Раніше на ринку оціночних послуг працювали конкуруючі між собою фірми, що об'єднували близько 9000 фахівців-оцінювачів, для підготовки яких існувало 25 спеціалізованих центрів. Проте уже у новому Податковому кодексі було прописано, що податок з майнових операцій повинен розраховувати з суми не менш тієї, яка була встановлена виключно "уповноваженими на цей вид діяльності оцінювачами". У свою чергу Закон про Фонд держмайна, прийнятий наприкінці минулого року, встановив, що така діяльність повинна була стати "єдиною спеціалізацією" компаній.
Процес прописування правил "під обраних" завершився навесні 2012 року, коли низкою нормативних актів міністерств та відомств "оцінка для цілей оподаткування та нарахування й сплат інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" стала окремою новою послугою. Відтак структури, які до цього займалися оцінкою нерухомості, землі, автомобілів, літальних апаратів і суден автоматично позбавлялися права на роботу в нових умовах.
У квітні Фонд держмайна видав накази про створення 12 нових оціночних структур для яких в пожежному порядку були підготовлені кадри – аж 40 осіб для всієї країни(!)замість 9000, що займалися оцінкою в попередні роки. Вражає і швидкість підготовки цих "спеціальних кадрів" – аж 7 днів. А з 5 червня Мінюст заборонив нотаріусам реєструвати майнові операції без їх "авторитетних висновків". Дозвільні документи, видані фірмами, які працювали в цій сфері раніше, оголошувалися недійсними. У результаті фактично повністю паралізовано було не лише ринок нерухомості, але й купівлі-продажу автомобілів не через «сірі» схеми (з допомогою генерального доручення).
При цьому сама "оцінка" перетворювалася на повну профанацію, метою якої було лише збирання "данини". "Експертизу", очевидно з огляду на дефіцит кадрів, дозволялося проводити самому власнику, без виїзду експерта, а для замовлення потрібних документів необхідно було лише заповнити форму на сайтах фірм-оцінювачів. Головне – плати гроші! Причому, в розмірах, що перевищили попередні тарифи до 10 разів, особливо, коли мова йшла про «терміновість» і «позачерговість» оформлення паперів, які в нових умовах стали не "розкішшю", а критичною необхідністю у зв'язку із у 25 разів меншою кількістю оцінювачів.
Читайте також: На автомобільному ринку назріває переділ
Форми замовлення послуг обраних структур, були схожі одна на одну, як дві краплі води, а головні офіси усіх зазначених організацій знаходилися в Києві, маючи один загальний call-центр, чимало загальних телефонів і єдиний програмний продукт. Власник якого, згідно із прописаним у наказах Фонду держмайна положень, мав отримувати за свою «інтелектуальну власність» солідну винагороду, яка за попередніми оцінками може сягати до 70% коштів, стягнутих з власників майна за експертизу.
Досить швидко в ЗМІ з'явилася інформація, що принаймні 8 із 12 оціночних компаній, через ланцюжок посередників, контролює за допомогою "Укрбізнесбанку" його власник і старший син президента Януковича – Олександр. Це, якщо не рахувати «левової частки» прибутку, належної за «інтелектуальні послуги з управління якістю робіт» з огляду на все також не надто «засекреченому» власнику.
Справа навіть не в кількості додаткових коштів, підготовлених до викачування з кишень українських громадян. Скажімо, закон про «біометричні паспорти», що ледь не пройшов у минулому році, викачав би лише з казни на користь концерну ЄДАПС «регіонала» Василя Грицака близько 30 млрд грн – і ще стільки ж відібрав би у простих українців. А весь «оціночний» ринок до його «реформи» становив приблизно 300-400 млн гривень, після неї – міг бути роздутий до 1,2-1,5 млрд. Але в цій схемі яскраво відбилася уся сутність політики з перерозподілу ринку країни під "Сім'ю". При якому активно використовуються замовні зміни до законодавства та псевдореформи, покликані часто не лишемонополізувати вплив на ту чи іншу галузь, а й різко збільшити вартість послуг у ній (а відтак і прибуток).
Проте усе це прикривається турботою про благо держави та її громадян. Адже первинно зміни в сфері оцінки майна виправдовувалися необхідністю «наведення порядку у збиранні податків, покінчення з корупцією». Тобто, запобігти укладенню угод з офіційно-заниженою вартістю для ухилення від податків. В результаті ж, як бачимо, оціночна діяльність за лічені дні виродилася в повну профанацію – аж до «заочної» видачі потрібних паперів без реального огляду оцінюваного об'єкта. От тільки вартість такої послуги різко зросла – в рази. Для простих власників квартир – з колишніх 500-1500 гривень – до 3-4 тисяч, для власників дорожчих – ще більше. І, видається, можливість «домовитися полюбовно» для догляду за такої надспрощеною схемою від податків нікуди не поділася – а стала ще більш доступною. Тим більше, що розраховувати на якусь відповідальність за вказані махінації, з урахуванням «даху» новоспечених оціночних фірм, не доводиться.
Єдине, що виявилося не прогнозованим для ініціаторів цієї схеми монополізації ринку оцінки – це реакція учасників ринку та суспільства, з якою довелося рахуватися і дати "задній хід": вже 14 червня глава Фонду держмайна Олександр Рябченко оголосив про підписання наказів, що анулюють заборону на діяльність незалежних оцінювачів, які почали свою роботу до 1 січня 2012 року. Критичні зауваження на адресу описаних новацій висловив і прем'єр Микола Азаров, який пообіцяв переглянути скандальні норми.
Але чи може бути це приводом для самозаспокоєння? На жаль, ні. Адже цей випадок підтвердив, що "сім'я" продовжує планомірний перерозподіл ринків під себе, вдаючись навіть до таких зухвалих рішень, як це. Цього разу довелося відступити, оскільки діяли аж занадто брутально, наступивши на горло 96% учасників ринку. Тож не можна виключати повторення подібних атак, як тільки трапиться слушна нагода, просто робитися це буде більш обережно з урахуванням отриманого досвіду.