Першою таке рішення 13 серпня на позачерговій сесії ухвалила Одеська міськрада.
Поряд з державною мовою органи міськради тепер використовуватимуть російську в роботі, діловодстві, документації, листуванні. Також російську використовуватимуть поряд з українською у міській топоніміці, виготовленні табличок і покажчиків, рекламі (за бажанням рекламодавця).
Крім того, до 1 жовтня мають пройти збори батьків вихованців дитсадків й учнів шкіл, де вони мають висловити бажання проходити навчання (виховання) українською або російською мовами.
Услід за міськрадою 15 серпня на позачерговій сесії аналогічне рішення, але вже на рівні області, ухвалила Одеська облрада.
А міськрада Ізмаїла, закріпивши заросійською мовою регіональний статус, відмовила болгарській громаді у наданні регіонального статусу болгарській мові. Мер міста Андрій Абрамченко заявив, щоросійська мова була і залишається мовою міжнаціонального спілкування в місті, де проживають представники 80 національностей.
14 серпня вирішила дублювати тексти в офіційних документах російською мовою поряд з українською Краснолуцька міська рада Луганської області. Крім того, відповідному комітету міськради було доручено підготувати пропозиції для збільшення обсягів викладання російської мови в школах.
За даними ЗМІ, рішення про ведення діловодства українською і російською мовами 16 серпня також ухвалила Первомайська міська рада (Луганська область).
Вже 17 серпня статус регіональної російській мові надала Луганська обласна рада. У цей же день аналогічні рішення ухвалилил облради Херсонщини та Дніпропетровщини.
Верховна Рада Криму 15 серпня дозволила місцевій владі застосовувати мовний закон. Цим вже скористалася Севастопольська міська рада, якана позачерговій сесії 16 серпняприйняла рішення, за яким російська мова в місті отримала статус регіональної.
Міськрада доручила міській держадміністрації передбачити фінансування заходів, пов'язаних з виконанням цього рішення, а також підготувати зміни до регіональної програми розвитку російської мови, російської культури в Севастополі до 2017 року.
16 серпня статус регіонального російській мові надала Запорізька облрада.
Відповідно до рішення, до відома територіальних громад і місцевих рад буде доведено, що російська мова як регіональна мова використовується на території регіону в роботі місцевих органів державної влади й органів місцевого самоврядування, застосовується й вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах громадського життя.
При цьому у рішенні зазначається, що в області проживають представники 16 мовних груп.Місцевим радам області рекомендованорозглянути питання про застосування на відповідній території інших регіональних.
У цей же день статус регіональної російській мові надала Донецька облрада.
Як заявив голова Донецької облради Андрій Федорук, говорити про фінансову сторону реалізації мовного законув регіоні поки передчасно. Він вважає, що введення російської мови як регіональної не вимагатиме особливо великих витрат в області.Однак, за його словами, якщо місцеві громади приймуть рішення визнати регіональною якусь іншу мову крім російської, наприклад, грецьку, то на реалізацію цього рішення їм доведеться шукати кошти самостійно.
Загалом, у жодному з рішень облрад і міськрад не вказані джерела і обсяги фінансування введення російської мови як регіональної.
Тим часом депутати Тернопільської облради майже одноголосно прийняли рішення визнатимовнийзакон таким, що не має на території Тернопільщини ніяких правових наслідків, тобто не є чинним.
Більше того, депутати облради закликали суддів Конституційного суду, "якщо в них залишилася хоча б крапля людської совісті", визнати даний закон неконституційним.
Згодом міськрада Тернополя закликала місцеві ради усіх рівнів не виконувати мовний закон через його неконституційність.
Нагадаємо, 8 серпня президент Віктор Янукович підписав закон про засади державної мовної політики, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких розповсюджена ця мова.
Закон всупив в силу 10 серпня.
Закон був прийнятий Верховною Радою 3 липня. Як заявляли експерти, закон ухвалено із численними порушеннями.
Читайте також: "Поєхалі": мовний закон утворює бюджетну «діру» у 17 млрд грн і не захищає мови нацменшин