та Стоєцького міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що троє керівників обласних ДСНС заявили про вимагання з боку керівництва.
А згодом Аваков оприлюднив копії документів, які, які за його словами, доводять зв'язки керівників служби Сергія Бочковського та Василя Стоєцького з офшорними компаніями у Нью-Джерсі (США). За його словами, закупки паливно-мастильних матеріалів для ДСНС здійснювалися через приватну компанію, яка у свою чергу переказувала кошти на острів Джерсі, а звідти – на рахунки затриманих чиновників. Там гроші переводилися на особисті карткові рахунки Бочковського і Стоєцького у Bank of Cyprus.
Пізніше він повідомив, що Україна звернулася до ФБР із проханням допомогти в розслідуванні дій керівництва ДСНС.
Як з’ясувалося в березні, Стоєцький був задіяний ще в одній оборудці.
Набагато раніше він впровадив схему, за якою автозаправки були змушені заплатити близько 50 млн грн. за непрацюючі протипожежні датчики. Саме з його подачі паливних операторів змусили встановлювати на АЗС системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій.
Це суперечило закону «Про цивільну оборону України», оскільки АЗС не відносяться до радіаційних, хімічних і вибухонебезпечних підприємств.
Стоєцький таким чином пролобіював інтереси «Асоціації систем раннього виявлення», основу якої складали такі структури як «Буг», «Нафтогаз кард», «Нафтогаз ТЕК». За оцінкою експертів, ці фірми отримали близько 50 млн грн за установку 400 систем на АЗС.
Сьогодні ці системи не працюють, оскільки фізично не можуть передати сигнал до центрального сервера ДСНС через відсутність у Служби належного обладнання.
Крім цього, у 2014 році паливні компанії скаржилися на тиск з боку територіальних підрозділів ДСНС, які погрожували зупинкою роботи об’єктів у разі відмови від установки систем оповіщення, хоча законодавчо такі вимоги не були прописані.
Відразу після арешту Бочковського було звільнено з посади рішенням уряду, і вже 25 березня ДСНС тимчасово очолив радник голови МВС Зорян Шкіряк. Крім цього, керівництво Служби у всіх областях відсторонили на час розслідування корупції.
Проте через місяць новий очільник ДержСНС став фігурантом кількох скандалів, які пов'язані з евакуацією українців із Непалу.
Як відомо, 25 квітня в Непалі відбувся потужний землетрус. Країна зазнала значних руйнувань. За попередньою інформацією, загинули понад 7,5 тис. осіб, поранення отримали понад 14 тис.
26 квітня президент України Петро Порошенко дав доручення відправити до Непалу літак за постраждалими від землетрусу українцями. За три дні стало відомо, що виліт літака відклали через піщану бурю в Делі. Наступного дня український літак приземлився в Делі.
Проте вже 1 травня повідомили, що Непал готовий прийняти український літак, але він не може вилетіти через несправність.
2 травня Міноборони заявило, що евакуація українців з Непалу відбудеться 3 травня.
Але 3 травня евакуація українців із Непалу опинилася під загрозою через закриття в Катманду аеропорту для важких літаків, саме таким є український літак.
Того ж дня у Міноборони вкотре завпевнили, що літак для евакуації українців готовий до вильоту з Делі в Катманду.
Згодом стало відомо, що літак для евакуації українців із Непалу не змогли відремонтувати, оскільки деталь, яку Міноборони прислало в Делі, виявилася несправною. Тоді ж у відомстві пообіцяли, що для евакуації українців буде відправлений чартерний рейс авіакомпанії «Атлас Джет».
Під вечір 4 травня військово-транспортний літак Міноборони Іл-76 начебто відремонтували, необхідну деталь двигуна – насос-регулятор – доставили дипломатичною поштою і встановили, після чого двигун пройшов перевірку.
Проте Шкіряк заявив, що евакуації українців із Непалу 4 травня не буде.
Зазначимо, у списках на повернення в Україну з Непалу наразі перебувають близько 70 осіб, декілька громадян самостійно повернулися в Україну.
Крім цього, 14 українських журналістів, які «застрягли» у Непалі, просять допомоги в МЗС України.
Разом із постійними затримками вильоту українського літака з Непалу розгорівся ще один скандал.
У ЗМІ з’явилася інформація, що Зорян Шкіряк залишив українських рятувальників і психологів з несправним літаком в Делі, а сам з українськими журналістами полетів у Непал.
Невдовзі Національне бюро розслідувань України опублікувало розслідування про те, що виконуючий обов'язки керівника Держслужби з надзвичайних ситуацій Шкіряк взяв з собою на місію з порятунку українців у Непалі свою коханку Катерину Храмову.
Шкіряку в інтрнет-просторі почали робити закиди, що він прогулює зі своєю цивільною дружиною 7 млн грн., які держава виділила на організацію експедиції з евакуації українців.