Висновки про результати Варшавського саміту НАТО для України можна робити в першу чергу з двох документів – спільної декларації за результатами засідання Комісії НАТО-Україна, яка стосується власне співпраці між Києвом та Альянсом, та Комюніке Варшавського саміту, яке підсумовує подію загалом.
Найбільше – це матеріально-технічна та дорадча допомога НАТО загалом, а також з боку союзників на двосторонній основі, у реформуванні оборонно-безпекового сектору та досягненні взаємосумісності з силами Альянсу. Це здебільшого підтримка, яка вже визначена і узгоджена раніше – зараз її систематизують у Пакеті комплексної допомоги (ПКД). Він передбачає допомогу в реформах за 40 напрямками і буде розвиватися залежно від здатності України освоювати її. Що важливо, 9 липня президент створив Комісію з координації євроатлантичної інтеграції України, яку очолюватиме віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Серед завдань Комісії – моніторинг, аналіз та оцінка діяльності, пов'язаної з євроатлантичною інтеграцією України та співробітництвом з НАТО. Це має забезпечити координацію процесу, який раніше відбувався фрагментовано і хаотично.
Читайте також: Західні ЗМІ про саміт НАТО: неоднозначні стосунки між Берліном та Москвою
ПКД передбачає допомогу через дорадчу підтримку, тобто консультанти з країн-членів і партнерів НАТО допомагатимуть Україні в широкому діапазоні питань, пов'язаних з обороною, зокрема логістикою та стратегічними реформами. Що стосується реформи оборонного сектору, то ключова допомога полягає у розбудові українських спроможностей та інституцій, професійному розвитку цивільних працівників сектору та розвитку стратегічних комунікацій. Також передбачена допомога в освіті: експерти з країн-союзників співпрацюють з вісьмома освітніми установами, трьома навчальними центрами і Дипломатичною академією України над удосконаленням навичок та розробкою навчальних програм, що від повідають західним стандартам. Ще один напрямок допомоги в межах ПКД – протидія саморобним вибуховим пристроям і розмінування, а також підтримка Україні у питанні утилізації застарілої стрілецької зброї, боєприпасів. Допомога в цих напрямках надаватиметься через уже створені за рішенням Уельського саміту трастові фонди, зокрема з допомоги в розвитку командного контролю, логістики і стандартизації, кіберзахисту, перепідготовки колишніх військових, медичної реабілітації військових, і фонду, який має запуститися після Варшавського саміту – протидії саморобним вибуховим пристроям. Також у Києві має бути створений спільний українсько-натівський центр протидії гібридній війні. Після Варшавського саміту має активізуватися наповнення цих інструментів реальними ресурсами.
Усе це відповідає цілям, заявленим у Стратегічному оборонному бюлетені, який має стати дорожньою картою реформ у оборонно-безпековому секторі України. У ньому ж, зокрема, йдеться про те, що "єдиною всеосяжною метою оборонної реформи є розвиток відповідно до євроатлантичних норм та критеріїв членства в НАТО спроможностей Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових сил оборони, необхідних для адекватного реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері, захисту України, її суверенітету, територіальної цілісності та непорушності (недоторканності) кордонів, підтримки міжнародного миру та безпеки". Тобто є наголос на руху до гармонізацїі зі стандартами НАТО та досягненні взаємосумісності з силами Альянсу.
Читайте також: Готовність№? Як НАТО реагує на російську загрозу
На прес-конференції після засідання Комісії НАТО-Україна Петро Порошенко сказав, що Україна отримує "унікальний ПКД" і суттєвішу підтримку, ніж будь-коли отримувала будь-яка країна-партнер. Але поки що говорити про нього в деталях складно, адже що конкретно передбачено пакетом допомоги і в які терміни – цієї інформації поки немає.
Також на прес-конференції президент згадав про те, що рішення, прийняті на саміті, дозволять запустити процес, який приведе Україну до отримання статусу "партнера з розширеними можливостями". Така можливість згадується і у спільній заяві за результатами засідання Комісії НАТО-Україна. Подібний статус на Уельському саміті 2014 року отримали п'ять країн: Фінляндія, Австралія, Грузія, Йорданія та Швеція. Це означає визначення і взаємодія між НАТО і країною-реципієнтом у проведенні певного набору реформ, необхідних для конкретної країни сферах. Для Грузії, наприклад, це підтримка реформ на зміцнення обороноздатності та взаємосумісності з НАТО в межах підготовки до членства у Альянсі. Зокрема, створення у 2015-му Спільного центру з навчань та оцінки прогресу НАТО-Грузії, де мали би проходити спільні навчання грузинських, натівських і регіональних сил, а також Пакет суттєвої допомоги НАТО-Грузії, схвалений 2014 року, який передбачає підтримку в 13 напрямках змін у оборонно-безпековомусекторі. "Це група країн-партнерів, які мають особливі стосунки з НАТО, прагнуть приєднатися до Альянсу після виконання критеріїв… двері НАТО залишаються відчиненими", – прокоментував два роки тому рішення тодішній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Читайте також: Генсек НАТО підтвердив, що Україна та Грузія можуть приєднатися до Альянсу
Деякі експерти вважають, що подібні інструменти поглиблення взаємодії з НАТО, хоч і не є безпосередньо Планом дій з набуття членства, але можуть за сприятливих політичних обставин або наявності політичного рішення допомогти країні пройти процедуру отримання членства у пришвидшеному темпі, адже всі критерії вже буде виконано й без ПДЧ. На Варшавському саміті прагнення Грузії приєднатися до НАТО і відкритість до перспективи членства було підтверджено. Втім конкретики з приводу перспективи членства не з'явилося. Тут треба згадати, що Грузія ще 2008 року подала заявку на вступ до НАТО і відтоді з більшим чи меншим успіхом проводила реформи, а також активно брала участь у спільних операціях з НАТО закордоном. Україна ж тим часом у 2010 оголосила про позаблоковий статус і скасувала це рішення у 2014-му.
Що ж стосується України – і тут переходимо до політичних результатів, з якими ми поїхали з Варшави – то у цьогорічній спільній заяві НАТО-України, як і в підсумковому загальному комюніке НАТО, про перспективу членства для України
згадок немає (про це українські експерти застерігали ще напередодні саміту). Натомість є такий пункт: "Як зазначено на попередніх самітах НАТО у Мадриді, Бухаресті, Лісабоні, Чикаго та Уельсі, незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка віддана демократії та верховенству права, є ключовою для євро атлантичної безпеки. У НАТО підтверджують відданість подальшому розвитку Особливого партнерства між НАТО та Україною." Якщо порівнювати цю заяву з тієї, що була прийнята на Бухарестському саміті 2008 року, то у останній містився пункт про те, що союзники вітають євроатлантичні прагнення України щодо членства у НАТО і погоджуються, що Україна стане членом НАТО, а наступний крок на її прямому шляху до членства буде ПДЧ.
Читайте також: Порошенко розповів про свої очікування від саміту НАТО у Варшаві
Втім, генсек Єнс Столтенберг на спільній конференції з Порошенком 9 липня заявив: "Для НАТО абсолютним принципом є право кожної країни на визначення власного шляху. Це стосується й України. Чи буде вона членом НАТО, чині, вирішуватимуть Україна і 29 країн-членів Альянсу".
Пріоритетом наразі він назвав реформи і рух України до стандартів НАТО. На цьому ж наголошував і український президент. За словами обох представників, питання перспективи членства України на цьому саміті не стояло.