Фантазії військових РФ безмежні. Зокрема, генерал Юрій Якубов заявив, що, коли США й НАТО розмістять свої важкі озброєння в країнах Східної Європи, то «зазнає значних змін російське загальновійськове угруповання в Білорусі». Про що це він?
Водночас, за його словами, буде посилено групу військ по всій протяжності західного кордону Росії, включно з новими формуваннями танкових, артилерійських та авіаційних частин. Ракетну бригаду в Калінінградській області терміново переозброюватимуть новими комплексами «Искандер».
Разом із тим Якубов наголосив, що Росія остаточно вийшла з Договору про збройні сили в Європі (ДПЗСЄ) й під час організацій «заходів у відповідь» не буде зв’язана жодними обмеженнями щодо кількості танків, літаків чи артилерійських систем у прикордонних районах.
Нагадаємо, що ДПЗСЄ був підписаний Радянським Союзом у 1990 році. Договор істотно обмежував арсенал звичайних озброєнь, які можуть бути розташовані на кордоні Сходу й Заходу. Щоб вести повномасштабну війну й досягнути бліцкригу, і НАТО, й СРСР потрібно було зосередити на порубіжжі дуже велику кількість техніки та озброєнь. Грубо кажучи, Кремлю знадобилися б десятки тисяч танків. За аналогією з ядерним стримуванням, щоб не допустити першого карколомного удару, сторони домовилися урізати контингенти на потенційному європейському театрі бойових дій.
Читайте також: Криза російськоорієнтованої моделі
СРСР упокоївся. Але обмеження на чисельність озброєнь у межах ДПЗСЄ залишилися. Росія вийшла з договору 11 березня цього року.
То про яке ж «російське загальновійськове угруповання» в Білорусі говорив Якубов?
Як кіт наплакав
Загальновідомо, що в Білорусі є три російські об’єкти, котрим до «загальновійськового угруповання» як до неба рачки. Це дві станції зв’язку (одна з них – далекого виявлення пуску балістичних ракет «Волга» під Ганцевичами, друга – зв’язкова база ВМФ РФ біля Вілейки), а також ланка російських винищувачів під Барановичами. Зрозуміло, що немає сенсу збільшувати кількість зв’язківців, а посилення авіаційного угруповання вимагає серйозної підготовки аеродромів. Одначе авіація і не є тим, про що говорив Якубов.
Може, білоруси чогось не знають і в болотах їхнього Полісся заховано іще щось російське? «Ні, – каже військовий експерт, керівник проекту Belarus Security Blog Андрей Паротнікав, радійники з льотчиками – це вся мілітарна присутність східної сусідки в Білорусі». Якщо, звичайно, не зараховувати до «загальновійськового угруповання» техніків-експертів, які приймають на Мінському заводі колісних тягачів шасі для тактичних ракет РФ. Саме на тамтешніх «колесах» здебільшого їздить стратегічна ядерна зброя Росії.
Згоден із ним і ще один спеціаліст у військовій галузі – Аляксандр Алєсін.
Причому ланку винищувачів він навіть базою не вважає. «На нашій території немає жодного російського «загальновійськового угруповання». Є два військові об’єкти і третій в опрацюванні», – наголосив аналітик, зазначивши: для нього «велика загадка, що в голові у генерала Якубова».
Про що мріють російські генерали
Алєсін каже, що в Москви є тільки один спосіб отримати в Білорусі «загальновійськове угруповання», але й той сумнівний. Можливо, російський генерал мав на увазі Об’єднане регіональне угруповання військ (ОРУВ), створення якого передбачене Угодою про спільне забезпечення регіональної безпеки у військовій сфері (1998) та Договором про створення Союзної держави (1999).
Спільна група повинна складатися зі Збройних сил РБ та 20-ї армії Західного військового округу ЗС РФ. Причому білоруські частини становитимуть її основу. «У разі виникнення так званого загроженого періоду, тобто періоду, що безпосередньо передує війні, на посилення білоруської армії будуть перекинуті підрозділи Росії з її Західного ВО», – пояснив Алєсін.
Читайте також: Лукашенка: архітектор геополітичної пастки?
Одначе в такому випадку спільні війська перебуватимуть під Об’єднаним командуванням. Оскільки угруповання складатиметься переважно з військових Білорусі, то саме її генерали очолюватимуть усю командну структуру, вважає експерт.
За його словами, регулярні навчання «Захід» і не менш регулярна участь армійців РФ у військових парадах у Мінську – це якраз і є відпрацювання передислокації в Білорусь російських контингентів для підсилення її армії.
Близько лікоть, та не вкусиш
Перспектива створення ОРУВ дуже сумнівна. По-перше, щоб почати розгортання такого угруповання, замало самого бажання Росії. Відповідний документ повинна схвалити Вища держрада Союзної держави. «Тут діє «правило двох ключів», тобто це має бути рішення президентів обох країн», – підкреслює Алєсін. Зважитися на таке перекидання військ, а отже, констатувати «загрожений період» – це надто серйозний і небезпечний крок, щоб до нього сьогодні вдаватися.
По-друге, в угодах прописані умови розгортання ОРУВ. «Ці домовленості від початку мають оборонний характер. Білорусь може ухилитися від створення угруповання, якщо такі дії будуть мотивовані наступальною доктриною Росії. ОРУВ формується лише в разі, коли існує пряма і явна загроза війни – це є і «загрожений період» – або коли Білорусь уже зазнала нападу. У мирний час РФ не може вводити на її територію скільки завгодно озброєнь», – роз’яснює фахівець.
Не всі, хто є, ДПЗСЄ
Як було вже сказано, Росія з ДПЗСЄ вийшла. Але Білорусь не виходила й не збирається це робити, ба навіть представляла РФ до цілковитого її розриву із цією угодою.
Згідно з умовами договору Мінськ може мати 100 тис. військовослужбовців, 1800 танків, 2600 бойових броньованих машин, 1615 гармат, мінометів та реактивних систем залпового вогню.
За даними на 2012 рік, у «синьоокої» було 1600 танків, 2500 бронемашин, 1490 артилерійських систем. Особовий склад армії РБ становить близько 65 тис. бійців. Причому Білорусь чітко дотримується умов ДПЗСЄ: її постійно відвідують військові інспектори з різних європейських країн, проводячи як очні інспекції виконання угоди, так і польоти над територією держави.
Таким чином, навіть якщо Росія і захоче створити в Білорусі якийсь «ударний кістяк» чи «загальновійськове угруповання», їй це не вдасться. У результаті нехитрих арифметичних підрахунків дізнаємося, що максимально така російська група на території західної сусідки може налічувати 200 танків, 100 бронемашин і 125 одиниць артилерії.
Читайте також: Парад у Мінську: «Тополь-М» і трактори
Реальної інформації про втрати РФ у війні з Україною немає, але можна припустити, що приблизно стільки (якщо не більше) техніки вона вже загубила за рік війни на Донбасі. Отож-бо «російська загроза Заходові з боку Білорусі» генерала Якубова – це черговий кремлівський фейк.
На це я піти не можу!
Навіть коли припустити, що Москва візьметься «викручувати руки» Лукашенці з метою розмістити в Білорусі своє загальновійськове угруповання, то офіційний Мінськ упиратиметься всіма наявними руками й ногами. Аляксандрові Ригоравічу рано чи пізно можуть зробити таку пропозицію, але він на це не піде з політичних причин, вважає Андрей Паротнікав.
«Нині діє «політика розрядки» у відносинах із Європою. Офіційний Мінськ не зацікавлений бути втягнутим до конфлікту із Заходом у жодній формі. Тоді як розміщення такого угруповання в Білорусі, по-перше, викличе вкрай негативну реакцію європейців, а по-друге, продемонструє несамостійність РБ. Це підтвердить усталені в певних колах Заходу міркування, що «Лукашенка – маріонетка Москви» й розмовляти з ним безглуздо. Аляксандрові Ригоравічу це не вигідно з жодного боку. Навіть якщо за таке угруповання йому запропонують гроші, він чиниме опір до останнього», – вважає військовий експерт.
Читайте також: Аби не було війни. Чому білоруси бояться Майдану
«Заява Якубова – це маркер настроїв, які панують у російському середовищі. Вони не дуже приємні для регіону загалом. Але поки що танків РФ нам тут чекати не слід: білоруське керівництво прагне триматися чимдалі від протистояння Москви та Заходу. Думаю, що наші керівники реально розуміють фінансове становище Росії, а нам потрібні гроші. Їх можуть дати США та Європа, Міжнародний валютний фонд. А якщо тут будуть російські танки, то прощавайте, кредити й інвестиції. І навіть може бути, що тут не стане західної продукції, яка після переробки з лейблом made in Belarus в обхід російського ембарго прямує далі в РФ», – каже Паротнікав.
Усе, що може зробити Москва, – це посилити той свій контингент, який згідно з угодами вона має перекинути в Білорусь. Але власне без самого перекидання. «Ці підрозділи, гадаю, підсилять, забезпечать сучасною технікою. Більше нічого бути не може», – стверджує Алєсін.