У вівторок 28 листопада заступник міністра оборони Ірану Мехді Фарахі вчергове оголосив про закупівлю російських винищувачів Sukhoi-35 у межах останньої угоди з постачання озброєння між Москвою і Тегераном.
Мехді Фарахі повідомив іранському новинному агентству Tasnim, тісно пов’язаному з Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР), що Іран наразі очікує негайного постачання ударних вертольотів Mi-28, винищувачів Su- 35 і тренувальних літаків Yak-130. Проте він не назвав кількості й дати постачання. Водночас стверджує, що Іран нібито значно переважає всі країни Близького Сходу за кількістю (проте не за якістю) вертольотів у своєму військово-повітряному флоті.
За інформацією агентства Tasnim, Збройні сили Ірану використовуватимуть літаки Yak-130 для тренування. Цим легким, надзвуковим двомісним літаком керуватимуть іранські пілоти, які спеціалізуються з техніки нового покоління, такої як Su-57. Їхнє бойове маневрування здатний імітувати Yak-130. Ударний вертоліт Mi-28, який прозвали «Нічний мисливець», обладнаний турбоваловим двигуном, двома броньованими кабінами й лобовим склом, стійким до куль калібру 12,7–14,5 мм. Мі-28 може летіти зі швидкістю до 320 кілометрів на годину.
Наразі Росія ніяк не прокоментувала інформацію про цю угоду. Тегеран теж ніяк не відреагував на припущення, що російські винищувачі Su-35 насправді є оплатою Москви за іранські ударні дрони, які вона використовує проти України.
Читайте також: Вісь прагматичного зла. Навіщо Іран допомагає Росії
Військово-повітряні сили Ірану мають кілька десятків ударних літаків, серед них винищувачі МіГ-29, придбані в 1990-х роках. Також різні застарілі американські моделі, які набув іранський уряд Шаха ще до Ісламської революції в 1979 році, включно з модифікацією F-4 Phantom II, F-14 Tomcat, та F-5E/F Tiger II. Востаннє Тегеран імпортував винищувачі в 1990-х, закупивши невелику кількість МіГ-29 Fulcrums у Росії.
Імовірна модернізація повітряного флоту Збройних сил Ірану стане небуденною подією на Близькому Сході. Це, очевидно, похитне баланс сил і викличе багато запитань щодо регіональної безпеки, адже тепер лише Ізраїль і Туреччина мають конкурентні, боєздатні повітряні сили.
З уведенням низки західних санкцій після революції 1979-го року Ісламська Республіка впродовж кількох десятків років уперто намагалася підтримувати наявні бойові літаки в робочому стані. Нещодавно для розв’язання цієї проблеми міністр оборони Мохаммад-Реза Аштіані запропонував комплексну програму оновлення й ремонту іранського військово-повітряного флоту, яку, за словами його заступника, успішно реалізують. Зношене обладнання й літаки, які простоювали на базах, змусили іранських посадовців шукати рішення від союзників, зокрема від Росії, яка також потрапила під санкції Заходу й шукає союзників. Ще в січні Ігор Левітін, високопоставлений радник Путіна, перебуваючи з візитом у Тегерані, згадав про бажання Москви розпочати спільний проєкт з Ісламською Республікою з виробництва вертольотів.
Читайте також: В Ірані стверджують, що нова ракета обходить усі системи ППО. Чи це дійсно так? — аналіз від Popular Mechanics
Суперечність у заявах Ірану про закупівлі й часові рамки виконання домовленостей щодо Su-35 не є чимось новим. У червні цього року командувач повітряних сил Ірану Хамід Вагеді заявив, що іранські збройні сили потребують винищувачів, зокрема Su-35. Водночас Вагеді не був певним щодо ймовірних термінів постачань. Через місяць іранський міністр оборони частково визнав проблеми з виконанням контрактів із закупівлі російських винищувачів. Тоді, відповідаючи на запитання про часові рамки отримання Іраном Su-35, Аштіані натякнув, що Іран обмірковує можливість внутрішнього виробництва бойових літаків: «Ми й справді мали на меті укласти угоду про закупівлі, але в результаті дійшли висновку, що в нас з’явилася можливість самим виробляти такі літаки в Ірані». Ісламська Республіка раніше заявляла, що вона вже розпочала виробництво власного винищувача Kowsar у 2018 році, який, на думку військових експертів, є копією F-5, уперше виробленого в США в 1960-х роках.
У вересні цього року агентство Tasnim повідомило, що військово-повітряні сили Ірану начебто вже отримали партію навчально-бойових літаків Yak-130 російського виробництва. Минулого тижня начальник Генерального штабу іранських Збройних сил Мохаммад Баґері координував оновлення 128 вертольотів. Половину з них начебто вже доставили іранській регулярній армії для військових навчань у південній провінції Керман.
21 листопада речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив журналістам, що Тегеран, ймовірно, готується «зробити ще один крок у своїй підтримці Росії» після того, як Ісламська Республіка вже надала Москві безпілотники, керовані авіаційні бомби й артилерійські боєприпаси.
Кірбі нагадав про візит російського міністра оборони Сєрґєя Шойґу до Тегерана у вересні, під час якого йому продемонстрували низку систем балістичних ракет. «Ми занепокоєні тим, що Іран розглядає можливість надання Росії балістичних ракет для використання в Україні, — сказав Кірбі. — В обмін на цю підтримку Росія пропонувала Тегерану безпрецедентну оборонну співпрацю, зокрема щодо ракет, електроніки й системи ППО». Кірбі також зазначив, що «Іран вимагає від Росії військового обладнання на мільярди доларів задля зміцнення свого військового потенціалу». За його словами, «Росія також допомагає Ірану розвивати й підтримувати свої можливості супутникового збору інформації».