За його словами, приєднання України до ЕС є головною перешкодою для створення міжнародного газотранспортного консорціуму з управління українською ГТС за участю Газпрому, пише "Коммерсант-Украина".
"Обговорюється ідея про те, що може бути створений газовий консорціум, учасниками якого можуть бути або Росія і Україна, або Росія, Україна і споживачі газу в Європі, наприклад одна з німецьких компаній", – зазначив Зурабов.
При цьому він нагадав, що Україна приєдналася до другого і третього пактів ЕС, а отже, у разі створення консорціуму, Газпрому як його учаснику, за словами Зурабова, доведеться провести внутрішню реструктуризацію.
"Це абсолютно неприйнятно для російської монополії", – зазначив посол.
Якщо Україна хоче знизити вартість газу, використовуючи ідею створення газового консорціуму, то їй необхідно усунути ті перешкоди, які можуть цьому перешкодити, і вийти зі складу ЕС, сказав дипломат.
В іншому випадку потрібно шукати іншу схему зниження ціни газу, заявив Зурабов.
Офіційно заяви Зурабова в українському Міненерго не коментують. Однак джерело в міністерстві заявило, що Газпрому зовсім не потрібно буде для створення консорціуму реструктуризувати весь свій бізнес, як каже Зурабов.
"Компанії доведеться відмовитися від продажу газу всередині України через "Газпром збут", та й то лише після того, як вимога про поділ транспортування і збуту з'явиться в українському законодавстві. Зараз цієї норми немає, оскільки НАК "Нафтогаз України" одночасно продає газ та транспортує його", – пояснило джерело.
Більш того, за його словами, Україна в разі зниження ціни газу і створення СП з Газпромом має намір піти на поступки і не імплементувати норми ЕС, згідно з якими одна компанія не може одночасно продавати і транспортувати газ. "Для нас зниження ціни газу є пріоритетом", – говорить джерело в міністерстві.
У Газпромі ситуацію не коментують. Однак джерело, близьке до компанії, заявило, що якщо справа дійде до створення консорціуму з управління ГТС, Росії потрібні "більш вагомі гарантії, ніж просто обіцянки на словах", що Київ не імплементує норми ЕС.
Вимоги Енергетичного співтовариства дійсно накладають серйозні зобов'язання на Україну. Наприклад, минулого року уряд Литви зажадав поділу активів компанії Lietuvos dujos за трьома видами бізнесу: транспортуванні газу, його розподілу і продажу відповідно до норм Третього енергопакету ЄС. До 2014 року за Lietuvos dujos залишиться лише продаж, а її магістральні газопроводи і газорозподільні мережі будуть передані новоствореним компаніям. Перша з'явиться до липня 2013 року, друга – до 2014 року, при цьому газорозподільна компанія залишиться дочірнім суспільством Lietuvos dujos.
Проти поділу литовської компанії неодноразово виступали в Газпромі, що є монополістом у сфері постачань газу до Литви: у російської компанії завжди підкреслювали, що не хочуть втрачати вплив на активи Lietuvos dujos. В кінці липня Стокгольмський арбітражний суд відхилив вимоги Газпрому відшкодувати збитки від поділу Lietuvos dujos.