Саміт Східного партнерства у Ризі: основні питання

21 Травня 2015, 12:42

Саміт Східного партнерства у Ризі триватиме впродовж 21-22 травня. Участь у заході візьмуть голова Європейської Ради Дональд Туск, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, 25 лідерів ЄС, президенти Вірменії, Грузії, Молдови та України, глави МЗС Ірландії, Люксембургу, Іспанії, Азербайджану та Білорусі.

Учасники зустрічі обговорюватимуть чинні та майбутні ініціативи щодо сприяння НУО, підтримки малого бізнесу в країнах Східного партнерства, молодіжні програми обміну, академічну та наукову співпрацю.

Захід супроводжують бізнес-саміт, конференція з питань громадянського суспільства, і медіа-конференції.

Окрім обговорення питань безпеки в Україні і Грузії, заморожених конфліктів у Придністров'ї чи Нагірному Карабасі, учасники дискутуватимуть щодо лібералізації візового режиму, питань торгівлі та енергетики.

Оцінка російської агресії

Деякі країни, зокрема Україна і Грузія, а також Польща, Швеція та країни Балтії вважають, що ЄС повинен використовувати Східне партнерство для подолання російського впливу.

Низка інших, зокрема Німеччина, наголошують, що  Росія повинна дотримуватися Мінських домовленостей щодо конфлікту в Україні, в той час як ЄС повинен уникати подальшої конфронтації.

Крім того, 21 травня стало відомо, що Вірменія та Білорусь відмовились підписувати декларацію саміту Східного партнерства через згадку про російську агресію та анексію Криму. В результаті сторони домовилися про альтернативний варіант декларації – політичні твердження про Крим і Росії будуть подані від імені ЄС і України, а не від усього Східного партнерства.

Диференціація

За даними чиновників ЄС, ключовим словом саміту буде «диференціація», зважаючи на те, що шість держав-партнерів відрізняються за рівнем демократії та економічного розвитку. Разом з тим кожна із країн-партнерів має різне бачення перспективи своїх стосунків з Євросоюзом.

Візовий режим

Україна і Грузія хочуть впровадження безвізового режиму з ЄС в 2016 році, Молдова отримала його у квітні 2014 року.

Напередодні саміту, під час засідання Європарламенту, присвяченого Східному партнерству, депутати від Бельгії, Литви та Хорватії закликали ЄС чітко окреслити європейські перспективи Києва та назвати терміни послаблення візового режиму.

Разом з тим ЄС наполягає на тому, що Київ та Тбілісі не впоралися з завданням щодо міграції, обігу наркотиків, торгівлі людьми, організованою злочинністю і корупцією. Посадовці Євросоюзу наголошують, що скасування безвізового режиму є технічним питанням, а не політичним.

Торгівля

Молдова, Грузія та Україна вже підписали угоди про вільну торгівлю з ЄС (DCFTA).

Реалізація угоди між ЄС та Україною вступить в дію з 1 січня 2015 року.

Разом з тим реалізація аналогічних домовленостей вже збільшили експорт Молдови на 20%, Грузії – на 18%.

Вірменія у 2013 році увійшла до складу очолюваного Росією Євразійського союзу замість підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Разом з тим 19 травня Єврокомісія звернулася до держав-членів ЄС з проханням дозволити розпочати переговори про Асоціацію та торговельну угоду з Єреваном. Наразі невідомо, чи відбудеться під час саміту в Ризі  офіційний початок перемовин.

Енергетична безпека

Азербайджан не є членом Світової організації торгівлі (СОТ), однак країна має тісні зв’язки з ЄС у сфері енергетики.

За даними європейських дипломатів, ЄС наголошуватиме на активній участі Баку в просуванні Південного газового коридору, призначеного для транспортування «блакитного палива» з Каспійського моря до Європи через Туреччину.

ЄС потребує цього газогону для противаги російського проекту «Турецький потік» і зменшення залежності від російського газу.

Джерела в дипломатичних колах Євросоюзу стверджують, що ЄС чекає від Баку більшого прогресу в сфері енергетики, аніж просування демократичних реформ.