Відродження видів
2014 рік може стати переломним у відчайдушних спробах науковців, активістів і підприємців повернути до життя зниклі види тварин. Завдяки суттєвому прогресу в синтетичній біології, генній інженерії та клонуванні, а також здешевленню розшифрування геномів, яке тепер можна застосовувати і до давно мертвих зразків із музеїв або часточок тканин, що збереглися у вічній мерзлоті, і до ще живих організмів, ідея відродження видів після серії невдалих експериментів знову стане актуальною. Каліфорнійська благодійна організація Restore and Revive має список із майже півтора десятка видів, які людина намагається повернути з небуття. Серед них, зокрема, каролінський папуга, букардо, волохатий носоріг, додо, шерстистий мамонт, сумчастий вовк тощо. «Кінцева мета – відновлення їхнього дому в дикому світі», – стверджують у Restore and Revive. Іспанський вчений Альберто Фернандес-Аріас вважає, що клонування може змінити тенденцію до вимирання видів. «Це станеться на наших очах», – переконаний він.
У пошуках розгадки таємниці життя
Досягнувши за останнє десятиліття відчутного успіху в розшифруванні геному людини, вчені-генетики 2014 року зосередяться на дослідженні «бідної родички» ДНК – рибонуклеїнової кислоти (РНК). Як стало відомо, остання може копіювати щонайменше три чверті ДНК і бере участь у регулюванні роботи всього генетичного апарату людини, впливаючи на її розвиток від запліднення яйцеклітини до дорослого організму. Зазирнувши в ці незвідані шпаринки, вчені прагнутимуть з’ясувати природу багатьох хвороб (як, наприклад, рак, діабет, серцеві та неврологічні недуги), що, своєю чергою, допоможе розробити інші методи лікування їх. Оскільки серцевина рибосоми майже однакова в усіх живих організмів, дослідження РНК може також стати ключем до розгадки найбільшої таємниці науки – зародження самого життя. Професор Інституту Вейцмана (Ізраїль) Ада Йонат, яка відкрила цей феномен, вважає, що незмінна серцевина існує якщо не від зародження життя, то від моменту не набагато пізнішого. Можливо, якогось талановитого вченого осяйне здогад – і розкриється найбільша загадка біології.
Зазирнути в глибини Сонячної системи
Доки генетики мудруватимуть над таємницями появи життя, астрономи шукатимуть розгадку походження Сонячної системи. 20 січня Європейське космічне агентство «розбудить» свій зонд «Розетта», який має в серпні «осідлати» комету Чурюмова–Герасименко поза орбітою Юпітера, а в листопаді запустити на її поверхню невеличкий спусковий модуль «Філі». Неймовірна космічна пригода (а до того ж ще й найдовша та найхолодніша, як стверджують у Європейському космічному агентстві) дасть змогу зблизька роздивитися, як оживають комети з наближенням до Сонця, і краще зрозуміти зародження нашої зоряної системи. Дослідження викопних решток на поверхні комети віком 4,6 млрд років (своєрідні космічні «археологічні розкопки») мають також прояснити, яку роль відіграли вони в озелененні Землі, зокрема в появі на ній води, а відтак і життя. Вчені припускають, що своїми морями та океанами наша планета завдячує бомбардуванню кометами і метеоритами, які несли із собою лід. «Сподіваюся, апарат досягне ядра комети. Саме воно містить первинну речовину. Ту, що збереглася незмінною з часу створення Сонячної системи», – каже один із відкривачів і дослідників комети професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Клим Чурюмов.
Приватний прорив у Космос
Космічних ентузіастів 2014 року спробує потішити також компанія SpaceX, найуспішніша в приватній космічній індустрії, яка сподівається переробити свої двоступінчасті ракети Фалькон-9 під багаторазове використання. Задум полягає в тому, що перший ступінь від’єднуватиметься на порівняно невеликій висоті та швидкості, розвертатиметься й летітиме назад на стартовий майданчик, а другий, який після роз’єднання рухається набагато швидше, муситиме спочатку облетіти всю Землю, а тоді повернеться на базу. Ракети нового покоління зменшили б витрати на космічні вояжі майже наполовину, що дало б змогу пришвидшити підготовку приватних космічних місій, зокрема й на Марс, які повним ходом тривають у пустелі Мохаве (Каліфорнія, США). Цього самого року людство, вочевидь, стане свідком першого комерційного польоту в Космос корабля SpаceShipTwo, що належить компанії Virgin Galactic. Остання прагне запровадити першу комерційну суборбітальну космічну лінію для туристів і науковців і на сьогодні вже прийняла заявки від більш як 450 охочих. «Ми покажемо, як приватна компанія може дати тисячам людей шанс повністю відчути себе астронавтами: безпечно і в цілком реальних комерційних межах», – стверджує засновник Virgin Galactic Річард Бренсон.
Суцільна роботизація
Окрім кремезних, неповоротких і небезпечних для людини промислових роботів, які широко застосовують на виробництві, 2014 року побільшає рухливих, привітних і комунікабельних маленьких механічних друзів, яких дедалі ширше використовуватимуть у побуті. Продаж побутових роботів упродовж кількох наступних років зросте більше як на чверть. Вони не тільки збиратимуть, пакуватимуть і прибиратимуть, а й розвозитимуть їжу та ліки, доглядатимуть за людьми літнього віку, асистуватимуть хірургам тощо. «Ця порода стане початком справжньої революції в робототехніці, бо такі якості дадуть роботам змогу працювати поряд з людиною», – каже Родні Брукс, директор підприємства з виготовлення роботів компанії Rethink Robotics, яка запустила виробництво дворукого механічного помічника «Бекстер». До цих видів долучаться безпілотні автомобілі Google та літаючі роботи, шлях до використання яких у сільському господарстві, охороні порядку, спостереженні за нафто- і газовидобувними платформами мають відкрити американські регулятори 2014 року. Навряд чи фотогенічні та легкі в керуванні (навіть за допомогою iPhone) роботи замінять справжніх друзів і партнерів, однак запропонувати свої послуги в повсякденній рутині цілком можуть. Тож роботизуймося!
Вперед до прогностичного інтелекту
2014 року людство зробить ще один крок на шляху до створення штучного інтелекту. Програми персональних помічників на кшталт Siri на iPhone та iPod Apple, які допомагали в пошуках контактів, бронюванні квитків, плануванні зустрічей і надавали різні рекомендації, відомі вже впродовж останніх кількох років. Наступним етапом удосконалення їх стане поява прогностичного інтелекту. Завдання нових персональних асистентів – завбачливо (навіть до того, як про це попросить сам користувач) інформувати про те, що потрібно в конкретну хвилину. Наприклад, такий помічник спонтанно запропонує дорогу до готелю після приземлення в аеропорту іноземної країни, або порадить замовити таксі на основі аналізу вхідних sms та e-mail повідомлень, або ж складе список запрошених на вечерю. З поширенням «розумних» годинників, окулярів Google та інших гаджетів запити на автоматизацію тільки зростатимуть. А тому компанії в галузі інформаційних і мобільних технологій розширюватимуть асортимент девайсів із функціями прогностичного інтелекту. «Програмне забезпечення має мінімізувати розбіжності, що виникають під час виконання завдань на мобільних пристроях, і зменшити потребу в ручному введенні», – вважає Білл Феррелл, засновник Osito, програми прогностичного інтелекту для iPhone.