Вчорашні слухання щодо України у Сенаті США показали, що сенатори більш критично налаштовані до застосування санкцій до української влади, ніж представники Держдепартаменту. Заяви помічника Державного секретаря США Вікторії Нуланд та заступник керівника Бюро Держдепартаменту США з питань прав людини, демократії та праці Томаса Мелія були надто стриманими та обережними і навіть запекла риторика і прямі запитання сенаторів, особливо республіканця Джона МакКейна та головуючого на слуханнях демократа Боба Менендеса не змогли дозволити сказати Нуланд щось більше, окрім як, що «всі інструменти впливу на українську владу, включно із санкціями, розглядаються». Показово, що Нуланд у своїй промові жодного разу не згадала слова «санкції», сказавши у промові лише про «широкий спектр інструментів впливу».
Крім того, вона вперше «засудила дії заколотників» біля суду 10-го січня, при цьому все ж додавши, що давала зрозуміти владі, що застосування сили може призвести до використання цього «широкого спектру інструментів». В цілому заява Нуланд виглядала надто стриманою. Вона похвалила ЄС за «відкриті двері» та МВФ за «бажання й далі співпрацювати» і заявила, що США працюватимуть над тим, щоб забезпечити вільні та демократичні вибори 2015-го року.
В цілому і сенатори і представники Держдепу були переконані, що Віктор Янукович не спроможний виграти в Україні за чесних виборів. «Я не думаю, що Янукович ще може виграти по-справжньому чесні вибори, незважаючи на те, в який бік він піде», – заявив пізніше демократ Мерфі, який разом із республіканцем МакКейном був на Майдані у грудні.
Ще однією вагомою рисою цих слухань було те, що слово «Росія» звучало аж ніяк не рідше, ніж Україна. Для деяких сенаторів, як, наприклад, республіканця від штату Теннессі Боба Корнера внутрішня ситуація в Україні вкотре підштовхнула до висновку про те, що можливо відносини США та Росії були сформульовані неправильно, враховуючи дипломатичні виграші Росії і до таких він також відносить і відмову України від угоди про асоціацію. «Недостатність американського лідерства (в українському питанні – Ред.) виглядає навмисною», – заявив він.
Представники держдепартаменту і Вікторія Нуланд і Томас Мелія наголошували на тому, що відносини Заходу та Росії щодо України не можуть бути «перетягуванням канату» чи «грою з нульовою сумою», а Україні потрібно розвивати співробітництво як з державами Заходу, так і з Росією.
«Доктор Бжезінський сказав, що Росія не може бути демократією, якщо вона є імперією і що вона не може бути імперією, якщо не контролює Україну. Чи поділяєте ви цю думку?», – з непорушним видом запитав сенатор Менендес Вікторію Нуланд.
«Згідно з конституцією Росія прагне бути демократією»,- заявила Нуланд і додала, що під час свого візиту до Росії у проміжку між візитами в Україну доводила там, що економічна процвітаюча Україна не може бути загрозою для Росії і що це не гра з нульовою ставкою.
«Чудово, але ж погляди Росії в цілому, хоча б те, як вони говорять про Україну як Малоросію (Little Russia). Фактично, її прагнення є дуже конкретні,зважаючи на їхню визначеність не на словах, а у діях. Мене цікавить, чому США і Заходу не вдалося примусити до певних обмежень, особливо тих, що стосуються економічного тиску, що було частиною тристоронньої угоди 1994 року… То чому ми тут на Заході не беремо активнішої участі і не скажемо – це порушення тієї тристоронньої угоди?», – не зупинявся він.
«Ми публічно та приватно заявили, що тиск з боку Росії не лише на Україну, але й Грузію та Молдову є порушенням багатьох гарантій, які давала Росія, включно з Гельсинськими угодами», – все, що знайшлася відповісти Нуланд.
Показово, що питання Тимошенко залишалося неозвученим більшу частину слухань, аж до поки сенаторка Джін Шегін не запитала про стан цієї справи у Нуланд. Заступниця держсекретаря відповіла, що підіймає це питання на кожній зустрічі, з кожним українцем, з яким говорить, і говорила про неї з Януковичем.
На одне із запитань щодо підтримки України та політичного втручання у внутрішні справи, заступник керівника Бюро Держдепартаменту США з питань прав людини, демократії та праці Томас Мелія відповів, що США не можуть на чомусь наполягати , оскільки необхідно враховувати суверенність України. «Це може робити Росія, але це не наш інтерес»,- наголосив Мелія. Така відповідь спровокувала чи не найяскравіший коментар на цих слуханнях від Джона МакКейна: «пане Мелія, це не вибори до шкільного парламенту, це країна, яка хоче бути європейською. Вона не хоче бути російською. Це те, що ЄС для них означає… Мої колеги можуть не знати, що син президента був стоматологом, а тепер мільярдер, який живе у будинку за мільйон доларів». На його думку, уся ситуація зараз полягає не в тому, чи українці самі за себе вирішують, а в тому, що «якщо ми не захистимо цих людей, то до них знову застосовуватимуть силу».
Третім на слуханнях виступив доктор Збігнєв Бжезинський. Він озвучив, як і вже відому свою теорію про те, що «демократична, суверенна і європейська Україна спонукатиме Росію стати важливим постімперським партнером Заходу», так і аналізував сучасну ситуацію в Україні. На його думку, політичний лідер, який би зміг очолити український протест має бути одночасно «зрілим і символічним», цей лідер має бути у дусі цього протесту, який творить і живить своєю енергію молодь. Він також відкрито закликав визначитися із єдиним кандидатом.
Видатний геостратег також вважає, що деякі олігархи могли б піти на діалог і підтримати опозицію: «Можливо, Янукович та особливо його особливо догматичний прем’єр не захочуть говорити з ними (з опозицією – Ред.), але є багато людей у Києві, які не підтримують режим, але й не зовсім проти нього ,з якими можна поговорити. Я можу назвати імена кількох олігархів, які можуть погодитися поговорити з опозицією. Особливо, зважаючи на те, що їх тривожить, як усе це складається. Вони ображені тим, що ця територія не є цілковито їхньою, а мафія з Москви має пріоритет над тим, що має бути лише їхнім».