Улітку 2022 року Тиждень опублікував текст про роботу корейського економіста Чо те Хена, який, сидячи в центрі Сеула, оцінює економіку Північної Кореї і робить це детально та професійно, з огляду на можливості отримувати інформацію з найбільш ізольованої країни світу. Щоб добути правдиві дані, пан Чо та його команда аналізують супутникові знімки, звертаючи увагу на найдрібніші деталі: потоки води на греблі, дим із коминів, скільки зводять будинків, скільки вугілля країна експортує в Китай. У Кореї це почали робити від початку 1990-х. Об’єднання Німеччини надихнуло Сеул, що й Корея колись може бути об’єднана.
Коли спершу я прочитала цей текст у наших партнерів німецької газети Die Welt, а пізніше ми вирішили опублікувати його українською, то відразу з’явилися аналогії: це те, як, врешті, ми повинні детально вивчати нашого основного суперника — Росію. Звісно, якщо поглянути на карту, то стає зрозуміло, що це трохи гарячкове порівняння: за розмірами Північна Корея приблизно як Болгарія. Та й причини такого скрупульозного дослідження свого сусіда в корейців дещо інші. Однак потреби детально вивчати й досліджувати Росію це не відкидає. «Знаючий ворога та знаючий себе, не виявиться у небезпеці навіть у ста битвах», — радив Сунь-цзи.
2022 рік став сюрпризом для більшості знавців Росії в усьому світі. Несподіванкою він став і для багатьох в Україні. Водночас були і є дослідники, які розуміли природу нашого сусіда, є ті, хто вивчає зміни його поведінки. Тиждень тривалий час публікує матеріали на цю тему. Я чудово пам’ятаю, як ще влітку 2014 року зустрілася зі знайомими німецькими дослідниками, маючи в руках свіже число Тижня зі статтею «Росія та решта. Якими можуть бути контури розпаду РФ».
Вони дуже бурхливо відреагували на матеріал, сказавши, що це не журналістика, бо як можна писати, що незалежна держава може розпастися.
Нині «майбутнє Росії» стало тим, що науковці англійською називають sexy topic, зокрема для західних дослідників. Питання деколонізації, деконструкції, можливих суспільних розколів обговорюють частіше, ніж будь-коли. Ювілейний, уже десятий Форум вільних народів Росії має відбутися наступного місяця.
Водночас Росія також змінює свою стратегію. Дезінформація, пропаганда, агентурні мережі — усе це знову повертається до країн Заходу (і не тільки, у країнах так званого Глобального Півдня Росія посилює власні позиції, які російські ж чиновники, не ховаючись, самі називають «росколонізацією»). Російське лобі після короткочасної розгубленості знову прокидається.
Ті, кого ми в Україні називаємо «хорошими росіянами», вибудовують власні стратегії, чому всі на світі, але не вони відповідальні за те, якою є їхня країна нині і яким має бути її майбутнє.
Працює і сформований роками досліджень наратив «великої російської культури», який часто впливає на сприйняття навіть свідомих і детальних західних дослідників. Ну й не варто применшувати: росіян, за офіційними підрахунками, на 100 мільйонів більше, ніж українців. Утім, попри розміри, Давид переміг Голіафа. Я про це думаю щоразу, коли хочеться опустити руки.
Матеріали, які деконструюють російські наративи, пояснюють історію чи певні політичні рішення, регулярно з’являються на сайті Тижня. Однак березень 2024 року привертає увагу до кремлівського режиму більше, ніж зазвичай. Смерть основного опозиційного політика напередодні псевдовиборів із заздалегідь відомим результатом, які відбудуться вже цієї неділі, змушує світ знову задуматися про співіснування з такими режимами. Саме тому редакція Тижня вирішила згрупувати матеріали, які вже вийшли від початку березня та вийдуть протягом місяця і стосуються цієї проблематики, в одну тему «Росія. Знати ворога».
Від початку березня ви могли читати матеріали про ілюзію стійкості російської економіки, крихкі зони російської імперськості, можливі розлами в Росії, дилеми європейців у контексті російсько-української війни, а також як змінилося ставлення німецького суспільства й політиків до Росії від початку повномасштабного вторгнення.
Протягом березня ми плануємо опублікувати ще матеріали про історичну ретроспективу виборів, зміну чи відновлення позицій російського лобі в країнах Європи, інтерв’ю із західними й українськими дослідниками Росії. Усі матеріали буде згруповано в межах теми «Росія: знати ворога». Запрошуємо до читання та обговорення.