«Я вийшов із супермаркету, було вже пізно, на вулиці нікого не було. Я був стомлений і голодний, хотів якнайшвидше дістатися додому. Раптом мені стало настільки зле і моторошно, що підкосилися ноги. Перша думка — серцевий напад, оскільки я відчував різкий біль у серці. А ще було дуже темно перед очима. Я не міг дихати. Немов грудину защемило металевим каркасом, немов мене позбавили кисню. Відчуття незворотності та незрозумілого страху. Я був упевнений, що помираю», — згадує один мій колега свій перший епізод, як він дізнався пізніше, панічної атаки. Для нього це був найжахливіший день у житті, про який він досі розповідає тремтячим голосом.
Панічна атака — надзвичайно гострий напад тривоги, який виникає раптово й нізвідки та супроводжується неприємними фізичними реакціями. Ви відчуваєте сильне серцебиття, різко потієте, руки й ноги тремтять, а все довкола може здаватися нереальним (так звана дереалізація). Додається страх збожеволіти. А завершується все диким страхом померти. Найпоширенішими думками в такий момент є:
— У мене інфаркт або інсульт.
— Я помираю.
— Я непритомнію.
— Це все нереально.
— Мені бракує повітря.
— У мене пухлина мозку.
— Я божеволію.
Але насправді всього цього не відбувається. «Панічна атака сама по собі нешкідлива, тобто від неї не можна померти», — каже професор Манфред Бейтель, директор клініки психосоматичної медицини та психотерапії університетської лікарні в німецькому місті Майнц. Приблизно за півгодини напад зазвичай стихає, оскільки через обмежений запас гормонів організм не може підтримувати довго такий екстремальний стан. З еволюційного погляду панічні атаки мають сенс у проблемних ситуаціях. Наше тіло мобілізує всі сили, щоб уникнути небезпеки.
Читайте також: Мистецтво зрозуміти себе
Наприклад, нападу дикої тварини. Увага загострюється, артеріальний тиск піднімається, організм випускає тони адреналіну, перекачує більше крові по судинах і готує м’язи до того, що їм незабаром доведеться працювати. Інакше кажучи, панічна атака виникає через своєрідну помилкову тривогу в організмі, яка імітує загрозу для життя.
Розрізняють три типи панічних атак. Усі вони мають однакові фізіологічні симптоми, проте різні причини появи.
1. Спонтанні панічні атаки — раптовий напад тривоги, який виникає без видимих причин. Наприклад, під час перегляду телевізора.
2. Ситуаційні панічні атаки — напади, пов’язані з певною ситуацією, яка спровокувала психологічну травму. Наприклад, їзда та автомобілі.
3. Умовно-ситуаційні панічні атаки, яким сприяє певний стан. Наприклад, під дією біологічного чи хімічного стимулу (нікотин, алкоголь, кофеїн, гормони тощо).
Психічні захворювання, такі як депресія чи емоційне вигорання, також можуть призвести до панічних атак. Серед фізіологічних проблем виділяють такі можливі тригери, як захворювання печінки, дефіцит вітаміну B1 або порушення роботи щитовидної залози. Однак риси особистості також відіграють важливу роль: у зону ризику потрапляють боязкі, підозріливі люди, які схильні до перфекціонізму або не дуже добре справляються з негативними емоціями.
Панічні атаки також часто супроводжуються так званою агорафобією. Термін походить із грецької: «агора» означає «ринкове місце», а «фобія» — «страх». Люди з агорафобією бояться громадських місць, таких як вокзали, стадіони, театри, кінотеатри чи супермаркети.
Разові напади паніки можуть мати різні причини. Інколи вони виникають після пережитих важких ситуацій, як-от раптове безробіття, розлука з коханою людиною, смерть когось із рідних тощо. Турбулентність під час польоту також може призвести до панічної атаки у вразливих людей. Усе залежить від індивідуального рівня тривоги. Але важливо пам’ятати, що атака завжди обмежена в часі, це наш тимчасовий настрій, а не фізичний стан, це щось таке, що існує лише в нашій голові та не впливає на ризик інфаркту чи раптової смерті. Усе як завжди, за винятком того, що в момент панічної атаки ви відчуваєте дуже великий страх.
Треба розуміти, що сама по собі панічна атака не є хворобою чи діагнозом, а лише симптомом, який може виникати і в здорових людей. Проте ми говоримо якраз про діагноз, а саме про панічний розлад, якщо атаки повторюються впродовж певного часу, а в людини спостерігається поведінка уникнення й таким чином підтримується захворювання. Маємо так зване коло тривоги, або страх тривоги, або страх страху, коли очікування небезпеки постійно відтворюється.
Уявімо таку ситуацію. Ви за кермом, повертаєтеся з роботи додому. Раптом вам стає зле, серце калатає, мов божевільне, ви рясно пітнієте, не можете тримати кермо. Їдете на великій швидкості, але не здатні нічого вдіяти: ані змінити смугу, ані натиснути на аварійний сигнал. Паніка наростає, і ви думаєте, що зараз щось станеться. Але в останній момент усе ж таки міняєте смугу й зупиняєтеся на стоянці. Що це було? Серцевий напад? Порушення кровообігу? Йдете до лікаря. Обстеження нічого не виявляє. Але після інциденту ви відчуваєте страх перед черговим нападом. Неприємна сама думка про те, щоб сісти в машину, страх загострює фізичні проблеми, вам знову зле. Страх стає настільки всеохопним, що врешті-решт ви намагаєтеся уникнути повторення ситуації й відмовляєтеся сідати за кермо. Водночас стаєте чутливішими до власної фізіології. Навіть незначні симптоми автоматично сприймаєте як небезпеку, і панічна атака запускається знову. Це класичний приклад потрапляння в коло тривоги. Поведінка уникнення може розширюватися, як наслідок — у постраждалих з’являється більше проблем у повсякденному житті. Можуть розвинутися додаткові психологічні розлади. Тому бажано не чекати й одразу звернутися до фахівця.
Читайте також: Біотехнології проти старіння
«Дуже важливо в разі виникнення тривожних станів і страхів, особливо таких, що порушують нормальне життя людини, звернутися по допомогу до фахівця: психотерапевта, психолога чи психіатра. Зокрема, це необхідно, щоб уникнути неправильної поведінки. В епоху інтернету існує велика спокуса поставити собі діагноз і самому призначити лікування, що може зашкодити більше за будь-який тривожний розлад», — коментує психолог-практик Ігор Огданський. Він наголошує, що для подолання цих неприємних станів в арсеналі сучасної медицини є багато фармакологічних препаратів. Проте лише медикаментами побороти їх цілком неможливо, оскільки таблетки полегшать стан лише тимчасово. Важливою є комплексна психологічна та психотерапевтична допомога в поєднанні з психоедукацією та роботою з оточенням людини, у якої виникають такі проблеми.
«Сучасна психотерапія має безліч методів подолання страхів та позбавлення від панічних атак, — каже Ігор Огданський. — З практичного досвіду можу стверджувати, що найефективнішими методами роботи з тривожними розладами є когнітивно-поведінкова та парадоксальна терапія. Її ефективність підтверджена статистикою».
Читайте також: Три технології, що змінять медицину
Якщо з вами все ж таки трапилася панічна атака, важливо зберігати спокій і пам’ятати, що всі симптоми хоча й неприємні, але жодним чином не загрожують життю. Слід пам’ятати, що напади паніки тривають лише кілька хвилин і зникають самостійно. Під час атаки доцільно робити вдих і видих повільно та свідомо. Це допоможе заспокоїтись. «Одним із прикладів самодопомоги може також бути діяльність, яка потребує концентрації мислення. Приміром, зворотна лічба з різним інтервалом — від 70 до 20 через 5, а далі додавання по черзі отриманих цифр. Інший підхід — не намагатися стримати тривогу, а, навпаки, спробувати навмисно посилити її. Це парадоксальним чином впливає на силу прояву панічної атаки або й зовсім зупиняє її», — радить Ігор Огданський.
У повсякденному житті важливо уникати стресів, робити регулярні перерви в роботі. Люди, які всередині дуже напружені, перебувають у зоні найбільшого ризику. Регулярні фізичні вправи, релаксація, достатній сон, здорове й збалансоване харчування з великою кількістю фруктів та овочів також допоможуть у боротьбі з панічними атаками. Крім того, фахівці радять говорити з друзями та рідними про свої страхи та ситуації, які викликають занепокоєння, тому що долати їх гуртом простіше.
Утім, незважаючи на всі ці повсякденні поради щодо боротьби з панічними атаками, бажано отримати професійну допомогу на ранній стадії. За наявності терапевтичної підтримки долати страхи й наслідки атак значно легше.