Родичка політв’язня Олександра Шумкова: «Держдеп США закликає Росію звільнити Олександра. Але не Україна»

Суспільство
17 Вересня 2018, 13:48

Торік хлопець зник перед Днем Незалежності України. За кілька тижнів його родичі отримали листа з Росії — на конверті стояла печатка ФСБ. Олександра затримали в РФ і звинувачують в екстремізмі та активній участі в «Правому секторі».

 

Шумков через свого адвоката розповів, що його викрали в Херсонській області, оглушили, а до тями він прийшов уже в кабінеті ФСБ. На суди до Олександра по черзі їздять його найближчі родичі — мама Лариса і тітка Людмила.

 

Ми зустрілися з Людмилою 12 вересня, коли мама Лариса поїхала на чергове засідання в Брянську область.

 

Розкажіть про Олександра. Чим він займався до Майдану?

 

— Олександр навчався в ліцеї, потім вступив до Херсонського національного університету на факультет англійської філології, а також до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова на правознавство. Коли постало питання, де продовжувати навчання, обрав університет Мечникова й здобув вищу юридичну освіту. Служив в армії.

 

Читайте також: Як звільнити бранців Кремля

 

Ще до початку Революції гідності був активістом і брав активну участь у правому русі. Був референтом Спілки української молоді в Херсонській області. Пропагував українську мову, історію та культуру. У Зміївці на Херсонщині вони з хлопцями встановили меморіал борцям за волю України. Крім того, організовували патріотичні виставки.

 

Коли на Майдані побили студентів, Сашко кинув усе і поїхав до Києва.

 

Далі були «Правий сектор» та охорона Яроша…

 

— Коли на Майдані до «Правого сектору» увійшли націоналістичні організації, Олександр теж вступив до лав ПС. Під час подій на Майдані і в постмайданний період був особистим охоронцем Дмитра Яроша. Потім почалася агресія на Сході, з Києва Олександр одразу поїхав на Донбас, де брав участь в АТО у складі Добровольчого українського корпусу «Правого сектору» (ДУК ПС). Зокрема, був у Пісках, дістав там контузію.

 

Олександр Шумков на судовому засіданні 13 вересня 2018.

 

Восени 2014-го Олександр вступив до 11-ї окремої бригади військової авіації ЗСУ. Чим саме він займався в армії?

 

— Формально був у роті батальйону охорони на посаді стрільця. Приблизно з жовтня 2015-го по квітень 2017-го військова прокуратура Херсонського гарнізону долучала його як спеціаліста до ведення оперативно-розшукових дій на території Херсонської області. Брав участь у спецопераціях СБУ з викриття корупціонерів.

 

Читайте також: Як Україні не забути своїх в’язнів в окупації

 

Коли ви дізналися, що Олександр зник?

 

— Це була середина серпня 2017 року. 17-те чи 18-те число. Ввечері йому зателефонували, він вийшов, і після цього ми вже його не бачили. Тоді наближалися свята, День Незалежності. Паніки спочатку не було, думали, що на вихідних він міг бути з друзями на дачі. Потім стало зрозуміло, що щось не так. Його телефон був вимкнений. Зв’язок із ним обірвався. Ми стали шукати. А вже на початку вересня на сторінці Олексія Журавка (екс-нардеп від Партії регіонів, який нині перебуває в РФ) побачили статтю, що Олександр Шумков був затриманий у Росії. Також там писалося, що «экс-охранник Яроша был благополучно отпущен». Що цікаво, посилався Журавко на ще одного сепаратиста з Херсонщини Геннадія Сивака.

 

Тобто Журавко був першим, хто повідомив про викрадення Шумкова. Ви припускаєте, що він міг мати стосунок до зникнення Олександра?

 

— Можливо. Йому ж звідкись була відома ця інформація. Думаю, що повідомлення Журавка було сигналом для тих, хто замовляв Олександра, оскільки там було написано, що він «благополучно отпущен».  

 

Лист Олександра Шумкова з СІЗО

 

Ви вважаєте, що працівники українських силових структур могли брати участь у викраденні Олександра з території України?

 

— Думаю, так. Ми вже бачимо, що є тісний зв’язок, бо деяка інформація, що з’являється тут, дивним чином спливає і на території Росії. І навпаки: якщо щось було озвучено в присутності конвоїрів на 20-хвилинному побаченні, потім це спливає в Україні.  

 

Читайте також: Дожити до звільнення. Що робити бранцям і їхнім рідним

 

У чому саме звинувачують Олександра?

 

— Частина 2 статті 282 — участь в екстремістських організаціях. Згідно з обвинувальним актом йому інкримінують участь у «Правому секторі», участь у Майдані. У цьому акті написано про значущу роль Олександра в тому, що він тривалий час був особистим охоронцем Дмитра Яроша.

 

Лист Олександра Шумкова з СІЗО

 

Коли ви вперше змогли зв’язатися з Олександром після його зникнення?

 

— 2 листопада 2017 року. Це було засідання щодо продовження терміну утримання під вартою. Взагалі першими до нього потрапили російські правозахисники. Це все почалося, коли ми отримали листа від Слідчого комітету РФ, де було зазначено, що Олександра затримано в Брянській області в кабінеті слідчого 6 вересня. Хоча на той час його вже близько двох тижнів утримували там.

 

Тобто в Слідчому комітеті РФ кажуть, що Олександр просто якимось дивним чином з’явився в кабінеті слідчого і його там затримали?

 

— Так.

 

А чому саме Брянськ?

 

— Я так розумію, що його передавали на кордоні саме на пункті Бачівськ — Троєбортне. Це Брянська область.

 

Читайте також: ООН про права людини в Україні: атмосфера безкарності

 

Олександр зник орієнтовно 17 серпня. За інформацією українських правоохоронців, він перетнув кордон через Бачівський пункт 23 серпня легковим автомобілем разом із трьома чоловіками. Що вам відомо про це?

 

— Нині в Україні ведеться слідство за статтею 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини). Нацполіція порушила кримінальну справу. Мати Сашка визнана потерпілою, вона писала розписку про нерозголошення матеріалів слідства. Відомо, що там справді було три особи. Це загальнодоступна інформація. Можу сказати, що машина мала російські номери. Якраз на суді, коли вівся допит працівників ФСБ, вони не змогли назвати напрямку, у якому рухалося авто: чи то в бік Росії, чи в бік України. Не знають, куди потім поділася та машина. Яким чином у них з’явився Сашко, теж сказати не можуть. Через адвоката Олександр заявляв, що він був у непритомному стані. Упродовж перших діб допиту його не годували, не поїли, не давали спати. Ефесбешники один за іншим вели безперервний допит 24 години на добу.

 

Лист Олександра Шумкова з СІЗО

 

Українська військова прокуратура через деякий час після зникнення Олександра відкрила провадження про дезертирство…

 

— Так. Коли ми прийшли до військової частини встановити деякі факти, ми запитали їх, чи вони взагалі знають, де їхній солдат. Вони відповіли, що так, бо їх сповістило про це МЗС. Тобто військову частину про викрадення військовослужбовця повідомляє МЗС…

 

Окрім того, в Україні проти Шумкова відкрито провадження щодо незаконного тримання зброї (пістолета) та наркотичних речовин. Це звідки взялося?

 

— Я не знаю, звідки вони це взяли. Але найцікавіше, що одним зі свідків у справі Олександра в Росії проходить Михайло Алланазаров. Саме його затримували СБУ і військова прокуратура в травні 2017 року. Йому була винесена підозра в переробці та продажу зброї, а також у зберіганні наркотичних і психотропних речовин. Це було приблизно 17–18 травня.

 

Він теж служив у ЗСУ?

 

— Так. Алланазаров був військовослужбовцем Чорнобаївської частини на Херсонщині. Коли його затримали за зберігання наркотичних речовин і зброї, обшук проходив у приміщенні військової прокуратури, де міститься військовий гуртожиток. Тоді прокуратура гучно заявляла, що було затримано військовослужбовця. Вже потім ми вдома знайшли аркуші з того обшуку. Серед оперативних співробітників СБУ, які брали в ньому участь, є прізвище Олександра Шумкова. Сьогодні Алланазаров попросив політичного притулку в Росії. Мотивував це тим, що його хотіли відправити воювати на Донбас, але він не захотів. А тепер виступає там свідком проти Олександра.

 

Читайте також: Психолог: Члени сімей полонених і ветеранів стовідсотково потребують підтримки

 

В Україні Алланазаров у розшуку?

 

— А ось невідомо. 19 травня 2017 року йому обрали запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт. Контроль над його виконанням було покладено на військову прокуратуру. Проте вже 22 травня він благополучно перетнув кордон і втік до Росії.

 

Ви казали, що одним з основних звинувачень, яке висувають проти Олександра в Росії, є те, що він був особистим охоронцем Дмитра Яроша. Ярош якось коментував викрадення Шумкова?

 

— Прес-служба організації «Державна ініціатива Яроша» підтвердила, що Олександр справді був його охоронцем, коли той очолював «Правий сектор».

 

Сам Ярош з вами зв’язувався? Може, пропонував якусь допомогу?

 

— Ні.

 

Ви регулярно відвідуєте суди Олександра. Вам вдається поспілкуватися з ним?

 

— Ні. Конвоїри до нього не пускають. Спілкуватися з ним не дають. Єдине, що можливо, — побачення в ізоляторі тимчасового тримання, коли його привозять до суду. Там побачення 15 хвилин, не більше. Та й то не завжди.

 

Тримаєте контакт тільки через адвоката?

 

— Ні його листи, ні наші не передають, Олександра тримають в інформаційному вакуумі. Він переказав через адвоката, що на нього посилився тиск з боку конвоїрів. Називають його нацистом, фашистом. Намагаються спровокувати на якісь дії.

 

Читайте також: На чужих помилках. Світовий досвід адаптації ветеранів

 

Нині Олександра захищає росіянин Роман Лизлов. Від самого початку йому намагалися призначити адвоката від держави. На Олександра чинили тиск, щоб він співпрацював зі слідством?

 

— Так. На початку затримання ФСБ привела свого адвоката. Іванцова її прізвище. Вона намагалася тиснути на Сашка, щоб він підписав угоду зі слідством. Звісно, він відмовився.

 

У травні Олександр оголосив голодування…

 

— Так, Сашко планував цю акцію ще в березні. Цим він хотів об’єднати всіх українських політв’язнів, які перебувають на території РФ та окупованого Криму. Олександр — українській націоналіст, тому він хотів почати голодування саме 23 травня. Для нього це знакова дата, День Героїв України. Саме цього дня застрелили полковника Євгена Коновальця. 14 травня голодування розпочав Олег Сенцов, 23 травня — Олександр. Він хотів написати про це листа, але конвоїри не дозволили, тому переказав адвокату.

 

Він і зараз голодує?

 

— Коли розпочалися судові засідання в Севському суді Брянської області, Олександр тимчасово припинив голодування. 28 червня, під час судового засідання, яке збіглося з Днем Конституції України, заявив, що відновлює його.

 

Як він почувається?

 

— Погано. Він не витримує повністю судові засідання. Іноді просить суд перервати їх. Дуже схуд, блідий. Коли стоїть, завжди тримається за металеві ґрати в клітці.

 

Як до Олександра ставляться співкамерники?

 

— Його тримають у двомісній камері в Брянському СІЗО. Він там «постійний мешканець». До нього час від часу підселяють інших, але серйозних конфліктів не було.

 

Читайте також: Адвокат Сенцова: «У нас є оптимізм, що Олега звільнять»

 

У Брянському СІЗО ще перебуває російський активіст Дєніс Бахолдін. Його також звинувачують у членстві в «Правому секторі». Справи Шумкова і Бахолдіна якось перетинаються?

 

— Не перетинаються, і це добре. Коли ми вперше дізналися про справу Бахолдіна, то думали, що ФСБ захоче об’єднати два провадження. Стаття та сама, слідчі були ті самі — Гуторов і Шпаков. Але справи розглядаються окремо. У Бахолдіна нещодавно справу повертали на дослідування. Якраз сьогодні в нього починається розгляд по суті.

 

На якому етапі сьогодні суд над Олександром?

 

— Уже допитували свідків. Що найцікавіше, у судовому засіданні не було проведене підготовче попереднє засідання, на якому мали б установити чіткий порядок розгляду справи по суті. І тепер сторона обвинувачення робить усе, що хоче. Хоче — допитує свідків, хоче — просто читаються матеріали справи. Там є двоє засекречених свідків — «Іванов» і «Петров».

 

І що ці свідки кажуть?

 

— «Петров» казав, що сам є членом «Правого сектору». За його словами, він у 2014 році приїхав до України, вступив в організацію. Каже, що є членом руху ПС, хоч і перебуває в Росії. Що це за «Петров», гадки ніхто не має. Швидше за все, черговий оперативник ФСБ. До речі, той самий Алланазаров, який утік дезертиром до Росії і теж проходить свідком у справі, на суді не каже, що був членом «Правого сектору». А він був. Але потім його з ганьбою виключили з організації за те, що підбурював хлопців до кримінальної діяльності.

 

Олександр за ґратами вже понад рік. Чим за цей час допомогла держава?

 

— Нічим. Ні морально, ні матеріально. Один раз на суд тільки приїздив консул. Більше нічого. Що дивно, за весь цей час жодних нот протесту від нашого МЗС не було. МЗС Британії закликає Росію звільнити Олександра Шумкова. Держдеп США закликає Росію звільнити Олександра Шумкова. Місія США при ОБСЄ закликає Росію звільнити Олександра Шумкова. Але не Україна.

 

Олександр є в списку на обмін полонених?

 

— Так. Завдяки сприянню народних депутатів. Ми зверталися до Віктора Чумака, Ганни Гопко, Рефата Чубарова, Ігоря Луценка. Після депутатських запитів зрушила з місця справа про викрадання.

 

Читайте також: Кримські тюрми. Як забрати в’язнів з окупації

 

Якою ви бачите стратегію повернення Олександра додому?

 

— Звісно, там буде обвинувальний вирок. На інше ми й не сподіваємося. Олександр теж реально оцінює ситуацію. Тим більше він не відмовляється від своїх ідей і поглядів. Навіть тепер, коли конвоїри йому кажуть: «Ничего, у нас посидишь — откажешься от своей идеологии», Сашко відповідає, що не то що не відмовиться, а готовий ще більше жертвувати заради України. Але чомусь Україна нічого не хоче робити.

В одному з листів, який Олександр зміг передати через адвоката, він написав: «Я тут сам собі заприсягнувся зробити все можливе, а якщо треба, то й покласти своє життя за те, щоб Україна стала однією із найсильніших країн світу, а її Служба була сильнішою від ізраїльського Моссаду. Щоб більше жоден українець не повторював долі моєї чи інших, таких як Сенцов, Кольченко, Балух…»