Завдяки згаданому документові тільки за офіційними угодами від 2009 року китайці отримали в оренду понад 500 тис. га землі в прикордонних районах російського Далекого Сходу. Зокрема, провінція Хейлунцзян (Північно-Східний Китай) уклала із владою РФ оборудку, згідно з якою дістала право використовувати частину земель для овочівництва, вирощування зерна, розведення худоби й подальшої переробки сільськогосподарської продукції. Загалом у найближчі 5–10 років заплановано реалізувати 158 проектів. Для їх здійснення Китай готовий залучити понад 10 тис. одиниць сільськогосподарської техніки і понад 50 тис. спеціалістів. Окрім цього, Росія віддала в оренду КНР 1 млн га лісу під вирубку. Скільки землі в регіоні мають неофіційно вихідці з Піднебесної, можна тільки здогадуватися.
Китайці вже давно почали за безцінь скуповувати російські ділянки сільськогосподарського призначення, обходячи офіційну заборону на їх продаж іноземцям й використовуючи для цього юридичних осіб через створення спільних підприємств із часткою закордонного капіталу. На практиці ці землі зазнають нещадної експлуатації та обробки величезною масою хімікатів, унаслідок чого продукція, вирощена на них, виявляється небезпечною для здоров’я. А ґрунти поступово виснажуються і стають неродючими.
Активно проникає китайський капітал і на російський ринок енергетичних ресурсів. Так, банки з Піднебесної надали «Роснефти» $6 млрд для купівлі «Юганскнефтегаза», основного дочірнього підприємства ЮКОСу. У 2005 році Китай дістав частку в проекті «Сахалин-3», а потім за $3,5 млрд придбали «Удмуртнефть». Одна з їхніх компаній (CNPC) здобула 49% у спільному з «Роснефтью» підприємстві «Восток-Энерджи», яке вже виграло аукціони щодо розробки двох нафтогазових родовищ в Іркутській області.
В економічному плані Росія є для Китаю джерелом дешевої сировини й ринком збуту готових товарів. Вона великими партіями експортує йому за низькими цінами електроенергію, газ і нафту. Нерівноправний товарообмін із КНР робить РФ фактично її напівколонією. Щороку обсяги взаємної торгівлі стрімко зростають. Коли у 2002-му товарообіг Москви з Пекіном становив $20 млрд, то у 2012-му він сягнув $87,5 млрд. Піднебесна посіла перше місце серед торговельних партнерів РФ, випередивши Нідерланди ($82,7 млрд) та Німеччину ($73,9 млрд). Утім, частка інвестицій КНР у Росію – це лише 0,9% від загального показника, а на Далекому Сході ще менше – 0,7%. Це свідчить про те, що китайці розглядають свою північну сусідку лише як сировинний придаток і ринок збуту дешевих товарів.
Детальніше читайте статтю «У ролі молодшого брата» в журналі «Український тиждень» №16